ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
02 грудня 2011 р. № 2а-13096/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравчука В.М.,
суддів Крутько О.В., Сподарик Н.І.
за участі секретаря судового засідання Галан Л.Ю.
представника позивача Квака В.М.,
представника відповідача Шокала В.С.,
розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Львівської митниці, про скасування наказу № 2253-к від 11.10.2011 р., поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
14 листопада 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної митної служби України, третя особа - Львівська митниця. Просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України № 2253-к від 11.10.2011 р. “Про припинення перебування на державній службі» в частині припинення з 12.10.2011 року перебування на державній службі в митних органах; поновити його на державній службі в митних органах на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Краковець'Львівської митниці; стягнути з Львівської митниці на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову покликається на те, що оскаржуваний наказ № 2253-к від 11.10.2011 р. є протиправним. Приводом для його винесення стало орієнтування від 16.09.2011 р. (лист Управління боротьби з організованою злочинністю ГУМВСУ у Львівській області) про незаконне ввезення транспортних засобів в зоні діяльності Львівської митниці громадянами Польщі та України. Зазначає, що зазначеного орієнтування він не бачив і не міг бачити 20.09.2011 р., тобто в день коли він перебував на митному посту «Краковець», оскільки, таке надійшло тільки 23.09.2011 р., а з 23.09.2011 р. він перебував у відпустці, тому не міг його виконати.
Крім того, жодне службове розслідування по цьому факту не проводилось, пояснень в нього ніхто не відбирав, а тому вина у вчиненні названого проступку не може вважатись доведеною. Звільнення є незаконним ще й тому, що під час винесення наказу ОСОБА_1 перебував на лікарняному. Відповідач помилково застосував Закон України “Про державну службу», в той час як слід було керуватися спеціальним нормативним актом -Дисциплінарним статутом митної служби України (надалі -ДСМС України), у ст. 26 якого передбачено, зокрема, що дисциплінарне стягнення не застосовується у разі відсутності посадової особи митної служби на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Такі ж пояснення представник позивача надав в судовому засіданні.
Відповідач та третя особа позов заперечили, подали письмові заперечення. В цих письмових запереченнях пояснили, що згідно з преамбулою Закону України “Про дисциплінарний статут митної служби» від 06.09.2005р. регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України “Про державну службу». Статтею 10 Закону України “Про державну службу» встановлено основні обов'язки державних службовців, серед яких, зокрема, сумлінне виконання своїх службових обов'язків. Позивач прийняв Присягу, в якій присягнув вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки. Таким чином, зазначає відповідач, неналежне виконання своїх обов'язків свідчить про їх несумлінне виконання, тобто є порушенням Присяги державного службовця. Положення Дисциплінарного статуту не підлягають застосуванню, оскільки позивач не притягувався до дисциплінарної відповідальності, а йому припинено перебування на державній службі. При цьому порушення Присяги державного службовця не кваліфікується як дисциплінарне правопорушення, адже перелік дисциплінарних правопорушень визначений Дисциплінарним статутом, серед яких немає порушення Присяги. Норми Закону України “Про державну службу» щодо Присяги не створюють безпосередньо права та обов'язки, а їх головне призначення у формуванні відповідних моральних засад діяльності державного службовця. Особа, яка приймає Присягу, урочисто присягає дотримуватись встановлених правил поведінки.
Порушення Присяги та конкретні порушення трудової дисципліни знаходяться у різних площинах діяльності державного службовця. За своїм змістом припинення державної служби на підставі п. 6 ч 1 ст. 30 Закону України “Про державну службу» аналогічно припиненню трудового договору за п. 2 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (невідповідність займаній посаді) та п. 3 ч. 1 ст. 41 цього Кодексу (вчинення аморального проступку), що згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992р. № 9 не є дисциплінарними стягненнями. Представник відповідача зазначає також, що невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби і порушення Присяги державного службовця є різними порушеннями, які мають різне правове врегулювання.
