Справа № 577/6241/24
Провадження № 3/577/2039/24
"06" грудня 2024 р. м. Конотоп
Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Кравченко В.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої в АДРЕСА_1 , гр. України, ФОП, паспорт НОМЕР_1 , виданий 06.07.2016 року Конотопським МВ УДМС України в Сумській області, РНОКПП НОМЕР_2 , -
за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,-
Згідно протоколу № 651/18-28-07-06 про адміністративне правопорушення від 09.10.2024 року ОСОБА_1 інкримінується вчинення порушення встановленого Законом порядку здійснення розрахунків, а саме: при реалізації алкогольних напоїв - чек від 28.02.2024 року № 230 «пиво бочкове» 1,45 літрів; чек від 28.04.2024 року № 2404 «пиво Оболонь преміум БРЮ» 0,5 літрів в розрахункових документах не зазначила відповідного коду УКТЗЕД, чим порушила п. 3 ст. 11 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, судова повістка направлена останній поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням за місцем проживання (перебування), повернута на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 8).
Верховний Суд у постанові від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 виснував, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що сторона, яка обізнана про судовий розгляд, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши представлені докази суд дійшов такого висновку.
Положеннями частини першої ст. 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Частина перша ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Правилами частини 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративне правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень КУпАП не визначає.
Відповідно до пункту 7 частини першої ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки, передбачені ст. 38 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення відбулося 28.02.2024 року та 28.04.2024 року. Справа надійшла до суду 20.11.2024 року. Виявлене порушення не має ознак триваючого, а відтак строк накладення стягнення, з урахуванням часу вчинення, вже минув. Закінчення строків накладення адміністративного стягнення є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Після виключення провадження втрачається можливість здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави стверджувати про відсутність у судді необхідності з'ясовувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття справи.
Наведене узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 року (справа №308/8763/15-а, адміністративне провадження №К/9901/12342/18) та науково-консультативним висновком НКР при ВАСУ, відповідно до якого під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.
Під час розгляду даного адміністративного матеріалу суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
На підставі наведеного провадження в справі підлягає закриттю відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись: ч. 1 ст. 155-1, ст.ст. 38, 247, 284 КпАП України,-
Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП внаслідок закінчення строку накладення стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня винесення.
Суддя: В. О. Кравченко