Справа№ 583/5735/24
2-а/583/36/24
26 грудня 2024 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого-судді Сидоренка Р.В.,
при секретарі Якубович В.В.,
з участю
представника позивача, адвоката Шевченка Р.В.,
представника відповідача Грінченка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка Сумської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 2576/2024 від 04.11.2024 р. за ст. 210-1 ч. 3 КпАП України,
19.11.2024 року адвокат Шевченко Р.В. в інтересах ОСОБА_1 , подав до суду адміністративний позов, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 2576/2024 від 04 листопада 2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 і закрити провадження у справі.
Позовні вимоги мотивує тим, що 06 листопада 2024 року поштою позивачем було отримано лист від відповідача в якому було знайдено постанову №2576/2024 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КпАП України від 04 листопада 2024 року відносно ОСОБА_1 , якою останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 3 ст. 210-1 КпАПУкраїни та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000,00 грн. Даний факт підтверджується копією постанови та поштового конверту. В обґрунтування притягнення до адміністративної відповідальності в постанові було вказано, що 03.11.2024 року о 16 год. 55 хв. було встановлено факт порушення вимог абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме - що позивач протягом 60 днів з дня набрання чинності Указу Президента України від 06 травня 2024 року не уточнив свої персональні дані. Вважає винесену постанову про накладення адміністративного стягнення незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. За 2024 рік позивачем було тричі отримано повістку від представників відповідача та вчасно з'являвся за вказаним викликом до відповідача. Один лише раз з поважних причин знаходження на стаціонарному лікуванні 04 листопада 2024 року позивач не з'явився до відповідача за вказаною повісткою. Цим самим позивачем було виконано всі вимоги законодавства а саме абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та жодних порушень не здійснено. Позивача не було повідомлено про розгляд справи, права йому роз'яснені не були. Не було складено в порушення діючого законодавства протокол про адміністративне правопорушення. Крім того, жодні персональні дані, які потребували оновлення з моменту постановки на військовий облік та проходження ВЛК, у позивача не змінились. У зв'язку з цим позивач вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Представник позивача, адвокат Шевченко Р.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити. Додатково зазначив про те, що протокол про адміністративне правопорушення його довіритель не підписував, це зробив його батько, який перебував поруч.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений.
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 - Грінченко В.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позов. Зокрема, у відзиві поданому суду 14.06.2024 р. просить залишити постанову про накладення адміністративного стягнення без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення. Свої заперечення мотивує тим, що позивач дійсно ухилявся від явок за викликом, оголошувався у розшук. Дані у РТЦК не оновив, за що правомірно був притягнутий до відповідальності. Факт підписання протоколу сторонньою особою заперечив.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як зазначив Пленум Вищого адміністративного суду України у п. 1 Постанови від 06 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КпАП України), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Судом встановлено, що 24.05.2024 р. на ім'я ОСОБА_1 була складена повістка № б/н про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 10.00 год. 25.05.2024 р..
Із додатково наданого стороною відповідача витягу з журналу реєстрації направлень на ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що у останньому мається запис за № 4318 про те, що ОСОБА_1 на 25.05.2024 р. було видане направлення на проходження ВЛК про що мається його особистий підпис. Також у журналі зазначені адреса проживання позивача та наданий ним номер мобільного телефону.
Також 16.09.2024 на ім'я ОСОБА_1 була складена повістка № б/н про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 08.00 год. 16.09.2024 р. для уточнення даних та проходження ВЛК.
Згідно з випискою з медичної карти стаціонарного хворобо №11789 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП СОР «Охтирська ЦРЛ» у період із 04.11.2024 по 13.11.2024 та згідно виписки з медичної картки амбулаторного хворого йому встановлений діагноз «розлади особистості та поведінки внаслідок епілепсії з помірним інтелектуально - мнестичним зниженням та вираженими характеролог. змінами особистості за епітипом з рідкими епінападами F 0783.
03.11.2024 р. командиром 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 був складений відносно ОСОБА_1 протокол № 2576/2024 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КпАП України, відповідно до якого 03.11.2024 р. о 16.55 год. встановлено факт порушення вимог абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» вчинене громадянином ОСОБА_1 який протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України від 06.05.2024 р. № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» не уточнив свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, вчинене в особливий період. При цьому, ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки, визначені ст. 268 КпАП, доведено зміст ст. 63 Конституції України. У вказаному протоколі наявне письмове пояснення по суті: «Я ОСОБА_1 не оновив дані забув 3.11.2024 підпис».
Із змісту протоколу встановлено також, що ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме: 04.11.2024 р. о 09:00 год. в кабінеті № 18.
04.11.2024 р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 розглянуто справу про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_1 та винесено постанову № 2576/2024 про накладення адміністративного стягнення - штрафу в розмірі 17000 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КпАП України. Відповідно до даної постанови 03.11.2024 р. о 16.55 год. встановлено факт порушення вимог абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» вчинене гром. ОСОБА_1 , який протягом 60 днів з дня набрання чинності Указу Президента України від 06.05.2024 р. №271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» не уточнив свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, вчинене у особливий період.
Допитаний за клопотанням сторони позивача як свідок ОСОБА_5 пояснив, що він є батьком позивача. Його син страждає на епілепсію та мешкає разом із ним. Сина неодноразово викликали до ТЦК, проте чи з'являвся він туди йому не відомо. Знає про те, що син проходив медичну комісію та визнавався обмежено придатним. Того дня на автовокзалі сина затримали військові та доставили до ТЦК, він прослідував туди за ним. На місці, біля приміщення чергового на сина був складений протокол, який той не підписував, підпис він ставив за сина, оскільки той перебував у ступорі через шок. бо боїться військових. Наступного дня син до ТЦК за викликом не з'явився, бо через загострення хвороби був госпіталізований.
Позивач, не погоджуючись із оскаржуваною постановою, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Як визначено ст. 235 КпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст. 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 8 КпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Отже, враховуючи вимоги зазначеного абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).
Частина 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладена в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024.
Відповідно до частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Вказаний обов'язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядку №1487).
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Тобто у відповідності до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які перебувають на військовому обліку також зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Абзацом 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX (надалі Закон №3633-ІХ) встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:
у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності);
у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Отже вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 17.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно), а саме:
- через центр надання адміністративних послуг;
- через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
- у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
При цьому вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають за кордоном, та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 17.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно) а саме:
- шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу, яка зазначена на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку;
- шляхом повідомлення на офіційний номер телефону, який зазначений на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку,
- через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
З оскаржуваної постанови видно, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за не уточнення своїх облікових та інших персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024 року.
Однак, як було з'ясовано у судовому засіданні, позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 за повісткою від 25.05.2024 р., отримав направлення на ВЛК та повідомив актуальну інформацію про власне місце проживання та номер мобільного. Відсутність у відповідача відомостей про оновлення даних позивачем не можна поставити у вину останньому, оскільки він особисто з'явився до РТЦК за викликом відповідно до отриманої повістки. Доказів ухилення позивачем від надання інформації про свої персональні дані відповідачем не надано.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням викладених обставин, враховуючи відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КпАП підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. ст. 251, 252, 254, 256, 279-279-7, 280, 283 КпАП України, ст. ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 229, 242-246, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 за № 2576/2024 від 04.11.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КпАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000, 00 грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КпАП України.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко