Справа 688/5446/24
№ 2/688/1400/24
Рішення
Іменем України
26 грудня 2024 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
у складі: головуючого судді Цідик А.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Гошовської О.О.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
встановив:
1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до суду з позовом та просило ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду в розмірі 6850 грн, посилаючись на те, що відповідно до виписки з акта огляду МСЕК до довідки серії АВ № 0056828 від 15.06.2020, ОСОБА_1 встановлено інвалідність 3 групи внаслідок загального захворювання на термін з 01.05.2020 по 01.07.2022.
Пунктом 14-6 Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» передбачено, що у разі пропуску в період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19) передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, строку повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності не зупиняється до закінчення терміну дії зазначених заходів з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої пенсії на підставі заяви та результатів переогляду особи з інвалідністю.
Так, з урахуванням зазначеного, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на період дії карантину ОСОБА_1 було продовжено виплату пенсії по 3 групі інвалідності з 01.07.2022 у раніше встановленому розмірі.
Проте листом від 07.09.2022 № 471 Хмельницького обласного центру медико- соціальної експертизи, який надійшов до позивача 14.09.2022, було повідомлено про невизнання за результатами переогляду 06.09.2022 Хмельницькою обласною медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 особою з інвалідністю.
Таким чином, за період з 01.07.2022 по 30.09.2022 утворилась переплата з виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 у розмірі 6850 грн, оскільки позивач, не володіючи інформацією про невизнання відповідача особою з інвалідністю, протягом цього періоду продовжував виплачувати йому пенсію по інвалідності.
Листами від 04.10.2022 та 29.09.2023, ОСОБА_1 було повідомлено про розмір, причину утворення переплати та необхідність повернення надміру отриманих коштів у добровільному порядку. Однак станом на дату подання позовної заяви відповідач у добровільному порядку заборгованість з переплати пенсії по інвалідності, не повернув.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, звернулася до суду із заявою щодо проведення розгляду справи за її відсутності.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та заперечував проти їх задоволення посилаючись на те, що не був зобов'язаний повідомляти ГУ ПФУ в Хмельницькій області про невизнання його особою з інвалідністю, про це повідомляє МСЕК.
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 02.12.2024 року відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 26.12.2024.
3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що згідно виписки з акту огляду Шепетівської міжрайонної МСЕК від 15.06.2020 серії АВ №0056828 ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю третьої групи внаслідок загального захворювання на період з 01.05.2020 по 30.06.2022.
ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003.
На підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантів у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-ХІ від 30.03.2020 відповідачу було продовжено виплату пенсії, як особі з інвалідністю третьої групи загального захворювання з 01.07.2022 по 30.09.2022 у розмірі 2300 грн на місяць.
Відповідно до листа № 471 від 07.09.2022 Хмельницького обласного центру медико- соціальної експертизи, ОСОБА_1 не визнано особою з інвалідністю за результатами переогляду 06.09.2022 року Хмельницькою обласною МСЕК.
За період з 01.07.2022 по 30.09.2022 ОСОБА_1 було нараховано пенсію на загальну суму 6900 грн, у зв'язку з чим утворилася переплата пенсії на вказану суму.
Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією листа № 471 від 07.09.2022 Хмельницького обласного центру медико- соціальної експертизи; копіями листів Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 04.10.2022 та 29.09.2023; розрахунком переплати за період з 01.07.2022 по 30.09.2022 ОСОБА_1 пенсії.
4. Застосовані норми права.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.
Згідно зі ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.
Порядок та підстави повернення суми пенсій, виплачених пенсіонеру, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003та Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Відповідно до частини першої статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.
У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров'я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України №6-4 від 21.03.2003 (зі змінами, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України № 25-3 від 25.11.2014).
Згідно з пунктом 3 цього Порядку, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.
Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку, у разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.
Отже, стягнення надмірно сплачених сум пенсій передбачене лише у випадках, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації, ненадання відповідної інформації або внаслідок рахункової помилки органу Пенсійного фонду України.
5. Оцінка суду.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Позивач пред'явив вимоги про стягнення завданої матеріальної шкоди з ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантів у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-ХІ від 30.03.2020 розділ XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнено п. 14-6, яким передбачено, що у разі пропуску в період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, строку повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності не зупиняється до закінчення терміну дії зазначених заходів з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої пенсії на підставі заяви та результатів переогляду особи з інвалідністю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) з 12.03.2020 на всій території України було встановлено карантин, строк якого неодноразово продовжувався. Карантин в Україні було безперервно встановлено з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Органи медико-соціальної експертизи зобов'язані повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду в порядку, встановленому законодавством, про результати повторного огляду осіб, яким призначена пенсія по інвалідності та про нез'явлення цих осіб на зазначений огляд (ч. 3 ст. 35 Закону № 1058).
Отже, законодавець покладає обов'язок саме на органи медико-соціальної експертизи повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про результати повторного огляду осіб.
За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , який перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, нараховувалася та сплачувалася пенсія поза межами строку встановленої йому раніше інвалідності. Позивач був обізнаний зі строком, на який відповідачу встановлювалась група інвалідності та продовжив нарахування та виплату пенсії поза межами цього строку за власною ініціативою у зв'язку з введенням в Україні карантину через COVID-19.
Отже, органи Пенсійного фонду самостійно контролюють період, на який установлено інвалідність та приймають відповідні рішення щодо виплат сум пенсії або ж зупинення. Позивач не зазначає термінів, які б вважалися своєчасними для повідомлення про переогляд особи з інвалідністю та водночас вказує на його несвоєчасність.
Обов'язок повідомляти відповідну інформацію про огляд осіб, яким призначена пенсія по інвалідності чи про їхню неявку на огляд, покладено на самі ж органи МСЕК, тому, твердження позивача про несвоєчасність повідомлення про припинення виплати пенсії зі сторони відповідача є безпідставним.
Верховний Суд у постанові від 18.08.2020 року у справі №638/10460/17 дійшов висновку, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані пенсійним органом за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним. Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 487/3380/16-а та від 11.02.2020 року у справі № 761/41107/16-а.
Статтею 12 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Положеннями ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Будь-яких доказів, які б свідчили про рахункову помилку Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області або надання відповідачем завідомо неправдивих даних, які стали підставою для призначення пенсії, а також зловживань з його боку (недобросовісності) при отриманні наведеної в позові суми, позивач суду не надав.
У справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 р., Європейський суд з прав людини виклав окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципів «доброго врядування». Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога прозоріший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є власна недбалість.
Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Алла ЦІДИК