27 грудня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/16570/24
Провадження № 22-ц/4820/2545/24
Хмельницький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Спірідонової Т.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 серпня 2024 року у справі за позовом міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
встановив:
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 серпня 2024 року позов задоволено, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води за період з 01 листопада 2019 по 31 жовтня 2021 року в сумі 28590,66 грн та судовий збір в сумі по 1514 грн з кожного.
24 грудня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на дане рішення суду, в якій, зокрема, просить поновити строк на апеляційне оскарження та звільнити від сплати судового збору або ж відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення.
Апелянт зазначає, що справа була розглянута у спрощеному провадженні, позовну заяву та повний текст судового рішення він не отримував, копію повного тексту судового рішення виготовлено 05.12.2024 після ознайомлення представником відповідача з матеріалами справи, тому просить поновити строк на апеляційне оскарження. Щодо сплати судового збору вказує, що дані правовідносини регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» приписи якого звільняють споживачів від сплати судового збору у справах пов'язаних з порушенням їх прав. При цьому зазначає, що якщо суд не знайде підстав для звільнення його від сплати судового збору, як споживача, тоді просить суд про відстрочення сплати судового збору до закінчення апеляційного розгляду, посилаючись на те, що ОСОБА_1 об'єктивно не може разово сплатити судовий збір, адже є інвалідом 3 групи, отримує пенсію, а розмір судового збору складає майже двомісячну пенсію, тому для уникнення надмірного формалізму і перешкод у доступі до правосуддя, просив відстрочити сплату судового збору до закінчення апеляційного розгляду.
Відповідно до ч.1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду-протягом п'ятнадцяти днів з дня його(її) проголошення.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлено, що розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без участі учасників справи, в матеріалах справи відсутні відомості про отримання апелянтом повного тексту судового рішення, лише 05.12.2024 представник ОСОБА_1 адвокат Прядун Р.В. ознайомився з матеріалами справи та зробив з них фотокопії, тому суд приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та можливості його поновлення.
Проте, апеляційну скаргу слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В апеляційній скарзі апелянт просить суд про звільнення його від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» або ж відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення за результатом апеляційної скарги, посилаючись на те, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги є надмірним по відношенню до розміру щомісячної пенсії апелянта.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.
Системне тлумачення норм ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дозволяє зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб як споживачі серед переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають або позбавлені, оскільки така пільга встановлена спеціальною нормою (ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів), яка гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
Звільнення споживачів від сплати судового збору має відбуватися не тільки у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), але й на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.
Таким чином слід дійти висновку про те, що від сплати судового збору звільняються особи, які звернулися до суду за захистом свого порушено права.
З матеріалів справи вбачається, до суду з позовом звернулося міське комунальне підприємство «Хмельницьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за наданні послуги з централізованого опалення.
Таким чином апелянт є відповідачем у справі, тому положення норми ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» в даному випадку застосуванню не підлягають.
Тому, згідно із частинами 1, 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Положення Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану.
Загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а також довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7, тощо.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
Даний висновок зроблено в ухвалі Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 921/2/21(921/463/22).
Згідно із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 04 квітня 2023 року у справі №901/988/18, відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків, згідно з якими інформація про доходи особи відсутня, не виключають можливості отримання нею інших доходів, зокрема, від Пенсійного фонду України, Управління праці та соціального захисту населення, Державного центру зайнятості.
Апелянт звертаючись до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення посилається на те, що він є інвалідом 3 групи та отримує пенсію у розмірі 2725 грн, тому об'єктивно не може разово сплатити судовий збір, який становить майже двомісячну пенсію. На обґрунтування даного клопотання долучив пенсійне посвідчення, довідку Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про перебування на обліку у даному органі та отримання пенсії по інвалідності 3 групи, довідку про доходи видану ГУ ПФ України в Хмельницькій області про суми нарахованих пенсій за період з січня по листопада 2024 року. Проте, надані відомості не відображають інформації про об'єктивний матеріальний стан апелянта та не підтверджують, що ОСОБА_1 не має та не отримує доходів з інших джерел. Інших доказів на підтвердження свого майнового стану апелянтом не надано та не вжито всіх можливих заходів задля доведення відсутності реального доходу. Відсутність таких доказів унеможливлює вирішення судом питання щодо відсторечення сплати судового збору до ухвалення рішення.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення апелянту пропонується подати докази на підтвердження свого майнового стану та відомості, які б відображали інформацію про його об'єктивний матеріальних стан з урахуванням вищевикладеного.
Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland, заява № 28249/95) право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 1.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із пунктом 1.6 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду визначений у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року 3028 грн.
Позов поданий у 2024 році, юридичною особою і містить вимогу майнового характеру, тому ставка за подачу позову становила 3028,00 грн.
Таким чином, у разі відсутності пільг зі сплати судового збору, апелянту за подання апеляційної скарги слід сплатити 4542 грн 00 коп (3028х150%/100%) судового збору, який має бути сплачений або перерахований за такими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Хмел.обл/Хмельниц. мтг/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37971775
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA608999980313181206080022775
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), Хмельницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Судовий збір буде зарахований при умові правильного зазначення всіх платіжних реквізитів.
Згідно із частиною 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без руху.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, представником ОСОБА_1 є адвокат Прядун Руслан Володимирович, на підставі доручення для надання безоплатної вторинної допомоги особам, які визначені пунктами 1-2, 9-23,26-29 частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» від 02.12.2024 № 004-2207306.
Оскільки, членом колегії у даній справі є суддя Гринчук Руслан Степанович, помічником якого є ОСОБА_3 , який є рідним братом адвоката Прядуна Руслана Володимировича, який представляє інтереси апелянта ОСОБА_1 , тому ця обставина може бути врахована сторонами при вирішенні питання щодо наявності підстав для заявлення відводу відповідно до статті 36 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, суд
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 серпня 2024 року.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 серпня 2024 року залишити без руху та надати строк 10 днів з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Хмельницького апеляційного суду оригіналу квитанції (платіжного доручення), що підтверджує сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4542 грн 00 коп (чотири тисячі п'ятсот сорок дві гривні 00 копійок) або надання документів, які підтверджують підстави для звільнення або відстрочення сплату судового збору до ухвалення рішення відповідно до закону.
У разі невиконання цих вимог цієї ухвали апеляційна скарга буде повернута апелянту.
Довести до відома інформацію щодо суду, який розглядає справу, зокрема про те, що помічник судді Гринчука Руслана Степановича ОСОБА_3 є рідним братом представника апелянта ОСОБА_1 - адвоката Прядуна Руслана Володимировича.
Роз'яснити сторонам, що у разі виникнення обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності суду, вони вправі заявити відвід у порядку та строки, встановлені статтею 39 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. В. Спірідонова