Дата документу 17.12.2024 Справа № 334/7449/24
запорізький апеляційний суд
Провадження №11-сс/807/827/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №334/7449/24Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
17 грудня 2024 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу (з доповненнями) обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 22 листопада 2024 року про продовження строку тримання під вартою
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , раніше судимий,
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 22 листопада 2024 року за клопотанням прокурора продовжено до 08 грудня 2024 року включно строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 .
В апеляційній скарзі (з доповненнями) обвинувачений ОСОБА_6 просив ухвалу слідчого судді скасувати та звільнити його з-під варти.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що заявлені прокурором у клопотанні ризики нічим не підтверджені та є лише припущенням прокурора. Вказав, що твердження про вплив на свідків є безпідставним, оскільки фактичні покази свідків по справі ніяким чином не доводять та не спростовують його причетність до скоєння злочину. Щодо ризику переховування зазначив, що він жодного разу не перебував у розшуку, а стосовно ризику скоєння нових злочинів зауважив на принципі презумпції невинуватості. Зазначив, що він має власне житло, офіційне працевлаштування, є волонтером, донором крові та бере на себе зобов'язання щодо явки за кожним викликом на всі судові та слідчі заходи. Крім того, вказав на порушення територіальної підсудності, оскільки клопотання про продовження запобіжного заходу розглянуто Ленінським районним судом, тоді як затриманий він був за адресою: м.Запоріжжя, вул. Перемоги. 107б, та, на думку прокурора, злочини ним скоєні у Вознесенівському районі м.Запоріжжя. Також просив забезпечити йому у судовому засіданні перекладача.
Прокурор та захисник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, при цьому захисник в телефонному режимі повідомила, що на теперішній час договір про надання правничої допомоги ОСОБА_6 припинений, у зв'язку із чим у відповідності до положень ч.4 ст.405 КПК колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності прокурора та захисника.
Під час апеляційного розгляду обвинувачений підтримав апеляційну скаргу (з доповненнями).
Заслухавши учасників провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги (з доповненнями), колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга (з доповненнями) не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності до ст.370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ч.6 ст.199 КПК у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Перевіривши доводи апеляційної скарги обвинуваченого та висновки слідчого судді, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи скарги є необґрунтованими, а ухвала слідчого судді відповідає вимогам законності та обґрунтованості, з огляду на наступне.
Обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні вже скеровано до суду для розгляду по суті та підготовче судове засідання у справі було призначено на 05 грудня 2024 року.
Разом з тим, строк дії попередньої ухвали слідчого судді закінчувався 25.11.2024 року, тому прокурор, посилаючись на положення ч.6 ст.199 КПК, звернулась до слідчого судді місцевого суду за місцезнаходженням органу досудового розслідування у кримінальному провадженні з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді.
У зв'язку з чим доводи апеляційної скарги обвинуваченого про порушення територіальної підсудності під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою є неспроможними.
Санкція ч.2 ст.307 КК, яка інкримінована ОСОБА_6 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК дає матеріально-правові підстави для застосування та продовження стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Слідчий суддя обґрунтовано взяв до уваги, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких умисних злочинів у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, а тому, побоюючись покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, обвинувачений може переховуватись від суду, що об'єктивно підтверджує наявність передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК ризику.
Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п.2 ч.1 ст.178 КПК), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року).
Під час апеляційного провадження встановлено, що твердження прокурора та висновки слідчого судді про наявність передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК ризику є обґрунтованими, а встановлений слідчим суддею ризик у вигляді незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні об'єктивно існує і для запобігання його настанню необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Так, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки слідчого судді про ризик впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений особисто знайомий з ними, а тому ОСОБА_6 може здійснювати на них незаконний вплив (шляхом вмовляння або погроз) з метою зміни їх показань або відмови від їх дачі. Більш того, колегія суддів враховує й положення ч.4 ст.95 КПК щодо отримання показань свідка безпосередньо судом, а тому на даному етапі кримінального провадження такий ризик об'єктивно існує.
Також є достатньо обґрунтованим й висновок слідчого судді про існування ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення або продовження вчинення кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується (п.5 ч.1 ст.177 КПК), оскільки ОСОБА_6 є раніше судимою особою за вчинення кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, проте на шлях виправлення не став, для себе відповідних висновків не зробив та вчинив ряд нових кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, при цьому його протиправна діяльність була припинена лише за втручання правоохоронних органів.
Крім того, суд апеляційної інстанції при оцінці законності судового рішення в цілому, враховує підвищену суспільну небезпечність інкримінованого ОСОБА_6 злочину, який обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК.
Твердження обвинуваченого про те, що заявлені прокурором у клопотанні ризики нічим не підтверджені та є лише припущенням прокурора, є непереконливими, адже під час вирішення питання про можливість продовження запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК, а не факту конкретного їх вчинення.
Наявність підстав для продовження тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. При цьому, продовження тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Посилання обвинуваченого в апеляційній скарзі на наявність у нього власного житла, офіційного працевлаштування, а також на те, що він є волонтером, донором крові та бере на себе зобов'язання щодо явки за кожними викликом на всі судові та слідчі заходи, на переконання колегії суддів, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких обвинувачений просив скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та спростовуються вищевикладеним.
Щодо заявленої у доповненнях до апеляційної скарги вимоги ОСОБА_6 про забезпечення йому у судовому засіданні перекладача судова колегія відмічає, що матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що обвинувачений ОСОБА_6 не володіє чи недостатньо володіє державною мовою. Він народився та проживає в Україні, отримав середню технічну освіту, є громадянином України. Клопотань про залучення перекладача у кримінальному провадженні під час досудового розслідування не заявляв, користувався правовою допомогою професійного адвоката. При цьому всупереч доводам апеляційної скарги про незнання ОСОБА_6 української мови, остання складена ОСОБА_6 власноруч саме українською мовою.
Отже, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено, продовження слідчим суддею строку запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 відповідає вимогам статей 177, 178, 183, 194, 199 КПК, прийняте рішення є обґрунтованим і достатньо вмотивованим, у зв'язку з чим не підлягає скасуванню, а відтак апеляційну скаргу (з доповненнями) обвинуваченого слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу (з доповненнями) обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 22 листопада 2024 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4