Справа № 183/9674/24
№ 1-кс/183/2697/24
23 грудня 2024 року м. Самар Дніпропетровської області
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією в м. Сєвєродонецьк) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_4 , погоджене прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 квітня 2024 року за № 62024050010001362 про дозвіл на затримання з метою приводу, для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Кельменці Кельменецького району Чернівецької області, громадянина України, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, який перебуває на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії - помічника гранатометника 3 відділення інспекторів прикордонної служби 3 прикордонної застави 1 відділу прикордонної служби (тип С) 1 прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_4 , погоджене прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 квітня 2024 року за № 62024050010001362 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 .
В обґрунтування заявленого клопотання стороною обвинувачення зазначено, що відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.08.2023 року №539-ОС солдата ОСОБА_6 призначено на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії - помічника гранатометника 3 відділення інспекторів прикордонної служби 3 прикордонної застави 1 відділу прикордонної служби (тип С) 1 прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, солдат ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Проте, солдат ОСОБА_6 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Так, у зв'язку з виконанням завдань за призначенням, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України ІНФОРМАЦІЯ_2 виконує завдання за призначенням на території Донецької області.
26.02.2024 року солдат ОСОБА_6 , усвідомлюючи реальну можливість участі у веденні бойових дій, вирішив не виконувати свої обов'язки щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та своєчасно не з'явився з лікувального закладу до місця тимчасової дислокації НОМЕР_1 прикордонного загону, розташоване в районі у АДРЕСА_2 .
Солдат ОСОБА_6 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії - помічника гранатометника 3 відділення інспекторів прикордонної служби 3 прикордонної застави 1 відділу прикордонної служби (тип С) 1 прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_2 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів і начальників та без поважних причин, 26.02.2024 своєчасно не з'явився з лікувального закладу до місця тимчасової дислокації НОМЕР_1 прикордонного загону, розташоване в районі у АДРЕСА_2 та по теперішній час ухиляється від несення обов'язків військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
18.09.2024 року у відповідності до ст.ст. 276 - 278 КПК України складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, вручити яке не виявилося можливим у зв'язку з неможливістю встановити його місцезнаходження.
Крім цього, 03.12.2024 року у відповідності до ст.ст. 276 - 278 КПК України складено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України вручити яке не виявилося можливим у зв'язку з неможливістю встановити його місцезнаходження.
Разом з вказаним, повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, а також повістки про виклик до слідчого у відповідності до ст. 135, 136 КПК України передано для вручення в житлово-експлуатаційну організацію за місцем проживання ОСОБА_6 , а саме в Кельменецьке виробниче управління житлово-комунального господарства, про що директором вказаного управління ОСОБА_7 на супровідному листі залишено відповідну відмітку та надано відповідь про отримання вищевказаних документів.
Станом на 17.12.2024 року ОСОБА_6 не прибув на виклик уповноваженої службової особи, слідчого, тобто не з'явився 07, 08 та 09 грудня 2024 року без поважних причин і не повідомив про причини свого неприбуття.
19.09.2024 року постановою слідчого у кримінальному провадженні підозрюваного оголошено в розшук.
Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину за який передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років, у зв'язку з чим, до нього відповідно до ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного.
Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, обґрунтовується, тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання ОСОБА_6 винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення понесення покарання.
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій та можливістю погрозою застосування насильства до начальника. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
- вчиняти інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_6 перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби за призовом на військову службу осіб за мобілізацією може вчинити інший військовий злочин, дезертирство за ст. 408 ч. 4 КК України, тим самим переховуватися та ухилятися від кримінальної відповідальності. Крім того, бажання підозрюваного уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі підозрюваного.
З огляду на те, що органом досудового розслідування доведено та підтверджено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та враховані обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Таким чином, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органу досудового розслідування та його оголошено у розшук, з метою доставлення (приводу) останнього до слідчого судді для розгляду клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у сторони обвинувачення з вказаною метою виникла необхідність в отриманні дозволу суду на затримання підозрюваного ОСОБА_6 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання, зазначила, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженнями доказами, вказала, що існують ризики, передбачені п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, просила його задовольнити.
Вислухавши прокурора, дослідивши клопотання та надані письмові докази, слідчий суддя вважає, що клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 189 КПК України слідчий суддя не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею установлено доведеним, що зазначені у клопотанні обставини указують на наявність підстав для затримання підозрюваного ОСОБА_6 з метою приводу.
Слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 62024050010001362 від 18 квітня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Ураховуючи зібрані органом досудового слідства докази, зокрема, протоколи допиту свідків, в їх сукупності, та встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає обґрунтованою повідомлену підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, що попередньо кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 5 ст. 407 КК України.
18 вересня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, відповідно до ч.1 ст.278 КПК України, у зв'язку з неможливістю особистого вручення - у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.
03 грудня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, відповідно до ч.1 ст.278 КПК України, у зв'язку з неможливістю особистого вручення - у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень,
Повідомлення про підозру в порядку ч. 2 ст. 135, ст. 278 КПК України здійснено шляхом передачів житлово-експлуатаційну організацію за місцем проживання ОСОБА_6 , а саме в Кельменецьке виробниче управління житлово-комунального господарства, про що директором вказаного управління ОСОБА_7 на супровідному листі залишено відповідну відмітку та надано відповідь про отримання вищевказаних документів.
Також, слідчий суддя вважає доведеним указаний прокурором ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Про його наявність свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років. Про існування вказаного ризику свідчить і те, що підозрюваний на виклики слідчого, направлені в порядку ч. 2 ст. 135 КПК України, не з'явився, не повідомив про причини неявки орган досудового розслідування.
Зазначені обставини дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , розуміючи можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та фактично вже переховується від органів досудового розслідування, внаслідок чого - доводи сторони обвинувачення в частині наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України частині є доведеними.
Водночас, слідчий суддя вважає ризики, передбачені п. 2-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на час розгляду клопотання про затримання з метою приводу недоведеними, однак недоведеність цих ризиків, враховуючи вказане вище, не є суттєвою підставою, яка впливає на вирішення клопотання в цілому.
Оцінюючи вищевказані обставини, слідчий суддя також приймає до уваги у розумінні практики ЄСПЛ те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Аналізуючи вищевикладене, слідчий суддя прийшов до висновку, що існують обставини, зазначені у п. 1 ч. 4 ст. 189 КПК України, які мають важливе значення для прийняття рішення про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 190 КПК України, ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту:
1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду;
2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії;
2-1) добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора;
3) відкликання ухвали прокурором.
Керуючись ст. ст. 110, 177, 189, 190, 371, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією в м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_4 , погоджене прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 квітня 2024 року за № 62024050010001362 про дозвіл на затримання з метою приводу, для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Кельменці Кельменецького району Чернівецької області, з метою його приводу до суду для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Після затримання, у встановлені кримінальним процесуальним законодавством строки, доставити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до приміщення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Виконання ухвали в частині затримання ОСОБА_6 , доручити співробітникам Другого оперативного відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 .
Ухвала діє до 23 червня 2025 року включно та втрачає законну силу 24 червня 2025 року.
Повний текст ухвали оголошено 25 грудня 2024 року о 08.15 годині.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1