Справа № 948/791/24
Провадження № 2/948/429/24
про закриття провадження
27.12.2024 Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого-судді Косик С.М.,
за участю: секретаря Ткач Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг,
у жовтні 2024 року до Машівського районного суду Полтавської області надійшла зазначена позовна заява, мотивована тим, що 12.02.2019 між позивачем та відповідачем підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, відповідно до якої останній отримав кредит у розмірі 15 000,00 грн у вигляді кредитного ліміту на поточний рахунок, але він належним чином свої зобов'язання по поверненню грошових коштів не виконує, а тому станом на 11.07.2024 р. утворилася заборгованість у розмірі 13212,27 грн, яку позивач і просить стягнути з відповідача, а також судовий збір у розмірі 3 028,00 грн (а.с. 2-5).
17.10.2024р. за ухвалою судді Машівського районного суду Полтавської області ОСОБА_2 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.40).
07.11.2024 у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, справу передано на розгляд судді Косик С.М. (а.с.45,46).
Відповідно до ч. 12 ст. 33 ЦПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті.
Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Представник позивача разом з позовом подав клопотання, у якому просив розглянути дану справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, необхідні докази є в матеріалах справи, клопотання та заяви відсутні (а.с.35).
Відповідачу судом направлено копію позовної заяви з додатками та ухвалу про відкриття провадження у справі за зареєстрованим місцем проживання, які не були вручені, в зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою та на конверті зроблено відмітку, що адресат помер (а.с.44,51).
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
Перевіривши матеріали справи суд дійшов такого висновку.
За повідомленням виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області №02.1-25/1456 від 09.12.2024 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер та надано копію свідоцтва про смерть (а.с.53).
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 13.09.2022 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено актовий запис №2257 (а.с.54).
Відповідно до чч.1,2 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
За нормами ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Згідно з ч.1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
При цьому цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (ч. 4 ст. 25 ЦК України).
Згідно з ст.55 ЦПК України - у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Процесуальне правонаступництво це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходить усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Результати аналізу зазначених правових норм дають підстави для висновку про те, що чинним законодавством України не передбачено можливості пред'явлення позову до особи, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 ЦК України припинилася.
Так, позов подано позивачем 15.10.2024 р., провадження у справі відкрито 17.10.2024 р., тоді як ОСОБА_1 - відповідач по справі ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, відповідно, цивільна правоздатність і цивільна процесуальна дієздатність його припинена до відкриття провадження у справі, в зв'язку з чим він не може бути відповідачем у даній справі.
Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Таким чином процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст. 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.
За таких обставин, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час відкриття провадження у справі померла та правоздатність якої відповідно до вимог статті 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною у справі, провадження у справі в частині позовних вимог, пред'явлених до відповідача, який на час звернення з позовом до суду вже помер, підлягало закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.".
Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18 (провадження № 14-35цс20).
Пунктами 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Так, закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
За таких обставин, враховуючи те, що позов подано 15.10.2024 р., провадження відкрито 17.10.2024 р., в подальшому було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто ще до подання позову і відкриття провадження у справі, що свідчить про те, що позивач направив даний позов до суду з вимогою до відповідача ОСОБА_1 , який на час такого звернення до суду вже помер, за відсутності відомостей про смерть відповідача судом було відкрито провадження стосовно померлої особи, а тому останній не може бути відповідачем у справі і подальший розгляд справи та залучення правонаступників померлого суперечитиме нормам процесуального закону, а відтак суд дійшов висновку, що провадження у цивільній справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 255 ЦПК України, суд, -
закрити провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя С. М. Косик