Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/1178/23
Провадження №1-в/542/85/24
26 грудня 2024 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_2 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари подання провідного інспектора Полтавського районного сектору №6 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області про звільнення від призначеного покарання у зв'язку із декриміналізацією вчиненого діяння:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24 липня 2023 року за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 1 рік,
23 грудня 2024 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшло вищезазначене подання про звільнення ОСОБА_4 від призначеного вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24 липня 2023 року покарання, у зв'язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння.
Подання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 засуджений вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24.07.2023 за частиною 4 статті 185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням згідно зі статтею 75 КК України з іспитовим строком 1 рік. Та з 25.08.2023 ОСОБА_4 перебуває на обліку в Полтавському РС № 6 філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області. Іспитовий строк закінчився 24.07.2024 року.
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон), яким змінено поняття «вартості вкраденого майна» для визначення кримінальної караності крадіжки, як ознаки складу злочину, передбаченого статтею 185 КК України, що призвело до часткової декриміналізації умисних діянь, які виражені в умисному викраденні чужого майна.
До набрання чинності вказаним Законом, кримінально караною вважалася крадіжка, виходячи з розміру понад 0,2 неоподатковуваного мінімуму, який за нормами адміністративного та кримінального законодавства для кваліфікації злочинів чи правопорушень, встановлювався з суми неоподатковуваного мінімуму на рівні податкової соціальної пільги.
Податкова соціальна пільга визначена підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ для відповідного року. Податкова соціальна пільга дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, а прожитковий мінімум встановлюється законом станом на 01 січня поточного року.
Таким чином, зазначеним Законом крадіжки на суму, що не перевищують на момент вчинення правопорушення у 2023 році - 2684 грн., віднесено до дрібних крадіжок, за які передбачено адміністративну, а не кримінальну відповідальність.
При цьому, відповідно до вироку Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24.07.2023 вбачається, що ОСОБА_4 22.05.2023 здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) на суму 1616 грн 67 коп., 27.05.2023 року на суму 843,75 грн., 02.06.2023 року на суму 2590,00 грн.
Просили звільнити засудженого ОСОБА_4 від призначеного покарання щодо викрадення майна потерпілого ОСОБА_5 , вирішити питання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вироком Новосанжасрького районного суду Полтавської області від 24.07.2023 року.
Представник Полтавського районного сектору №6 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області в судове засідання не з'явилась, надавши заяву про розгляд подання без їх участі. Подання просила задовольнити (а.с. 87).
Засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи (а.с.86).
Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення подання Полтавського районного сектору №6 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області відносно засудженого ОСОБА_4 .
Суд, вислухавши думку прокурора та дослідивши матеріали справи, встановив таке.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в Полтавському РС № 6 філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області з 25.08.2023.
Як вбачається зі змісту вироку Новосанжарського районного суду Полтавської області у справі №542/1178/23 від 24.07.2023 затверджено Угоду про визнання винуватості від 19 липня 2023 року, укладену між прокурором Новосанжарського відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023170480000145 від 03.06.2023 року.
ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, призначено йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання, якщо він протягом випробувального строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.
Частиною 1 ст. 13 КВК України передбачено, що уповноважений орган з питань пробації у межах своїх повноважень забезпечує, серед іншого, здійснення нагляду за засудженими, звільненими від відбування покарання з випробуванням, звільненими від відбування покарання вагітними жінками і жінками, які мають дітей до трьох років.
Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону України «Про пробацію» орган пробації під час наглядової пробації реалізовує пробаційні програми стосовно осіб, засуджених до пробаційного нагляду або звільнених від відбування покарання з випробуванням.
Згідно зі ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Частиною першою ст. 78 КК України передбачено, що після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного покарання.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 166 КВК України, у разі систематичного невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, покладених на нього, систематичного вчинення адміністративних правопорушень уповноважений орган з питань пробації надсилає до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Вирішення зазначених питань здійснюється у порядку, визначеному Розділом VIIІ КПК України.
Отже, за результатами нагляду за засудженим орган пробації зобов'язаний прийняти одне з двох рішень: звернутись до суду із поданням про скасування звільнення засудженого від відбування покарання або про звільнення засудженого від призначеного покарання.
Так, судом встановлено, що іспитовий строк встановлений ОСОБА_4 вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24.07.2023 року закінчився 24.07.2024 року.
Однак, звертаючись 23.12.2024 із поданням про звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання у зв'язку із декриміналізацією вчиненого діяння, орган пробації не надав відомостей про ухвалене судом рішення за наслідками закінчення іспитового строку, який сплинув 24.07.2024.
Разом з тим, суд зазначає, що на момент розгляду даного подання іспитовий строк встановлений судом ОСОБА_4 вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області у справі №542/1178/23 від 24.07.2023 закінчився 24.07.2024 року та після спливу якого, мало бути вирішено питання про звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання саме за закінченням іспитового строку.
При цьому суд також враховує й те, що Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" прийнятий 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі - Закон №3886-ІХ), набрав чинності 09 серпня 2024 року, тобто після закінчення іспитового строку, всановленого судом ОСОБА_4 та який вже (за відсутності скасування звільнення засудженого від відбування покарання) є таким, що відбув покарання за вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24.07.2023, а відбування особою покарання після закінчення іспитового строку не передбачено.
Інших же обставин та підстав подання органу пробації не містить, як й доказів на їх підтвердження.
А посилання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності є безпідставним, оскільки ОСОБА_4 вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24.07.2023 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та йому було призначено покарання.
За таких обставин суд доходить висновку, що в задоволенні даного подання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, ч. 2 ст. 74, 75-77 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, суд,
У задоволенні подання провідного інспектора Полтавського районного сектору №6 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області про звільнення від призначеного покарання у зв'язку із декриміналізацією вчиненого діяння ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області ОСОБА_1