Справа № 405/3998/19
Провадження № 1-кп/405/122/19
23 грудня 2024 року
Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретарів
судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
захисників - адвокатів ОСОБА_8 ОСОБА_9
обвинуваченого ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кропивницького кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2019 за № 12019120020000817 за обвинуваченням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, громадянина України, українця, офіційно не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітньої дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України
31.01.2019 року близько 20:00 год., більш точного часу судом не встановлено, між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які перебували на розі вулиці Кримської та пров. Короткого у м. Кропивницький, відбулася сварка, в ході якої ОСОБА_11 дістав з - під вітровки ніж, яким намагався завдати ОСОБА_10 удар ножем в живіт, але ОСОБА_10 завадив йому це зробити вибивши з його рук ніж та відштовхнувши його від себе. Підвівшись на ноги, ОСОБА_11 дістав з - під вітровки молоток і намагався ним вдарити ОСОБА_10 в обличчя та трохи задів його рихтувальним молотком. З метою захисту ОСОБА_10 вдарив ОСОБА_11 кулаком в обличчя, після чого ОСОБА_11 з-під вітровки дістав вогнепальну зброю - обріз. Між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 почалася боротьба та викручування обрізу в різні боки. ОСОБА_10 викручував обріз в бік, щоб ні на кого з них не прийшовся постріл, при цьому схопився однією рукою на ствол обрізу, а іншу руку поклав на руку ОСОБА_11 , який тримав обріз рукою там де курок. В момент викручування обрізу відбувся постріл. ОСОБА_10 почув як ОСОБА_11 закричав та побачив, що у нього з ноги пішла кров.
Тобто, ОСОБА_10 скоїв вбивство через необережність за наступними обставинами: викручуючи обріз, який тримав в руках ОСОБА_11 , ОСОБА_10 смикав так, що в будь-який момент міг відбутися постріл, при цьому ОСОБА_10 допускаючи те, що обріз є зарядженим та в будь-який момент може статися постріл, не передбачив суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен і міг це зробити.
Відповідно до ч. 3 ст. 25 КК України необережність є кримінальною протиправною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 свою винуватість у пред'явленому обвинуваченні не визнав, надав показання, згідно з якими суду показав, що знав ОСОБА_11 приблизно з 1995-1996 років. Раніше ОСОБА_11 мав справу з криміналом та був судимим за злочини, у тому числі й за вбивства. Коли у 2018 році він займався сільськогосподарськими видами робіт у Бобринецькому районі то там також був і ОСОБА_11 , де вони й познайомилися. ОСОБА_11 постійно створював конфліктні ситуації та його просили працівники вплинути на нього. Після останнього спілкування з ОСОБА_11 вважав, що конфліктів більше не буде, але помітив, що за ним почали слідкувати невідомі особи. Періодично спілкувалися з ОСОБА_11 по телефону. В січні 2019 року ОСОБА_11 зателефонував йому з телефону, побачив, що номер телефону йому не знайомий. ОСОБА_11 попросив його по телефону, щоб він прийшов в гараж на вулицю Ірпінську у м. Кропивницькому, на що він повідомив ОСОБА_11 , що не треба за ним слідкувати і нападати на нього. Домовилися зустрітися в цей же вечір біля ларька на вул. Кримській. ОСОБА_11 попросив його щоб він купив йому пачку сигарет та пляшку пива. Коли йшов на зустріч то був одягнений у вітровку сірого кольору і джинси, взутий був в красівки фірми PUMA. При собі був телефон, цигарети, пиво і документи. Зустрілися з ним, побачив, як ОСОБА_11 дістав з - під вітровки ніж та намагався завдати йому удар ножем в живіт, але він завадив йому це зробити вибивши з рук ОСОБА_11 ніж та відштовхнувши його від себе. Відразу підвівшись на ноги, ОСОБА_11 дістав з - під вітровки молоток і намагався ним вдарити його в обличчя та трохи задів його рихтувальним молотком Після цього він вдарив ОСОБА_11 кулаком в обличчя. Побачив, що