Справа № 183/12901/24
№ 1-кп/183/2199/24
24 грудня 2024 року м. Самар
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження за № 12024046350000333 від 22 листопада 2024 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянки України, яка має загальну середню освіту, не працює, не одруженої, яка має на утримані малолітню дитину 2011 року народження, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченогоч. 1 ст. 190 КК України
встановив:
Відповідно до обвинувального акту та доданих до нього матеріалів кримінального провадження обвинувачена ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, повністю згодна із встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного нею, в присутності захисника ОСОБА_4 ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження, передбаченими ч. 1 ст. 394 КПК України, подала письмову заяву про розгляд обвинувального акту відносно неї у порядку спрощеного провадження, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутності.
В тексті обвинувального акту викладене клопотання прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Потерпіла ОСОБА_5 не заперечувала проти такого розгляду, про що надала відповідну заяву.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2024 року, у відповідності до вимог статей 381, 382 КПК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, призначено до судового розгляду в порядку спрощеного провадження, без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження.
За результатами спрощеного провадження судом встановлено, що 18 листопада 2024 року приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 прийшла до раніше знайомої ОСОБА_5 до її домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де біля будинку побачила велосипед марки «Україна». В цей момент у ОСОБА_3 виник прямий умисел, спрямований на заволодіння велосипедом марки «Україна», який належить ОСОБА_5 , шляхом зловживання довірою.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 18 листопада 2024 року приблизно о 12 годині 02 хвилини, перебуваючи у вищезазначеному місці, діючи умисно, із корисливих мотивів, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, шляхом зловживання довірою, попросила у ОСОБА_5 велосипед марки «Україна», який належить останній під приводом користування та пообіцяла повернути.
Однак, ОСОБА_3 заздалегідь розуміла, що повертати велосипед марки «Україна» не буде, тим самим ввела в оману ОСОБА_5 , яка нічого не підозрюючи про протиправні наміри, надала вищевказаний велосипед. Після цього, ОСОБА_3 взяла у руки вказаний велосипед та доводячи свій умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою до кінця, покинула місце вчинення правопорушення. Цього ж дня ОСОБА_3 продала велосипед марки «Україна», який належить ОСОБА_5 чим спричинила останній матеріальну шкоду на суму 3641 гривень 40 копійок.
Умисні дії ОСОБА_3 , кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта їх письмові заяви.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження надані органом досудового розслідування, керуючись діючим кримінальним та кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення (проступку) мала місце, вина обвинуваченої ОСОБА_3 у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою при обставинах встановлених органом досудового розслідування доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України.
Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Щире каяття ОСОБА_3 визнається судом обставиною, що пом'якшує її покарання.
Обставин, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.
Крім того, суд бере до уваги те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, є особою раніше не судимою, на обліку у лікарів психіатра, нарколога та фтизіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо.
Суд також враховує наявність у ОСОБА_3 на утриманні неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З урахуванням даних про особу обвинуваченої, обставин вчиненого кримінального проступку, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального проступку, конкретним його обставинам, обставинам, що пом'якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченої.
Призначаючи покарання суд, виходячи зі змісту вимог ст. 50 КК України, вважає, що призначення покарання у виді громадських робіт буде необхідним та достатнім для виправлення засудженої і запобігання вчинення нею нових злочинів.
Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не застосовувався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, а також всі обставини по справі, керуючись статтями 100, 107, 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити їй покарання у виді громадських робіт строком на 200 годин.
Речовий доказ: велосипед марки «Україна» залишити потерпілій ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок суду учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя ОСОБА_1