Спростовуючи твердження позивача про незаконність звільнення його в період тимчасової непрацездатності, відповідач зазначив, що Закону України «Про державну службу'не передбачає неможливість звільнення посадової особи під час її перебування в стані тимчасової непрацездатності.
Щодо суті несумлінного виконання службових обов'язків представник відповідачів пояснив, що орієнтування від 16.09.2011 р. було внесено до ФМ «Орієнтування»(підрозділ фізичні особи) АСМО «Інспектор 2006»19.09.2011 р., тому початковою датою дії орієнтування від 16.09.2011 р. є 19.09.2011 р., кінцева дата -19.09.2012 р. Згідно цього орієнтування при виявленні в зоні митного контролю громадянина ОСОБА_2 необхідно інформувати СКБ та ПМП.
20.09.2011 р. виявлено факт в'їзду в Україну через пункт пропуску «Краковець'транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2 , а виведення цього автомобіля до «червоного коридору'та проведення митного огляду не здійснювалось. Цей запис внесено інспектором ОСОБА_1 , який в той день здійснював митний контроль цього автомобіля, однак до СБК та ПМК каналами електронного, поштового та факсимільного зв'язку з інформацією про виявлення в зоні митного контролю гр.. ОСОБА_2 він не звертався. Відповідач зазначає, що всі посадові особи ПМО були повідомлені про орієнтування від 16.09.2011 р., в т. ч. і ОСОБА_1 , оскільки таке було внесено до бази ФМ «Орієнтування»(підрозділ фізичні особи) АСМО «Інспектор 2006».
Зазначене призвело до пропуску через митний кордон України транспортного засобу d Galaxy»під керуванням ОСОБА_2 (у відношенні якого наявна інформація) без виведення з транспортного потоку для проведення огляду та передбаченого орієнтуванням інформування посадових осіб СБК та ПМК митниці, що є несумлінним виконанням службових обов'язків та порушенням законів України з питань митної справи та посадової інструкції, тобто порушено присягу державного службовця.
Заяв про фальшивість наданих суду доказів, зокрема письмових документів, від представників сторін не надходило.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 з 1992 р. працює в митних органах. З 01 травня 2010 р. наказом № 470-к від 30 квітня 2010 р. ОСОБА_1 переведений на посаду старшого інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Краковець». 06 червня 1995 року він склав Присягу державного службовця (а.с. 64), 23 квітня 2004 р. - Урочисте зобов'язання (а.с. 65).
Наказом Державної митної служби України № 2253-к від 11 жовтня 2011 року “Про припинення перебування на державній службі» за порушення Присяги державних службовців, що виявилось у виконанні основних обов'язків державного службовця та порушення вимог законодавства України, припинено 12.10.2011 р. перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах, відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України “Про державну службу» (а.с. 4 - 6).
Зазначений наказ виданий на підставі подання начальника Львівської митниці про припинення перебування на державній службі старшого інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Краковець'Львівської митниці ОСОБА_1 (а.с. 22 -29) Внесенню подання передували наступні події.
16.09.2011 р. до Львівської митниці надійшов лист Управління боротьби з організованою злочинністю ГУМВС України у Львівській області від 16.09.2011 р. №24/7-7725, який містив інформацію про незаконне ввезення транспортних засобів у зоні діяльності Львівської митниці громадянами Польщі та України (серед них громадянин ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та громадянин Польщі ОСОБА_4 ) (а.с. 41).
На виконання цього листа провідним інспектором сектора аналітичної роботи оперативного відділу СКБ та ПМП Львівської митниці ОСОБА_5 19.09.2011 р. до ФМ «Орієнтування»(підрозділ фізичні особи) АСМО «Інспектор-2006»було внесено орієнтування від 16.09.2011 р. №24/7-7725. Початкова дата дії орієнтування зазначена як 19.09.2011 р., кінцева дата - 19.09.2012 р. Згідно зазначеного орієнтування при виявленні в зоні митного контролю громадянка України ОСОБА_2 необхідно невідкладно інформувати СБК та ПМП. Контактною особою зазначено «СБК та ПМП», тел. 255-61-76.
Внесення орієнтування від 16.09.2011 р. саме 19.09.2011 р. підтверджується комп'ютерним роздруковуванням Витягу з розділу орієнтувань «Фізичні особи'ЦБД «Інспектор-2006»Львівської митниці (а.с. 50-51). Зазначене спростовує твердження ОСОБА_1 про те, що орієнтування від 16.09.2011 р. надійшло тільки 23.09.2011 р.
ОСОБА_1 відповідно до його посадових обов'язків не міг не бути з цими даними ознайомлений та зобов'язаний їх виконувати, несе відповідальність за використання в повному обсязі інформації, наявної в АСМО «Інспектор-2006»та ПІК «Орієнтування'при здійсненні аналізу та оцінки ризиків.
Згідно з Журналом виходу на роботу та розподілу функціональних обов'язків в період з 20 вересня по 21 вересня 2011 р. з 20 год. 00 хв. по 08 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебував на митному посту на в'їзді «зелений коридор»№ 7, 8, 9, 10 (а.с. 53-54)
Переглядом даних, внесених до ФМ «Пасажирський пункт пропуску'АСМО «Інспектор-2006», виявлено факт в'їзду в Україну через пункт пропуску «Краковець'транспортного засобу Galaxy»р.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , зокрема, 20.09.2011 р. по «зеленому коридору»(в'їзд в зону митного контролю о 20 год. 26 хв., виїзд 20 год. 33 хв., виведення транспортного засобу до «червоного кориду'та проведення митного огляду не здійснювалось), запис внесено старшим інспектором ВМО № 4 митного поста «Краковець'Волошин І.П.
Згідно інформації, наданої начальником відділу інформаційної роботи та митної статистики ОСОБА_6 службовою запискою від 03.10.2011 р. № 20/22-1126-ЕП, під час роботи користувачів ОСОБА_1 20 вересня 2011 р. о 20 год. 25 хв. відбулось спрацювання орієнтування за прізвищем « ОСОБА_7 »(а.с. 49).
За інформацією, наданою заступником начальника СБК та ПМК ОСОБА_8 службовою запискою від 03.10.2011 р. № 16/28-2349-еп, у період з 20.09.2011 р. по 23.09.2011 р. посадові особи митного поста «Краковець'до СБК та ПМП каналами електронного, поштового та факсимільного зв'язку з інформацією про виявлення в зоні митного контролю гр. України ОСОБА_2 не звертались (а.с. 48).
Отже, в день перебування ОСОБА_1 на роботі -20.09.2011 р., транспортний засіб Galaxy»р.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 (стосовно якого наявна інформація про його причетність до незаконного ввезення в Україну транспортних засобів) був пропущений через митний кордон України без виведення з транспортного потоку для проведення огляду та передбаченого орієнтуванням інформування посадових осіб СБК та ПМП митниці.
Відповідач в обґрунтування правомірності факту звільнення з посади ОСОБА_1 , покликається на несумлінне виконання ним своїх службових обов'язків та недотримання вимог законів України що є порушенням Присяги державного службовця.
В період з 10 жовтня по 15 жовтня 2011 р. ОСОБА_1 перебував на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності АВИ №657845 (а.с. 7).
Відповідно до довідки від 25.11.2011 р. середньомісячна заробітна плата позивача на час звільнення складає 4048,66 грн. (а.с. 70).
Вирішуючи спір, Суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог п. 22 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
Закон України “Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 року (далі -Закон № 3723) визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.
Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: “Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки» (ст. 17 Закону № 3723).
Основними обов'язками державних службовців, серед інших, є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі (ст. 10 Закону № 3723). Основні обов'язки державних службовців, які є спільними для всіх службовців, незалежно від посади, яку вони посідають.
Конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції (ст. 11 Закону № 3723).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу", крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.