ОСОБА_11 з-під вітровки дістав зброю вогнепальну, - це був обріз. Схопившись однією рукою на ствол обрізу, а іншу руку поклавши на руку ОСОБА_11 , який тримав обріз рукою там де курок, між ними почалась боротьба. Він та ОСОБА_11 почали крутити разом обріз так щоб ствол не був спрямований на будь-кого з них, але в момент коли обріз стволом був спрямований додолу - відбувся постріл. Він почув як ОСОБА_11 закричав. Через те, що ОСОБА_11 надавивши на курок обрізу потрапив собі в ногу, у нього з ноги пішла кров. Швидку медичну допомогу він ОСОБА_11 не викликав. В чому визнав свою провину. Після всього, що сталося він пішов до себе додому. На додаткове запитання прокурора додав, що 31.01.2019 року перебував у себе вдома, вжив чаю, заспокоївся, оскільки був дуже знервований, на вулицю не виходив, оскільки боявся щоб друзі ОСОБА_11 його не побили. ОСОБА_26 в цей день не бачив. Стосовно того, що за ним слідкують невідомі особи, знав його брат ОСОБА_10 . Допускає, що пострід міг статися через те, що як він так і потерпілий смикали за обріз в різні боки.
Згідно з дослідженими у судовому засіданні доказами встановлено наступне:
01.02.2029 року потерпіла ОСОБА_12 звернулася із заявою до Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області, згідно з якою просила притягнути до відповідальності невідому їй особу, котра 31.01.2019 року спричинила її синові ОСОБА_11 вогнепальне поранення, від якого він помер (т.1 а.к.п. 58).
Згідно з витягом від 01.02.2019 року цієї доби до ЄРДР були внесені відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, за фактом умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_11 (т.1 а к.п.1).
Потерпіла ОСОБА_12 не приймала участі в розгляді даного кримінального провадження, оскільки відповідно до копії актового запису про смерть № 1999 від 27.07.2020 року, померла (т.4 а.к.п.174).
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду показав, що близько п'яти років тому, восени, ближче до вечора до нього зайшов сусід на ім'я ОСОБА_14 , який жив від нього недалеко. Знає про нього, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вбивство, за характером був запальний, перед цим нещодавно звільнився з місць позбавлення волі. Вони разом вживали спиртні напої та дивилися телевізор. Під час їх бесіди хтось ОСОБА_15 зателефонував, він повідомив, що скоро прийде та залишивши свій телефон вийшов з приміщення. Приблизно хвилин через 40, зателефонував його двоюрідний брат та сказав, що ОСОБА_16 вбили. Коли приїхала поліція, то він віддав їм його телефон. Коли він виходив, у нього в руках нічого не було. Коли прийшов на місце події, то на відстані побачив поліцейських та труп.
Відповідно до протоколу огляду місця події, який проведено слідчим у період часу із 21.44 годин до 23. 40 години ночі 31.01.2019 року, за змістом якого оглядалося місце події - відрита ділянка місцевості, труп ОСОБА_11 був виявлений на перехресті доріг вул. Кримської та пров. Короткого біля будинку №87/12 вул. Кримської у м. Кропивницькому.
Згідно з протоколом огляду місця події, складеним старшим слідчим СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_17 у м. Кропивницькому 31.01.2019 року, за адресою: АДРЕСА_2, у гаражному приміщенні був виявлений та вилучений мобільний телефон марки «Blackview» з маркуванням «Pesined Blackview Assanibleo in China, коричневого кольору (а.к.35-38), при цьому свідок ОСОБА_13 у своїх показаннях суду пояснив, що цей телефон належить потерпілому ОСОБА_18 .
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання від 01.02.2019 року за фотознімками, яким зафіксовано пред'явлення свідку ОСОБА_19 у службовому приміщенні №400/4 Кропивницького відділу поліції чотирьох осіб, серед яких та впізнала за рисами та формою обличчя особу під № 1, а саме обвинуваченого ОСОБА_10 який 31.01.2019 року близько 20 год. заходив до приміщення магазину «Продукти» за адресою: м. Кропивницький, вул. Десантників, 55 та здійснював купівлю цигарок та пива ( т. 1 а.п. 77-79).
