Справа № 646/646/24
№ провадження 2/646/1091/2024
27.12.24 м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого судді Сіренко Ю.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Шарашидзе М.Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява від представника Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», в якому просить суд: стягнути ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором №501350116, у розмірі 301154,52 грн., а також судовий збір у розмірі 4517,32 грн.
В обґрунтування своїх вимог, представник позивач посилається на те, що Акціонерне товариство «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 17.08.2021 року уклали Угоду про надання споживчого кредиту №501350116, відповідно до умов якої позивач зобов'язався надати відповідачеві кредит, а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Позивач свої зобов'язання за Договором виконав, надавши відповідачу кредит. У порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 28.08.2023 утворилася заборгованість у розмірі 301154,52 грн.
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.01.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, провадження по вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Від представника позивача надійшла заява, в якій позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просить розглядати справу за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.
Згідно з ст.178 ЦПК України відповідач своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористалася.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження у відповідності із ч. 5 ст. 279ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 16.07.2024 року призначено провести заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Суд, дослідивши доводи позивача, викладені у позові, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до вимог ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом було достовірно встановлено, що ОСОБА_1 , 17.08.2021 року звернувся до АТ «Альфа-Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа-Банк», у якій погодився з тим, що цей акцепт публічної пропозиції та укладення договору між ним та АТ «Альфа-Банк» на умовах, викладених в публічній пропозиції та додатках до договору, що розміщені на веб-сторінці, або, у разі її подальшої зміни за іншою електронною адресою, що буде вказана в договорі.
Крім того, 17.08.2021 року ОСОБА_1 підписав оферту на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії, відповідно до змісту якої відповідач звернувся до АТ «Альфа-Банк» з метою отримання кредиту для особистих потреб, у якій також погодився з процентною ставкою у розмірі 37.00 %, підписав паспорт споживчого кредиту, у якому зазначено максимальну суму Кредитної лінії 200 000,00 грн,
Підписанням цієї Оферти ОСОБА_1 надав власну згоду Банку на передачу до Кредитного реєстру Національного банку України інформації у випадках і обсязі, строки та у порядку, передбачених чинним законодавством України, а також підтвердив про своє попереднє ознайомлення у письмовій формі з інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту та з інформацією, надання якої передбачене нормами Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином сторонами погоджено усі істотні умови договору, зокрема умови кредитування та розмір процентів за користування кредитними коштами.
Відповідно до виписки по рахунку за кредитною карткою за період з 17.08.2021 року по 28.08.2023 року відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання та не здійснює щомісячні погашення по кредиту, що є підставою для стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитом. Поточна сума заборгованості на кінцеву дату виписки становить 301154,52 грн.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості убачається, що він є зрозумілим та узгоджується з умовами кредитного договору.
Доказів на спростування вказаного розрахунку заборгованості матеріали справи не містять.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина перша статті 634 ЦК України).
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 202 ЦК України).
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.
Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною першою статті 626 ЦК України установлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Частинами першою другою статті 642 ЦК України установлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Суд зазначає, що позивачем доведено факт отримання кредиту та наявності заборгованості у відповідача.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження №14-131цс19.
Також, АТ «СЕНС БАНК» було надіслано ОСОБА_1 досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань до подання позовної заяви, проте відповідачем ця вимога залишена без задоволення.
Суд зазначає, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №75 від 04 липня 2018 року.
Враховуючи викладене та той факт, що відповідачем жодних доказів на спростування розміру кредитної заборгованості та її складових, власного розрахунку боргу, не надано, фактичне користування перерахованими АТ «Альфа-Банк» на його особистий рахунок кредитними коштами не спростовано, тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4517,32 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141-142, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 100; Код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором №501350116 у розмірі 301154 (триста одна тисяча сто п'ятдесят чотири) грн. 52 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 100; Код ЄДРПОУ 23494714) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4517 (чотири тисячі п'ятсот сімнадцять) грн. 32 коп..
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя - Ю.Ю. Сіренко