Справа № 445/1912/23 Головуючий у 1 інстанції: Сивак В. М.
Провадження № 22-ц/811/2136/24 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
26 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Савуляка Р.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,
секретаря: Салати Я.І.
без участі сторін,
без участі сторін, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Золочівського районного суду Львівської області від 24 квітня 2024 року у справі за позовом за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
У липні 2023 року представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвокат Капля А.С. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу.
Позовна заява мотивована тим, що 12 червня 2019 року о 12 год. 05 хв., в м. Києві по вул. Полярна, 11, мала місце ДТП, за участю транспортного засобу "ВАЗ 21063", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу "Citroеn C5", д.н.з. НОМЕР_2 .
Внаслідок даної ДТП було пошкоджено ТЗ "Citrotn C5", д.н.з. НОМЕР_2 з вини відповідача, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ТДВ СК "Ю.ЕС.АЙ.", згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 26 липня 2019 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
У зв'язку з тим, що дорожньо-транспортна пригода, у настанні якої винним визнано відповідача, є безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання ТЗ існуючим вимогам ПДР, у страховика - ТДВ СК "Ю.ЕС.АЙ." після виплати страхового відшкодування потерпілому, виникло право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого ТЗ.
ТДВ СК "Ю.ЕС.АЙ.", на підставі заяви про страхове відшкодування та зібраних документів, виплатило власнику автомобіля "Citroеn C5", д.н.з. НОМЕР_2 , страхове відшкодування в розмірі 6482,72 грн.
01 грудня 2021 року між ФОП ОСОБА_1 та ТДВ СК "Ю.ЕС.АЙ." укладено договір № 1/Т про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого, право грошової вимоги від ТДВ СК "Ю.ЕС.АЙ." до ОСОБА_3 перейшло до ФОП ОСОБА_1 .
У зв'язку з наведеним, відповідно до договору № 1/Т про відступлення права вимоги, відбулося процесуальне правонаступництво у зв'язку із зміною кредитора у зобов'язанні, а саме зміни первісного кредитора ТДВ СК "Ю.ЕС.АЙ." на нового кредитора ФОП ОСОБА_1 .
З врахуванням зазначених обставин просила стягнути з ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_1 6482,72 грн шкоди, заподіяної внаслідок ДТП та судовий збір в сумі 1073,60 грн, а також 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 24 квітня 2024 року в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовлено.
Рішення суду оскаржив представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга мотивована тим, що предметом позову є вимога про стягнення коштів, виплачених в якості відшкодування збитків, понесених у результаті здійснення виплати з настанням страхової події відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/9007599, оскільки несправний технічний стан транспортного засобу відповідача став причиною виникнення ДТП.
Звертає увагу, що відступлення права вимоги (цесія) за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору.
Після укладення 01 грудня 2021 року між ФОП ОСОБА_1 та ТДВ СК "Ю.ЕС.АЙ." договору № 1/Т про відступлення права вимоги, у ФОП ОСОБА_1 виникло право регресної вимоги до відповідача. Вважав що право регресної вимоги може переходити не тільки до страхової компанії, а й до будь-якої іншої особи, яка оплатила кошти за винну особу.
ФОП ОСОБА_1 не здійснювала та не здійснює фінансові послуги, оскільки за умовами договору відступлення прав вимоги отримала лише право вимоги виконання зобов'язань у розмірі та обсязі, які існували на момент укладення цього договору, без можливості нарахування додаткових процентів та здійснення інших фінансових послуг, якими був наділений первісний кредитор (відбулося відступлення права вимоги в частині боргу).
Просить скасувати рішення Золочівського районного суду Львівської області від 24 квітня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Також просить вирішити питання судових витрат.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
У частині п'ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення - 26 грудня 2024 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення.
Ухвалюючи оскаржуване рішення про відмову в задоволенні позову, суд виходив з тих підстав, що ФОП ОСОБА_1 не набув права вимоги на підставі договору 1/Т про відступлення права вимоги, укладеного 01 грудня 2021 з ТДВ СК «Ю.ЕС.АЙ.», оскільки відступлення права вимоги страховика, яким є ТДВ СК «Ю.ЕС.АЙ.» можливе лише особі, яка відповідає вимогам, передбаченим ч.1 ст. 984 ЦК України.
З такими висновками колегія суддів не погоджується з наступних обставин.
Судом та матеріалами справи встановлено, що постановою Оболонського районного суду м. Києва від 26 липня 2019 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Згідно цієї постанови, 12 червня 2019 року о 12 год. 05 хв. в м. Києві, вул. Полярна,11, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем ВАЗ , д.н.з. НОМЕР_1 , був неуважним, не переконався перед виїздом в надійному закріпленні коліс, внаслідок чого під час руху колесо відірвалось та відлетіло у автомобіль марки «Citroеn C5», д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_3 порушив п.п.2.3.б, 1.5 ПДР України.
Дана постанова суду набрала законної сили 07 серпня 2019 року.
Цивільно правова відповідальність власника транспортного засобу, яким керував ОСОБА_3 «ВАЗ 21063», д.н.з. НОМЕР_1 , за договором №AМ/9007599 від 14 березня 2019 року була застрахована в ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.», згідно якого страхова сума за шкоду заподіяну майну потерпілого - 100000,00 грн., франшиза 1000,00 грн.