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання від 01.02.2019 року за фотознімками, яким зафіксовано пред'явлення свідку ОСОБА_20 у службового кабінету №400/4 Кропивницького відділу поліції чотирьох осіб, серед яких та впізнала за рисами та формою обличчя особу під № 3, а саме обвинуваченого ОСОБА_10 який 31.01.2019 року близько 20 год. заходив до приміщення магазину «Продукти» за адресою: м. Кропивницький, вул. Десантників, 55 та здійснював купівлю цигарок та пива ( т. 1 а.п. 81-83).
Як убачається з висновку експерта № 121 від 11.04.2019 встановлено, що при судово-медичній експертизі трупа гр. ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у виді ран по задній поверхні лівої гомілки, які продовжуються в ранєві канали з пошкодженням м'язів, вен, артерій голені з утворення багатооскольчатого перелому великоберцевої і малоберцевої кісток.
Пошкодження в області лівої гомілки являється сліпим дробовим проникаючим пораненням, що підтверджується наявністю вхідних ран («мінус тканини»), продовжуються в кінці каналів і відсутністю вихідних отворів.
Враховуючи дані судово-медичної експертизи трупа гр. ОСОБА_11 вистріл був зроблений з дистанції щодо компактної дії дробу (відстань вистрілу від 50-70 см до 1 (одного) метра), на що вказує наявність великої вхідної рани з розташованими поблизу і навколо неї дрібних одиничних отворів (т.1 а.к.п 164-169).
Згідно з висновком експерта № 424 від 06.02.2019 в крові від трупа ОСОБА_11 виявлений етиловий спирт в кількості 1,81 г/дм та не виявлені метиловий, ізопропіловий, пропіловий,ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий та аміловий спирти (т.1 а.п. 170).
Відповідно до висновку експерта № 76 від 04.02.2019 групова належність в зразку рідкої крові трупа ОСОБА_11 за ізосерологічною системою АВ0 не визначена в зв'язку з ознаками загнивання крові (т.1 а.к.п 176-177).
Згідно з висновком експерта № 92 від 13.02.2019 при визначенні групової належності в зразку крові на марлі трупа ОСОБА_11 , за ізосерологічною системою АВ0 виявлено антигени В і Н, що передбачає групу Ва з супутнім антигеном Н. (т.1 а.к.п 179-180).
Відповідно до висновку експерта № 97 від 26.02.2019 кров потерпілого ОСОБА_11 належить до групи Вб за ізосерологічною системою АВ0. На штанях, вилучених у підозрюваного ОСОБА_10 знайдено кров людини (об'єкти 1-6). При визначені групової належності в об'єктах 1,2,5,6 виявлено антиген В, що свідчить про походження крові в цих об'єктах від особи групи Вб. Таким чином, кров в об'єктах 1,2,5,6 може походити від потерпілого ОСОБА_11 (т.1 а.к.п. 187-189).
Згідно з ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 11.04.2019 року прокурору надано дозвіл на використання інформації у кримінальному провадженні № 12019120020000817 від 01.02.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме протокол №303т/11-2019 від 18.02.2019 про проведення негласної слідчо розшукової дії, з додатком у вигляді аудіо запису, які зберігаються на оптичному носії - DVD-R диску для лазерних зчитувань №540т), отриманої на підстави ухвали слідчого судді Кропивницького апеляційного суду ОСОБА_21 №333-т від 07.12.2018 року та (протокол №305т/11-2019 від 18.02.2019 про проведення негласної слідчо розшукової дії, з додатком у вигляді аудіо запису, які зберігаються на оптичному носії - DVD-R диску для лазерних зчитувань №541т), отриманої на підстави ухвали слідчого судді Кропивницького апеляційного суду ОСОБА_21 №331-т від 07.12.2018 року, отриманої у кримінальному провадженні № 12018120020008721 від 15.10.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Відповідно до протоколу огляду предметів від 08.02.2019 предметом огляду є полімерний пакет Головного слідчого управління національної поліції за №4480007, клапан якого герметично заклеєно. Вилучено мобільний телефон «Blackview» (т.2 а.п. 17).
