Дата документу 26.12.2024 Справа № 337/4342/23
Єдиний унікальний № 337/4342/23 Головуючий у 1-й інстанції: Гашук К.В.
Провадження № 22-ц/807/1184/24 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.
26 грудня 2024 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Трофимової Д.А.
суддів: Кухаря С.В.,
Онищенка Е.А.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» Македона Олександра Андрійовича на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 березня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В серпні 2023 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 26.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 26.08.2020.
На підставі положень ст.ст. 633, 634, 641 ЦК України, АТ «Універсал Банк» пропонує необмеженому колу фізичних осіб - резидентів України скористатися банківськими послугами щодо продуктів monobank | Universal Bank, для чого пропонує приєднатись до опублікованих на сайті Банку Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank (далі - Умови і правила). Приєднання до Умов і правил здійснюється фізичними особами шляхом підписання Анкети заяви у паперовому або електронному вигляді, що надається Банком.
Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Підписавши Анкету-заяву, відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір, та зобов'язується виконувати його умови. Окрім того, в Анкеті відповідач підтверджує, що усе листування щодо цього Договору просить здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 50 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
AT «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Однак, відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі).
Станом на 28.12.2022 у відповідача прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, а відтак вся заборгованість за кредитом стала простроченою.
Банк 28.12.2022 направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості, однак відповідач на контакт не виходив, та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості.
Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором станом на 14.06.2023, становить 59 238,74 грн., у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 59 238,74 грн.; заборгованість за пенею - 0.00 грн.; заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 0.00 грн.
Посилаючись на зазначені обставини, представник АТ «Універсал Банк» просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 26.08.2020 у розмірі 59 238,74 грн. та судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2 684,00 грн.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 березня 2024 року позов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг від 26.08.2020 у розмірі 43 097,44 грн.
В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 952,70 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, представник АТ «Універсал Банк» Македон О.А.подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не враховано специфіку відносин між сторонами у справі, які відрізняються від типових кредитних відносин. Судом не було досліджено механізму отримання банківських послуг проєкту Monobank, а також процедуру ознайомлення Споживача з Умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту. Так, відповідач висловив свою згоду з тим, що його ознайомлено з Умовами обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Тарифами за карткою Monobank, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту в електронному вигляді у мобільному додатку, що підтверджено його електронним цифровим підписом. Вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасних висновків відносно того, що Клієнт не був ознайомлений із вищезазначеними документами. Сторони погодили всі істотні умови договору. Тому суд мав стягнути всю розраховану позивачем заборгованість.
Отже, рішення суду оскаржується в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення процентів у розмірі 16 141,30 грн, в іншій частині, а саме, в частині задоволених вимог про стягнення тіла кредиту, рішення суду не оскаржується, та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі № 186/1743/15-ц, яка, зокрема зазначає, у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду у даній справі лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення процентів у розмірі 16 141,30 грн,
Від ОСОБА_1 на адресу апеляційного суду надійшов відзив, у якому він просить залишити апеляційну скаргу АТ «Універсал Банк» без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін. Зазначає, що викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.
Відповідно до частин 1, 3 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Частиною 13 статті 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.
Відповідно до вимог абзацу 2 частини 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі є дата складення повного судового рішення - 26.12.2024 року.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України).
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції в оскарженій частині не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення процентів за користування кредитом, суд першої інстанції виходив із того, що підстави для їх нарахування відсутні.
Проте, з такими висновками суду погодитися не можна з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
Частиною 1статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 26.08.2020 між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якого банк відкрив ОСОБА_1 поточний рахунок у гривні та встановив кредитний ліміт.
У позовній заяві зазначено, що своїм підписом в Анкеті-заяві відповідач підтвердив, що підписана ним Анкета-заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, ознайомився та отримав у мобільному додатку примірники вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язався виконувати його умови.
До позовної заяви Банком долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, які затверджені Протоколом Правління ПАТ «Універсал Банк» №46 від 24.11.2021.
До вказаних Умов і правил входять наступні додатки: Тарифи Чорної картки monobank, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, які в Анкеті-заяві зазначені складовими договору про надання банківських послуг.
