Справа № 2-2326/2003
Провадження № 4-с/216/27/24
02 грудня 2024 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Онопченка Ю.В.,
за участю секретаря судових засідань Авшаряна С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), заінтересована особа (стягувач): комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа», -
01 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса).
Скарга мотивована тим, що на виконанні у Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-2326 від 13.05.2003, виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» заборгованості у розмірі 1270,11 грн. Постановою державного виконавця від 13.09.2007 № АА 958744 було накладено арешт на все належне заявнику майно.
При зверненні до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), заявнику було повідомлено, що згідно Інформації з Державного реєстру іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна обліковується запис про обтяження 5790177, державний реєстратор Перша Криворізька державна нотаріальна контора на підставі постанови про арешт майна боржника і оголошення заборон на його відчуження № АЕ 958744, ВДВС Центрально-Міського РУЮ м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Надати більш детальну інформацію щодо виконавчих проваджень немає можливості, оскільки вони знищенні за закінченням терміну зберігання, а тому останній змушений звернутись до суду з відповідною заявою.
Заявник у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі скаргу підтримав у повному обсязі.
Державна виконавиця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шевченко В. надала суду заперечення на скаргу. Перевіркою автоматизованої системи виконавчих проваджень не вдалося встановити виконавче провадження в межах, якого державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника, та на підставі якої було зареєстровано обтяження від 05.10.2007 за реєстраційним номером обтяження 5790177. Також, було встановлено, що протягом 2014, 2016, 2017, 2018, 2020 років до Центрально-Міського відділу ДВС були пред'явленні виконавчі документи про стягнення штрафів, накладених на боржника на користь держави в особі патрульної поліції, ОСОБА_1 не було сплачено штрафи та кошти виконавчого провадження - витрати виконавчого провадження, виконавчий збір, а також не було надано квитанції до відділу виконавчої служби про сплату штрафів, а тому у державного виконавця відсутні правові підстави для зняття арешту з майна, та просила суд відмовити заявнику.
Представник комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» Цвіркун А.А. надала суду заяву про розгляд скарги без її участі, просила суд винести рішення на розсуд суду, та врахувати, що згідно довідки № 4534 від 18.11.2024 заборгованість по виконавчому листі № 2-2326 від 13.05.2003 на суму 1270,11 грн сплачена.
Суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши досліджені докази в сукупності, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Гук Д.В. від 13.09.2007, накладено арешт на все майно належнеОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в ході примусового виконання виконавчого листа № 2-2326 від 13.09.2007 про стягнення з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» грошових коштів в розмірі 1270,11 грн.
Листом начальниці відділуЦентрально-Міського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Мігільової Т. від 28.10.2024 № 110613 встановлено, що на виконанні у відділі ДВС перебували наступні виконавчі провадження:
1. АСВП № 42224313 з примусового виконання постанови № ПС1 095509 від 09.01.2014 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 510 грн на користь держави в особі ВДАІ. 24.02.2014 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № 42224313, копії були направлені сторонам, після чого 13.06.2014 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»;
2. АСВП № 48493658 з примусового виконання постанови № ПС1 095509 від 09.01.2024 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 510 грн на користь держави в особі ВДАІ. 18.08.2015 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № 48493658, копії були направлені сторонам, після чого 26.11.2015 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»;
3. АСВП № 51196059 з примусового виконання постанови № ПС2 459785 від 18.03.2016 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 510 грн на користь держави в особі Криворізької патрульної поліції. 22.05.2016 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № 51196059, копії були направлені сторонам, після чого 25.06.2016 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»;
4. АСВП № 56371767 з примусового виконання постанови № БР 212032 від 15.12.2017 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 510 грн на користь держави в особі Патрульної поліції. 11.05.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № 56371767, копії були направлені сторонам, після чого 19.07.2018 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»;
5. АСВП № 57094774 з примусового виконання постанови № АР 410587 від 08.07.2017 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 850 грн на користь держави в особі Патрульної поліції. 29.08.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № 57094774, копії були направлені сторонам, після чого 13.11.2018 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»;
6. АСВП № 57457481 з примусового виконання постанови № БР 212032 від 15.12.2017 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 510 грн на користь держави в особі Патрульної поліції. 22.10.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № 57457481, копії були направлені сторонам, після чого 05.12.2018 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»;
7. АСВП № 58499927 з примусового виконання постанови № ЕАВ 564019 від 28.08.2018 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 510 грн на користь держави в особі Патрульної поліції. 28.02.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № 58499927, копії були направлені сторонам, після чого 22.05.2019 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»;
8. АСВП № 58786329 з примусового виконання постанови № АР 410587 від 08.07.2017 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 850 грн на користь держави в особі Патрульної поліції. 04.04.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № 58786329, копії були направлені сторонам, після чого 13.06.2019 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»;
9. АСВП № 58963618 з примусового виконання постанови № БР 212032 від 15.12.2017 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 510 грн на користь держави в особі Патрульної поліції. 22.04.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № 58963618, копії були направлені сторонам, після чого 13.06.2019 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»;
10. АСВП № 64034639 з примусового виконання постанови № ЕАК 2091666 від 10.02.2020 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 510 грн на користь держави в особі Патрульної поліції. 06.01.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № 64034639, копії були направлені сторонам, після чого 30.06.2021 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»;
11. АСВП № 67530443 з примусового виконання постанови № ЕАК 2091666 від 10.02.2020 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 510 грн на користь держави в особі Патрульної поліції. 16.11.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № 67530443, копії були направлені сторонам, після чого 27.01.2022 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»;
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 було зареєстровано обтяження від 05.10.2007 за реєстраційним номером обтяження за № 5790177, державний реєстратор: Перша криворізька державна нотаріальна контора, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АЕ 958744, 13.09.2007 ВДВС Центрально-Міського РУЮ м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Надати більш детальну інформацію стосовно виконавчого провадження неможливо, оскільки згідно ч. 2 розділу 11 Знищення справ та виконавчих проваджень «Правила ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» «Строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби становить три роки, після чого вони підлягають знищенню».
Згідно із положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до положень частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
Суд враховує, що застосування державними виконавцями наданого їм широкого кола повноважень та законодавчо визначених механізмів, спрямованих на виконання судових рішень, входить до їх обов'язків, визначених статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», щодо вжиття передбачених цим Законом заходів для неупередженого, ефективного, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій.
Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.
Водночас у разі повного виконання виконавчого документа підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.
Судом встановлено, що у заявника відсутня заборгованість по виконавчому листі № 2-2326 від 13.09.2007 в ході виконання якого було накладено арешт на все його майно.
Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.
Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов'язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб'єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов'язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов'язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.
Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме: справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, суд вважає вимоги заявника правомірними, та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі наведеного, та керуючись ст.ст. 18, 127, 260, 261, 447-451 ЦПК України, суд, Законом України «Про виконавче провадження», -
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), заінтересована особа (стягувач): комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» - задовольнити.
Зняти арешт з усього майнаОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13 вересня 2007 року № АА 958744, зареєстрований 05 жовтня 2007 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за записом про обтяження № 5790177.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ю.В. Онопченко