29 липня 2019 року власник пошкодженого транспортного засобу звернулася до ТДВ СК «Ю.ЕС.АЙ.» із заявою про страхове відшкодування.
Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Citroеn C5», д.н.з. НОМЕР_2 , від 12 червня 2019 року, вартість відновлювального ремонту КТЗ «Citroеn C5» , д.н.з. НОМЕР_2 , складає 7482,72 грн.
Згідно страхового акту № 19.59.9007599-4351 від 07 серпня 2019 року та копії представленого позивачем розрахунку страхового відшкодування, сума страхового відшкодування становить 6482,72 грн.
26 вересня 2019 року ТДВ СК «Ю.ЕС.АЙ.» виплатило страхове відшкодування в розмірі 6482,72 грн.
На підставі підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у ТДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» виникло право на подання регресного позову до відповідача з огляду на те, що під час дорожньо-транспортної пригоди він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.
01 грудня 2021 між ТДВ СК «Ю.ЕС.АЙ.» та суб'єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 було укладено договір 1/Т про відступлення права вимоги, у відповідності до умов якого ТДВ СК «Ю.ЕС.АЙ» передало ФОП ОСОБА_1 належні йому права вимоги, а ФОП ОСОБА_1 прийняв належні ТДВ СК «Ю.ЕС.АЙ.» права вимоги до боржників, вказаних у додатку № 1 до договору 1/Т про відступлення права вимоги, згідно якого ФОП ОСОБА_1 набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_3 в сумі 6482,72 грн.
Згідно ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди (ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
На підставі договору № 1/Т про відступлення права вимоги від 01 грудня 2021 року, укладеного між ТДВ СК «Ю.ЕС.АЙ.» та суб'єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , останній набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_3 в сумі 6482,72 грн.
У даному випадку діє презумпція правомірності правочину (ст.204 ЦК України), яка не спростована, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010.
Підставою для заміни сторони у зобов'язанні, тобто процесуального правонаступництва є наступництво у матеріальних правовідносинах, у наслідок якого відбувається вибуття сторони на підставі договору відступлення права вимоги у правовідносинах і переходу до іншої особи ( правонаступника) прав і обов'язків вибулої сторони у цих правовідносинах.
Оскільки на підставі договору про відступлення права вимоги відбулось передання прав кредитора у наведеному вище зобов'язанні від ТДВ СК «Ю.ЕС.АЙ.» до позивача, а тому останнім відповідно до вимог закону заявлено вимоги до відповідача як винної особи. Такий факт не ставиться під сумнів відповідачем.
При постановленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції на згадані обставини уваги не звернув та прийшов до передчасних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Щодо вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 8000 грн колегія суддів вважає, що така вимога підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Адвокат Капля А.С. в суді першої та апеляційної інстанції представляла інтереси фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підстав договору №2 про надання правової допомоги від 01 грудня 2021 року.
Згідно умов укладеного договору, а також підписаних між сторонами актами прийняття-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги, вартість послуг становить 3000 грн за представництво інтересів в суді першої інстанції та 5000 грн за представництво інтересів в суді апеляційної інстанції.
Колегія суддів вважає, що заявлена відповідачем сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 гривень є непропорційною до предмета спору -відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди в розмірі 6482 гривні 72 копійки, оскільки становить 123,40 % ціни позову.
Отже, стягнення повної вартості послуг в розмірі 8 000 гривень, визначених у договорі №2 про надання правової допомоги та актах приймання-передачі наданих послуг, не узгоджується з критеріями реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру і пропорційності, так як ці витрати не обґрунтовують обсягу фактичних дій представника заявника, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату. Тобто не є розумно обґрунтованим і, відповідно, такі витрати не можуть бути відшкодовані тільки лише через те, що вони дійсно понесені заявником (справедлива сатисфакція).
У постанові Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі № 910/10404/21 викладено правовий висновок, в якому вказано, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару співмірність витрат оцінюється через співвідношення суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів (їх складності та необхідності), кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
За таких обставин, враховуючи незначну складність вказаної справи, ціну позову, невеликі обсяг матеріалів у даній справі та кількість підготовлених представником Капля А.С. процесуальних документів, які не є великої складності, тривалість розгляду справи судом, оцінивши подані докази на підтвердження понесених ним витрат, апеляційний суд дійшов висновку, про відшкодування судових витрат у зв'язку із розглядом справи у суді першої та апеляційної у розмірі 3 000 гривень на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постановах від 02 лютого 2024 року у справі № № 910/9714/22 та від 22 грудня 2022 року у справі № 910/10404/21.
Враховуючи наведене, судові витрати у відповідності до ст. ст. 133, 137, 141 ЦПК України підлягають стягненню із ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_1 у розмірі 1073,6 грн за звернення до суду з позовною заявою, 1610,40 грн за звернення до суду з апеляційною скаргою, а також 3000 грн витрат на правову (правничу) допомогу.
Керуючись ст.ст. 141 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Заочне рішення Золочівського районного суду Львівської області від 24 квітня 2024 року - скасувати і ухвалити нове рішення.
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) 6482 (шість тисяч чотириста вісімдесят дві) гривнi 72 копійки майнової шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) 2683,6 (дві тисячі шістсот вісімдесят три) гривні 60 копійок витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) 3000 (три тисячі) гривень витрат на правову (правничу) допомогу.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 26 грудня 2024 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.