Номер провадження 1-кп/243/1160/2024
Номер справи 243/10424/24
«27» грудня 2024 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
- секретаря судового засідання - ОСОБА_2
- прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у підготовчому судовому засіданні за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує функціонування електронного судочинства в Україні в залі № 4 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження за № 42023052210001391, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 08 грудня 2023 року з Клопотанням прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності, яке надійшло з Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону 23 грудня 2024 року за підозрою :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новгородка, Новгородківського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утримані неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, не є особою з інвалідністю, військовослужбовець військової служби за контрактом, заступник командира бойової машини - навідника -оператора 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 мехарнізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні « молодший сержант», який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого. Самостійно прибув 27 листопада 2024 року до Третього слідчого Відділу ( з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Донецької області, де повідомив про намір далі проходити військову службу, тим самим припинив вчиняти зазначене триваюче кримінальне правопорушення,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 частина 5 КК України,-
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який надалі неодноразово продовжувався та діяв на час вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення.
У відповідності до ст.ст. 17, 65 Конституції України ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно зі ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військовослужбовець зобов'язаний: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №25 від 29 січня 2021 року ОСОБА_5 призначено на посаду командира бойової машини-навідника-оператора 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 та поставлено на всі види забезпечення.
В порушення наведених вище вимог законодавства, чітко знаючи та розуміючи зміст покладених на нього обов'язків з військової служби, проте діючи всупереч зазначеним обов'язкам, визначеним у статутах Збройних Сил України, молодший сержант ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного злочину проти встановленого порядку несення військової служби за наступних обставин.
Молодший сержант ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, перебуваючи на посаді командира бойової машини-навідника-оператора 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 12, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 01 листопада 2023 року тобто в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби без поважних причин та з мотивів небажання тимчасово переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, самовільно залишив місце служби у АДРЕСА_2 , а вільний час використовував на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби до моменту самостійного прибуття 27 листопада 2024 року до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.
23 грудня 2024 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшло Клопотання прокурора Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження за № 42023052210001391, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 грудня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частина 5 статті 407 КК України та звільнення підозрюваного ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності.
Прокурор у судовому засіданні підтримав Клопотання, зазначив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності передбачено, якщо особа вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України. Просив суд задовольнити Клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 свою провину в інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 407 частина 5 КК України, визнав повністю та надав Заяву, в якій вказав, що дійсно відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №25 від 29 січня 2021 року його - ОСОБА_5 призначено на посаду командира бойової машини-навідника-оператора 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 та поставлено на всі види забезпечення. Він, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, перебуваючи на посаді командира бойової машини-навідника-оператора 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 12, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 01 листопада 2023 року тобто в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби без поважних причин та з мотивів небажання тимчасово переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, самовільно залишив місце служби у с.Черкаське Черкаської селищної громади Краматорського району Донецької області, а вільний час використовував на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби до моменту самостійного прибуття 27 листопада 2024 року до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.
З урахуванням бажання повернутися до військової служби та виконувати бойові завдання на лінії зіткнення, підозрюваний ОСОБА_5 просив закрити провадження по справі та звільнити його від кримінальної відповідальності.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до висновку, що Клопотання прокурора про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом ч. 2 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Як вбачається з ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Аналогічні норми викладені у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року, відповідно до якого суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності, у разі наявності спеціальних обставин, передбачених конкретною нормою закону, якою, у даному випадку, є норма ч. 5 ст. 401 КК України.
Згідно із ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 “Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до вимог Закону України “Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Частиною 5 ст.401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №25 від 29 січня 2021 року ОСОБА_5 призначено на посаду командира бойової машини-навідника-оператора 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 у зв'язку з чим, він вважається таким, що справи та посаду прийняв, та приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Являючись військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, молодший сержант ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
У відповідності до ст.ст. 17, 65 Конституції України ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно зі ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військовослужбовець зобов'язаний: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №25 від 29 січня 2021 року ОСОБА_5 призначено на посаду командира бойової машини-навідника-оператора 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 та поставлено на всі види забезпечення.
В порушення наведених вище вимог законодавства, чітко знаючи та розуміючи зміст покладених на нього обов'язків з військової служби, проте діючи всупереч зазначеним обов'язкам, визначеним у статутах Збройних Сил України, молодший сержант ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного злочину проти встановленого порядку несення військової служби за наступних обставин.