Згідно з висновком експерта № 2 від 07.03.2019 в пам'яті наданого на дослідження мобільного телефону «Blackview» було виявлено інформацію про вхідні/вихідні / пропущені дзвінки, яка міститься у файлі «Файл звіт -Журнал дзвінків Blackview.pdf», який було записано на диск для лазерних систем зчинування ін. №3, що додається до висновку експерта, як додаток №2.
В пам'яті наданого на дослідження мобільного телефону «Blackview» було виявлено: три наявних графічних файли, відео файлів не виявлено. Виявлені файли та файл звіт було записано на диск для лазерних систем зчитування ін. №3, що додається до висновку експерта , як додаток №2 (т. 2 а.п. 24-30).
Відповідно до протоколу огляду предметів від 03.02.2019 предметом огляду є полімерний пакет Експертної служби МВС України №2245123, клапан якого герметично заклеєно. Виявлено: мобільний телефон прямокутної форми розмірів 143х71х9,5 мм, моноблок, складається з полімерного корпусу золотистого кольору. На передній частині телефону знаходився екран, розмовний динамік, фронтальна камера та три керуючі сенсорні кнопки. На задній частині корпусу розташовано: задня кришка з отворами для вбудованої подвійної камери, спалаху отвори для динаміку звуку та написи «Blackview», Designed by Blackview Assembled in China». На правій частині корпусу містяться кнопка вимкнення-ввімкнення та клавіша регулювання гучності. На нижній частині корпусу містяться роз'єми microUSB та отвір мікрофону. При відкритті кришки корпусу телефону в ньому виявлено сім-картку білого кольору з написом « НОМЕР_1 », яка має номер мобільного оператора НОМЕР_2 , карта пам'яті чорного кольору «MicroSDHC», інформаційний стікер на якому міститься літерно-цифрові написи з інформацією про модель телефону «A7 ТА IMEI НОМЕР_3 », « НОМЕР_4 ». При увімкненні телефону на екрані виявлено ряд ярликів «Теоефон». При огляді дзвінків було виявлено дзвінки: контанк НОМЕР_5 вхідний 31.01.2019 р. о 20: 18 год. час розмови 47 сек.; контакт НОМЕР_5 вхідний 31.01.2019 р. о 20:30год. час розмови 2 хв. 7 сек.; контакт «М» № НОМЕР_6 пропущений 31.01.2019 р.21:34; контакт « ОСОБА_22 » № НОМЕР_7 , пропущені 31.01.2019 р.о 22:10 год., 23:05 год. та 23:15 год.; контакт «ОСОБА_28» № НОМЕР_8 , пропущений 01.02.2019 р. о 9:50 год., 9:53 год., контакт « ОСОБА_23 » № НОМЕР_9 , прошущені 01.02.2019 р. о 16:12 год., контакт «ОСОБА_27» № НОМЕР_10 , пропущений 02.02.2019 р.о 14:30 год. (т. 2 а.п. 31-34).
Досліджено текст стенограми аудіозапису, відповідно до якої вібвувалися телефонні дзвінки за номерами мобільних телефонів № НОМЕР_11 та НОМЕР_2 .
Як вбачається з висновку експерта № 42 від 14.03.2019 два предмета, вилучені 31.01.2019 в ході ОМП на розі вул. Кримської та пров. Короткого в м. Кропиавницькому, боєприпасами не являються, а, ймовірно, є частинами боєприпасу (боєприпасів).
Вісім металевих предметів наближеної до сферичної форми, вилучені 01.02.2019 в ході розтину трупу ОСОБА_11 , боєприпасами не являються, а, ймовірно, є частинами боєприпасу (боєприпасів).
Вирішити питання про віднесення досліджуваних трьох металевих предметів невизначеної форми, вилучених 01.02.2019 в оді розтину трупу ОСОБА_11 , до категорії боєприпасів не представляється можливим по причинам, вказаним в дослідницькій частині.
Надані два предмети, ймовірно, є картонними прокладками, виготовленими саморобним способом, які використовуються при спорядженні патронів до гладкоствольної вогнепальної зброї 16-го калібру.
Надані вісім металевих предметів, ймовірно, є металевим снарядям (картеччю), який використовується для спорядження патронів до гладкоствольної вогнепальної зброї різного калібру. Вирішити питання «чи можуть надані для дослідження предмети походити від одного боєприпасу» не представляється можливим по причинам, вказаним в дослідницькій частині (т.2 а.п. 43-47).
Органом досудового розслідування ОСОБА_10 обвинувачується в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тобто у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Водночас судом зауважується, що вказану позицію суд вважає хибною та такою, що не відповідає дослідженим доказам, за наступними обставинами.
Так, перш за все, для кваліфікації дій засудженого за ст. 121 ч.2 КК України слід встановити, що саме ОСОБА_10 мав намір спричинити тілесні ушкодження ОСОБА_11 , при цьому допускаючи настання смерті від його дій.
Однак, з матеріалів кримінального провадження вачається, що саме ОСОБА_11 був ініціатором зустрічі, маючи намір зясувати певні розбіжності, саме ОСОБА_11 прийшов на зустріч, маючи при собі ніж, рихтовочний молоток та обріз. З вказаними обставинами повністю погодилися орган досудового розслідування та державне обвинувачення, оскільки незважаючи на вогнепальне спричинення смерті, в провину ОСОБА_10 не інкримінується ст. 263 КК України, як незаконне виготовлення, зберігання та носіння вогнепальної зброї. Більш того, про наявність вказаних предметів ОСОБА_10 стало відомо лише в процесі спілкування з ОСОБА_11 .
Таким чином, оскільки постріл мав місце, коли зброя була одночасно у обох в руках, будь-якого проміжку часу, щоб зброя була в руках когось одного не було, суд вважає не доведим факт спланованого наміру з боку ОСОБА_10 будь - яким чином спричинити потерпілому ОСОБА_11 тілесні ушкодження, допускаючи при цьому його смерті і вважає за необхідне перекваліфікувати його дії за ст. 121 ч. 2 КК України на ст. 119 ч. 1 КК України, як вбивство через необережність у формі злочинної недбалості, коли особа не передбачала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити.
Суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, матеріали щодо речових доказів та процесуальних витрат, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку суду, поза розумним сумнівом не доведена.
Так, згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті.
Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (рішення від 01.03.2001 року у справі «Даллос проти Угорщини» п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «Ь» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).
Частина 1 статті 91 КПК України передбачає, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню серед іншого подія кримінального правопорушення, а саме час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до статтею 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, з чого випливає, що формулювання обвинувачення повинно бути конкретним.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії'від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Об'єктимвна сторонам кримінального правопорушення - це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону злочину і характеризують суспільно-небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його негативні наслідки та причинний зв'язок між діянням та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину.
01.02.2019 року потерпіла ОСОБА_12 звернулася із заявою до Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області, згідно з якою просила притягнути до відповідальності невідому їй особу, котра 31.01.2029 року спричинила її синові ОСОБА_11 вогнепальне поранення, від якого він помер (т.1 а.к.п. 58).
Тілесне ушкодження - це протиправне умисне або необережне заподіяння шкоди здоров'ю іншої людини, що полягає в порушенні анатомічної цілісності або фізичної функції органів і тканин тіла людини.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів.
Отже, стверджувати, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим в умовах очевидності, та те, що наведені стороною обвинувачення докази є належними, допустимими, достовірними, а сукупність доказів дає підстави для прийняття відповідного процесуального рішення щодо винуватості ОСОБА_10 у вказаному кримінальному правопорушенні підстави відсутні.
