27.12.2024 Єдиний унікальний номер 205/16838/24
Єдиний унікальний номер 205/16838/24
Провадження № 2/205/5374/24
27 грудня 2024 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Приходченко О.С.
при секретарі Король Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 25 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача АТ «ПУМБ», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, який канцелярією суду було зареєстровано 10 грудня 2024 року.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2024 року позов було прийнято до розгляду суду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін у цивільній справі.
Позивач у своєму позові посилався на те, що 09 вересня 2014 року між ним і АТ «ПУМБ» було укладено кредитний договір № 26254028684429, відповідно до умов якого позивачеві було надано кредит. 27 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. було вчинено виконавчий напис № 1576 про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором у розмірі 60 935 грн. 07 коп. У подальшому, виконавчий напис № 1576 від 27 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом, було звернуто відповідачем до виконання та приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. відкрито виконавче провадження і накладено арешт на всі рахунки позивача. Зазначив, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог закону, оскільки його вчинено на підставі ст.ст. 87-91 ЗУ «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду № 826/20084/14 від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою ВАСУ від 01 листопада 2016 року, визнано незаконною та скасовано постанову КМУ № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Таким чином, стягувачем було подано кредитний договір, який не був посвідчений нотаріально. Вважає, що нотаріус вчинив виконавчий напис на підставі документів, які не відносяться до переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів. Вважає, що дії відповідача про звернення стягнення на суму заборгованості шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса є незаконним, тому що виконавчий напис може бути вчинено лише в разі, якщо заборгованість є безспірною і за умови, що нотаріусу подано документи, які підтверджують безспірний характер заборгованості. Просив суд визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. 27 травня 2021 року та зареєстрований в реєстрі за № 1576, про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості у розмірі 60 935 грн. 07 коп. таким, що не підлягає виконанню, стягнути з відповідача на свою користь судові витрати по справі у вигляді витрат на сплату судового збору у загальному розмірі 1 816 грн. 80 коп. та витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.
Відповідач АТ «ПУМБ» 10 грудня 2024 року направив на електронну адресу суду заяву, позовні вимоги визнав, та не заперечував проти їх задоволення.
Третій особі приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бригіді В.О. у встановленому порядку було направлено копію позову з додатками і копію ухвали про відкриття провадження. У встановлений строк письмових пояснень на позов подано не було.
Третій особі приватному виконавцеві виконавчого округу Дніпропетровській області Сидорук Л.В. у встановленому порядку було направлено копію позову з додатками і копію ухвали про відкриття провадження. У встановлений строк письмових пояснень на позов подано не було.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 09 вересня 2014 року між АТ «ПУМБ» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 26254028684429, відповідно до умов якого позивачеві було відкрито кредитну лінію з лімітом овердрафт у розмірі 1 000 грн. строком на 24 місяці і сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % річних та комісії у розмірі 2 %.
27 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис № 1576, яким запропоновано стягнути із ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором № 26254028684429 від 09 вересня 2014 року у розмірі 60 935 грн. 07 коп.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. від 21 липня 2021 року відкрито виконавче провадження № 66152344 з примусового виконання виконавчого напису № 1576, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. від 07 грудня 2024 року в межах виконавчого провадження № 66152344 з примусового виконання виконавчого напису № 1576 накладений арешт на кошти боржника.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено і зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 66152344 до набрання рішенням законної сили.
За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється ЗУ «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про нотаріат»). Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 ЗУ «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів передбачено у главі 14 ЗУ «Про нотаріат».
У відповідності із ст. 87 ЗУ «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Як вбачається з правової позиції Верховного Суду України (постанова від 05 липня 2017 р. у справі № 6-887цс17) захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так із підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. У такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі.
Таким чином, з наведених приписів вбачається, що нотаріус, перш ніж вчинити виконавчий напис, повинен перевірити, чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який ідеться в переліку, чи подані всі передбачені переліком документи, чи оформлені такі документи належним чином, чи підтверджують подані документи безспірність заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов'язання, чи не виник спір між зацікавленими особами, чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.
Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 травня 2015 року у справі № 6-158цс15.
У даному випадку нотаріус не переконався у безспірності заборгованості та наявності у кредитора права на безспірне стягнення заборгованості.
Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14 від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Таким чином, оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 травня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду № 826/20084/14 від 22 лютого 2017 року.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на час вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду № 172/1652/18 від 21 жовтня 2020 року.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду, при вчиненні 27 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. виконавчого напису № 1576, яким запропоновано стягнути із ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором № 26254028684429 від 09 вересня 2014 року у розмірі 60 935 грн. 07 коп., не було дотримано вимог чинного законодавства, чим порушено права боржника, які підлягають захисту у судовому порядку, тому позовні вимоги слід задовольнити.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Всупереч зазначеним вимогам стороною позивача не надано суду детальну фіксацію та опис послуг, що надаються в межах ведення відповідної судової справи, їх обсяг; витрати, що понесені адвокатом у зв'язку з наданням послуг щодо ведення відповідної судової справи, до матеріалів справи стороною відповідача не надано акту прийнятих робіт із зазначенням часу, витраченого на складання процесуальних заяв, в яких виникла необхідність, а також відсутнє підтвердження .
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні вимог позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 слід відмовити.
Відповідач у своїй заяві вих. № КНО-44.2.5/363 від 11 грудня 2024 року позовні вимоги визнав.
Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З урахуванням того, що відповідачем позовні вимоги було визнано, відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України позивачеві з державного бюджету підлягає поверненню судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. (1 211 грн. 20 коп. х 50 % = 605 грн. 60 коп.), а також 302 грн. 80 коп. судового збору, сплаченого за подачу заяви про забезпечення позову (605 грн. 60 коп. х 50 % = 302 грн. 80 коп.), а разом 908 грн. 40 коп.
Оскільки позовні вимоги судом було задоволено, позивачем при поданні позову до суду було сплачено судовий збір у загальному розмірі 1 816 грн. 80 коп., з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 908 грн. 40 коп. (605 грн. 60 коп. + 302 грн. 80 коп. = 908 грн. 40 коп.), оскільки 50 % сплаченого судового збору підлягають поверненню позивачеві з державного бюджету.
На підставі викладеного, керуючись ст. 87-89 ЗУ «Про нотаріат», ч.1 ст. 141, ст. 247, ст. 263-265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 27 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем та зареєстрований в реєстрі за № 1576, про стягнення із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) заборгованості № 26254028684429 від 09 вересня 2014 року у розмірі 60 935 грн. 07 коп.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (юридична адреса: 49000, м. Дніпро, вул. 93-ї Холодноярської Бригади, буд. 1) повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 40 коп. за квитанцією № 3506-7649-6006-1486 від 25 листопада 2024 року в АТ «ТАСКОМБАНК».
Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 40 коп.
Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: