Провадження №3/748/3115/24
Єдиний унікальний № 748/4470/24
26 грудня 2024 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суду Чернігівської області у складі судді Хоменко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1
за статтею 173 КУпАП, -
16 грудня 2024 року на адресу Чернігівського районного суду Чернігівської області з Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області після дооформлення надійшов протокол про адміністративне правопорушення за статтею 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 з доданими до нього матеріалами.
Відповідно до протоколу 15 жовтня 2024 року ОСОБА_1 о 15 год. 30 хв., знаходячись в приміщенні сільської ради у с. Жеведь Чернігівського району Чернігівської області по вул. Садова, 3-а, висловлювалась нецензурною лайкою та образливими словами в бік гр. ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 свою вину у скоєному не визнає.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів у справі та з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Чернігівського районного суду від 28 листопада 2024 року справу про притягнення ОСОБА_1 повернуто органу, який його склав, для належного оформлення.
Зазначені недоліки при надісланні протоколу з додатками до суду, не усунуті, що унеможливлює всебічний, повний і об'єктивний розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Норми чинного законодавства не містять визначення поняття «громадський порядок», проте в правничій науці поняття «громадський порядок» часто визначається як обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Конкретні прояви цього правопорушення дуже різноманітні. Найбільш розповсюдженими формами дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях та образливе ставлення до громадян - докучлива поведінка, пов'язана з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його вчинення - громадське місце.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» громадське місце - це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна чи відкрита для населення вільно або за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, у тому числі під'їзди будівель і споруд, а також підземні переходи, стадіони, паркінги.
Елементом суб'єктивною сторони дрібного хуліганства є також мотив явної неповаги до суспільства, зневаги до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердження за рахунок приниження інших осіб, протиставлення себе іншим громадянам, суспільству, державі. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій винного, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.
Верховний Суд у постанові від 24 січня 2023 року у справі № 640/20302/18 зазначав, що хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо. Винятковим цинізмом у контексті статті 296 КК визнаються дії, що демонструють брутальну зневагу до загальноприйнятих норм моралі, зокрема прояви безсоромності чи грубої непристойності, публічне оголення, знущання з хворих, дітей, людей похилого віку, осіб, що знаходяться у безпорадному стані.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 листопада 2024 року у справі № 166/865/23 зазначено, що обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.
Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об'єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні сільської ради у с. Жеведь Чернігівського району Чернігівської області, висловлювалась нецензурною лайкою та образливими словами в бік гр. ОСОБА_2 .
Водночас матеріали справи не містять відомостей про те, що дії ОСОБА_1 були направлені на порушення громадського порядку та вчинені з хуліганських мотивів, неповазі до моральних засад суспільства, демонстрації своєї зневаги до існуючих правил і норм поведінки при вчиненні правопорушення, навпаки з матеріалів справи вбачається, про наявність особистого мотиву посягання на потерпілу, а саме з'ясування особистих відносин з приводу собаки, який подушив її курей, такий конфлікт відбувався за відсутності інших сторонніх осіб. В свою чергу, суд не вбачає в мотивах ОСОБА_1 демонстрації явної неповаги до суспільства, протиставлення себе оточуючим. Отож за відсутності мотиву неповаги до моральних засад суспільства, демонстрації своєї зневаги до існуючих правил і норм поведінки дії ОСОБА_1 не утворюють складу дрібного хуліганства.
За змістом ст. 252 КУпАП України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України та Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відтак, суд вважає, що у справі відсутні беззаперечні та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст.283, 284 КУпАП, суд,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Хоменко Л.В.