Суд прийшов до висновку, шо обвинувачений з'явившись на зустріч з потерпілим на місце події, зрозумівши, що потерпілий спровокував його на сварку, мав намір вжити заходи для припинення суспільно небезпечного діяння ОСОБА_11 , а також щодо захисту свого життя та здоров'я від неправомірного посягання на нього потерпілого, в ході якого, діяв необережно, тобто не передбачав суспільних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг передбачити.
Показання обвинуваченого надані ним у судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Частиною 5 ст. 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс» проти Сполученого Королівства, зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
У справі «Гарькавий проти України» (рішення від 18.02.2010) Європейський суд з прав людини зазначив, «що, коли йдеться про позбавлення свободи, надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Отже, неодмінна вимога полягає в тому, що умови, за яких має здійснюватися позбавлення свободи, мають бути чітко сформульовані в національному законі і що застосування самого цього закону має бути передбачуваним і відповідати в цьому відношенні нормі «законності», яку встановлює Конвенція».
При цьому суд керується правовою позицією, викладеною у постанові від 26 березня 2024 року у справі № 679/199/21, провадження № 51-5880км23, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, згідно із якою завданням суду є оцінка доказів, наданих стороною обвинувачення на доведення пред'явленого нею обвинувачення. Якщо сторона обвинувачення не довела одного або кількох елементів злочину, у якому звинувачувалася особа, однак інші обставини, доведені стороною обвинувачення, свідчать про наявність в діянні іншого складу злочину, суд зобов'язаний надати правову оцінку таким обставинам і кваліфікувати їх за відповідним положенням кримінального закону. Така зміна кваліфікації не свідчить про порушення права на захист, якщо обставини, які дали суду підставі для кваліфікації злочину, були предметом судового розгляду і сторона захисту знала про них і мала можливість їх спростовувати
Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій винного, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.
Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим (ч. 1 ст. 370 КПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 КК України вбивство, вчинене через необережність карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Судом встановлено, що кримінальне правопорушення вчинене 31.01.2019 року.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло, зокрема п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу (ч.5 ст. 74 КК України).
Відомостей щодо перебування обвинуваченого на обліках у лікарів психіатра та на нарколога, зловживання ним алкогольними напоями чи наркотичними засобами - немає.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_10 згідно ст. 66, 67 КК України, не встановлено.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_10 не обирався.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності дост.100 КПК України.
Витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
З огляду на викладене, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується, займається суспільно - корисною працею, утримує малолітню дитину, його поведінку, ставлення до вчиненого, відсутність обставин які пом'якшують покарання, обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_10 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого, частиною 1 статті 119 КК України та звільнити від його від покарання на підставі п.1 ч.1 ст. 49, ч.5 ст. 74 ККУ у зв'язку із закінченням строків давності.
Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України та звільнити його від покарання на підставі п.3 ч.1 ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Речові докази:
-сумку для подорожей з речами, штани чорного кольору, паспорт громадянина України та закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_10 , банківську картку, гаманець та кошти в сумі 20.00 грн. повернути ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-чоловічі кросівки «Nike», двоє штанів спортивних, чоловічі кросівки синього кольору з написом «Barley Corn», кофту чоловічу чорно-блакитного кольору, кофту «Gabana», рушник, кофту золотистого кольору, сорочку, відеореєстратор повернути - власнику речей ОСОБА_24 ;
-штани спортивні, штани чорного кольору, кофту сірого кольору, куртку чорного кольору, дві кофти, светр та жилетку, скляну пляшку 0,5 л. з написом «Янтар», пет-пляшку 1,2 л. з написом «Янтар», пусту пачку від цигарок «LM», предмет схожий на ніж, два предмети опуклої форми з нашаруваням кіптяви, пасок зеленого кольору зі слідами РБК , одинадцять металевих предметів неправильної форми у скляній колбі, мобільний телефон «Blackview» з сім-картою пам'яті, які здані на зберігання до камери схову речових доказів Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави процесуальні витрати по справі на залучення експертів у сумі 8437 грн.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_25