Додані Умови і правила, а також указані додатки не містять підписів сторін договору, зокрема і відповідача.
Наявні у справі Тарифи, Паспорт споживчого кредиту, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту не містять відомостей про те, що вони стосуються саме відповідача ОСОБА_1 .
Як слідує з посилання, за яким розміщені Умови і правила у редакціях, а також відповіді на відзив позивача, на момент виникнення спірних правовідносин 26.08.2020 (на момент підписання анкети-заяви), були чинними Умови і правила, затверджені рішенням Правління ПАТ «Універсал банк», згідно протоколу №33 від 26.02.2020.
Згідно розрахунку заборгованості за договором від 26.08.2020, який долучено позивачем, станом на 14.06.2023, загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» становить 59 238,74 грн., та складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 59 238,74 грн., при цьому заборгованість за пенею - 0,00 грн.; заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 0,00 грн.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (частини перша та друга статті 207 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис є одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Частиною 5 статті 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина першій статті 634 ЦК України).
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Вирішуючи спір по суті в частині стягнення відсотків, суд першої інстанції послався на те, що в анкеті-заяві від 26.08.2020 процентна ставка не зазначена.
Утім, вказане не відповідає обставинам справи, оскільки пунктом 3 анкети-заяви від 26.08.2020 встановлено, що пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка 3,2% на місяць (а.с. 9). Окрім цього, відповідач погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодився з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільному додатку.
Анкета-заява підписана ОСОБА_1 , а також представником АТ «Універсал Банк».
У даній справі відповідач уклав договір шляхом підписання анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, підписуючи анкету-заяву, позичальник погодився із умовами, викладеними у цій заяві.
Суми нарахованих та сплачених відсотків згідно з встановленою процентною ставкою зазначено у графах 9-10 розрахунку, що узгоджується із випискою по картрахунку відповідача.
Судова колегія, вирішуючи питання про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині нарахованих процентів, виходить із того, що позивачем надано належний розрахунок заборгованості на підтвердження розміру заборгованості позичальника, анкета-заява підписана відповідачем власноруч. Надані банком документи у сукупності підтверджують укладання між сторонами кредитного договору, погодження між сторонами нарахування процентів за користування кредитним лімітом та існування у позичальника заборгованості за вказаними відсотками у визначеному банком розмірі, який розрахований відповідно до узгоджених між сторонами умов.
Відповідач не спростував вказаних обставин належними і допустимими доказами, на підставі чого колегія суддів вважає правомірним нарахування банком процентів у сумі 16 141,30 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь банку.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення нарахованих процентів та стягнути проценти за користування кредитним лімітом у сумі 16 141,30 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).
Згідно з п.п. б), в) ч. 4 ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Позивачем заявлено позов на суму 59 238,74 грн.
Рішення суду оскаржувалося позивачем в частині відмови у задоволенні позовних вимог в сумі 16 141,30 грн., яка стягнута апеляційним судом за наслідками перегляду справи.
За подання позову в суді першої інстанції АТ «Універсал банк» було сплачено судовий збір в сумі 2 684 грн., за подання апеляційної скарги - 1 097,00 грн. Загальний розмір судових витрат по справі становить 3 781,00 грн.
За вказаних обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, враховуючи фактично повне задоволення позовних вимог, в розмірі 3 781,00 грн.
Керуючись ст.ст. 367-369, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» Македона Олександра Андрійовича задовольнити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 березня 2024 року у цій справі в оскаржуваній частині щодо відмови у стягненні відсотків скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за відсотками за користування кредитним лімітом за договором про надання банківських послуг від 26.08.2020 у розмірі 16 141 (шістнадцять тисяч сто сорок одна) грн. 30 коп.
Збільшити розмір стягнутих з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352) судових витрат зі сплати судового збору з 1 952,70 грн. до 3 781 (три тисячі сімсот вісімдесят одна) грн. 00 коп.
В іншій частині судове рішення не оскаржувалось, тому апеляційним судом не переглядалось.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 26 грудня 2024 року.
Головуючий Д.А. Трофимова
Судді: С.В. Кухар
Е.А. Онищенко