Звільняючи позивача з посади, відповідач виходив з того, що позивач в порушення вимог ст. 5, 10 Закону України «Про державну службу», п. 3.4, 3.9. 3.18 Інструкції із здійснення митного контролю та митного оформлення в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, затвердженої наказом Держмитслужби від 14.12.2010р. № 1473 (надалі -Інструкція № 1473), не здійснив перевірку на наявність орієнтування та не вжив відповідних заходів.
Відповідно до п. 3.4 Інструкції № 1473 посадова особа ПМО (робоче місце - інспектор "контролю "зеленого коридору"): перевіряє в автоматизованому режимі за допомогою ЕЖ ППП АСМО "Інспектор-2006" наявність у відповідному модулі АСМО "Інспектор-2006" (далі - ПІК "Орієнтування") інформації щодо раніше виявлених чи можливих порушень митного законодавства стосовно особи та/або ТЗ (орієнтувань), наявність вказівок АСАУР, перевіряє наявність вказівок документальних профілів ризику;
Відповідно до п. 3.9 цієї Інструкції обов'язковому виведенню з транспортного потоку для проведення огляду підлягають ТЗ: інформація щодо яких або осіб, які мають документи на право власності на ТЗ (або користування ним), наявна в ПІК "Орієнтування", наявні відповідні вказівки АСАУР або документальних профілів ризику, а також надійшла від правоохоронних та інших державних органів.
У п. 3.18 Інструкції № 1473 передбачено, що посадова особа ПМО (робоче місце - інспектор "контролю "зеленого коридору"): несе відповідальність за: своєчасність, повноту внесення інформації до електронних журналів АСМО "Інспектор-2006" та її достовірність; використання у повному обсязі інформації, наявної в АСМО "Інспектор-2006" та ПІК "Орієнтування", при здійсненні аналізу та оцінки ризиків.
Порушення цих обов'язків, на думку відповідача, свідчить про порушення Присяги державного службовця в частині суворого дотримання Конституції України та законів України, сприяння втіленню їх у життя та сумлінного виконання своїх обов'язків.
Представник позивача наполягав, що припинення державної служби за порушення Присяги повинно було відбуватися з урахуванням ДСМС України. Натомість, представник відповідача та третьої особи наголошували на тому, що припинення державної служби за порушення Присяги не є видом дисциплінарного стягнення, а тому ДСМС України до цих правовідносин не застосовується.
Оцінюючи доводи сторін, Суд виходить з наступного.
Закон не містить чітких ознак діяння, яке слід кваліфікувати як порушення Присяги. Вищий адміністративний суд України неодноразово висловлював правову позицію, що суть порушення Присяги пов'язана з такими істотними проступками (вчинками) службовця, які повністю суперечать тому, що на нього покладено, підривають довіру до нього як носія влади та унеможливлюють подальше виконання ним своїх функцій (Постанови від 09.09.2010 р. № П-95/10, 28.10.2010 р. № П-96/10, 08.06.2011 р. № П/9991/45/11); незначні факти порушення, які суттєво не впливають на роботу органу, не можуть бути підставою для припинення державної служби за порушення Присяги (Ухвала ВАС України від 18.01.2007 р., справа № К-29167/06).
Порушенням Присяги є порушення державним службовцем зобов'язання сумлінно виконувати свої обов'язки, тобто несумлінне їх виконання. Водночас, порушення службової дисципліни -це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України (п. 21 ДСМС України).
Таким чином, невиконання або неналежне виконання посадовою особою митного органу своїх службових обов'язків є дисциплінарним порушенням, а несумлінне виконання обов'язків -порушенням Присяги. Присяга державного службовця передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно. Сумління -це усвідомлення й почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством; моральні принципи, погляди, переконання; совість (Великий тлумачний словник. Сучасна українська мова. -Донецьк: ТОВ ВКФ “БАО», 2008. - С. 587). Відтак, несумлінність -це не усвідомлення особою моральної відповідальності за поведінку та вчинки перед самим собою, людьми, суспільством, відсутність моральних принципів та переконань. Оцінку сумлінності дій особи в конкретних умовах дає, насамперед, орган, в якому працює державний службовець.
Порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить, зокрема, невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого, безвідповідального ставлення до них.
Юридична відповідальність особи, в тому числі і за порушення Присяги державного службовця, настає лише у випадку вчинення нею правопорушення. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Позивачеві ставиться в провину не здійснення 20.09.2011р. перевірки на наявність орієнтування та не вжиття відповідних заходів, що сталося внаслідок порушення вимог ст. 5, 10 Закону України «Про державну службу», п. 3.4, 3.9. 3.18 Інструкції із здійснення митного контролю та митного оформлення в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, затвердженої наказом Держмитслужби від 14.12.2010р. № 1473.
Наявні у справі докази свідчать про те, що станом на 20.09.2011 року орієнтування від 16.09.2011 р. №24/7-7725 було внесено до ФМ «Орієнтування»(підрозділ фізичні особи) АСМО «Інспектор-2006», а отже позивач, діючи сумлінно, міг і повинен був його перевірити. Не здійснивши перевірки, позивач діяв не сумлінно. Доказів, які б свідчили про об'єктивні перешкоди у виконанні службових обов'язків, позивач не надав. Відтак, Суд дійшов висновку, що зазначене порушення правильно кваліфіковане відповідачем як порушення Присяги державного службовця.
Позивач зазначає, що факту порушення водієм транспортного засобу ( ОСОБА_2 ) митних правил не встановлено, а тому шкоди інтересам державної служби не заподіяно. Це твердження Суд відхиляє, оскільки воно не спростовує несумлінності позивача під час виконання своїх обов'язків.
Суд погоджується з аргументом відповідача про те, що положення ДСМС України не підлягають застосуванню до спірних відносин, оскільки позивач не притягувався до дисциплінарної відповідальності, а йому припинено перебування на державній службі. З цих підстав Суд відхиляє покликання позивача про порушення відповідачем ст. 149 КЗпП України у зв'язку із неотриманням письмового пояснення та не проведенням службового розслідування.
Щодо звільнення позивача у період тимчасової непрацездатності, то Суд відзначає, що порядок проходження державної служби та її припинення регулюється спеціальним законом - Законом України "Про державну службу", яким встановлено, що, крім загальних підстав, передбачених КЗпП України, державна служба припиняється також з підстав, визначених у ст. 30 цього Закону, і в таких випадках норми КЗпП України не підлягають застосуванню, позаяк припинення державної служби не можна кваліфікувати як звільнення з ініціативи адміністрації. За таких обставин твердження позивача про порушення відповідачем норм ч. 3 ст. 40 КЗпП України як безумовної підстави поновлення позивача на державній службі є безпідставним, оскільки зазначена норма у випадку припинення державної служби з підстав, передбачених нормами законів України "Про державну службу" та "Про боротьбу з корупцією", на правовідносини сторін не поширюються. Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України в ухвалі від 24.02.2005р. у справі № 6-11750во04.
З урахуванням вищевикладеного та встановлених фактичних обставин справи, Суд дійшов висновку про те, що наказ Державної митної служби України 2253-к від 11.10.2011 р. «Про припинення перебування на державній ОСОБА_9 прийнято з дотриманням вимог ч. 3 ст. 2 КАС України. Відтак, позовні вимоги про скасування цього наказу є необгрунтованими. Як наслідок, не підлягають до задоволення вимоги про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору, як такий, що звернувся до суду для вирішення спору, що виникає з трудових відносин, а інші судові витрати позивачем належним чином підтверджені не були, то жодні витрати з Державного бюджету, на користь позивача, судом не присуджуються.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163. 254, 257 КАС України, Суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено 07 грудня 2011 р.
Головуючий суддя В.М.Кравчук
Суддя О.В.Крутько
Суддя Н.І.Сподарик