Молодший сержант ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, перебуваючи на посаді командира бойової машини-навідника-оператора 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 12, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 01 листопада 2023 року тобто в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби без поважних причин та з мотивів небажання тимчасово переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, самовільно залишив місце служби у АДРЕСА_2 , а вільний час використовував на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби до моменту самостійного прибуття 27 листопада 2024 року до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.
Військовослужбовець військової служби за контрактом Військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення місця служби військовослужбовцем ( крім строкової служби), вчинене в умовах воєнного стану.
Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом - Статут) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Згідно зі ст. 65 Конституції України, Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно листа - Письмової згоди командира Військової частини НОМЕР_3 Збройних Сил України №8273 від 22 листопада 2024 року командиром зазначеної Військової частини надано згоду на продовження проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_3 Збройних Сил України молодшим сержантом ОСОБА_5 у відповідності до вимог частини 5 статті 401 КК України з наступним призначенням його на вакантну посаду стрілець -помічник гранатометника штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти Військової частини НОМЕР_3 Збройних Сил України.
Враховуючи, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 частина 5 КК України визнав повністю, раніше до кримінальної відповідальності за ст.ст. 407, 408 КК України не притягувався, виявив бажання проходити військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 Збройних Сил України, наявна письмова згода командира Військової частини НОМЕР_3 Збройних Сил України на проходження ОСОБА_5 військової служби ( Лист - Письмова згода № 8273 від 22 листопада 2024 року), суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 на підставі статті 401 частина 5 КК України необхідно звільнити від кримінальної відповідальності за ст. 407 частина 5 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрити.
Крім цього, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 розуміє підстави та наслідки закриття кримінального провадження відповідно до статті 401 частина 5 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
У ч. 2 ст. 24 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу» визначено, що військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
З огляду на викладене, оскільки колегією суддів встановлена наявність усіх передбачених законом обставин для закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_5 на підставі, передбаченій ч. 5 ст. 401 КК України, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 та командира Військової частини НОМЕР_3 Збройних Сил України відповідні зобов'язання передбачені нормами чинного законодавства.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Речові докази по справі відсутні
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 401 частина 5, 407 частина 5 КК України, ст.ст. 284-286, 288 частина 3, 369-370, 372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження за № 42023052210001391, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 08 грудня 2023 року за підозрою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новгородка, Новгородківського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утримані неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, не є особою з інвалідністю, військовослужбовець військової служби за контрактом, заступник командира бойової машини - навідника -оператора 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 мехарнізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні « молодший сержант», який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого. Самостійно прибув 27 листопада 2024 року до Третього слідчого Відділу ( з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Донецької області, де повідомив про намір далі проходити військову службу, тим самим припинив вчиняти зазначене триваюче кримінальне правопорушення, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частина 5 статті 407 КК України, на підставі статті 401 частина 5 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новгородка, Новгородківського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утримані неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, не є особою з інвалідністю, військовослужбовець військової служби за контрактом, заступник командира бойової машини - навідника -оператора 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 мехарнізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні « молодший сержант», який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого. Самостійно прибув 27 листопада 2024 року до Третього слідчого Відділу ( з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Донецької області, де повідомив про намір далі проходити військову службу, тим самим припинив вчиняти зазначене триваюче кримінальне правопорушення за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частина 5 статті 407 КК України від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 частина 5 КК України на підставі статті 401 частина 5 КК України.
Кримінальне провадження за № 42023052210001391, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 08 грудня 2023 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 407 частина 5 КК України закрити на підставі статті 401 частина 5 Кримінального Кодексу України.
Зобов'язати ОСОБА_4 невідкладно, але не пізніше 72 годин, після набрання Ухвалою законної сили, прибути до Військової частини НОМЕР_3 Збройних Сил України для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_3 Збройних Сил України після набрання зазначеною Ухвалою суду законної сили невідкладно поновити на військовій службі ОСОБА_4 з наступним призначенням його на вакантну посаду стрілець - помічник гранатометника штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти Військової частини НОМЕР_3 Збройних Сил України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвалу постановлено, складено та підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Головуючий-суддя: ОСОБА_1