Єдиний унікальний номер судової справи 201/6879/24
Номер провадження 1-кп/201/824/2024
17 грудня 2024 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпрі клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в межах розгляду кримінального провадження, внесеного 24 квітня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041650000645 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України,
встановив:
В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 квітня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041650000645 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України.
На стадії судового розгляду прокурором ОСОБА_3 подано письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в межах даного кримінального провадження.
В обґрунтування доводів клопотання прокурор посилався на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, а тому, з метою уникнення кримінальної відповідальності та відповідного покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винним, може переховуватись від суду.
Таким чином, на переконання прокурора, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_5 є недоцільним та не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому просив клопотання задовольнити і продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане ним клопотання, просив його задовольнити та продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого на 60 днів.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні просив змінити застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на інший більш м'який у вигляді цілодобового домашнього арешту, якого буде достатньо для забезпечення виконання його підзахисним процесуальних обов'язків. При цьому, просив врахувати, що його підзахисний раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки та постійне місце проживання, де мешкав із матір'ю, яка потребує його допомоги.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника ОСОБА_4 та просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, щоб допомагати матері по господарству.
Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та заперечення захисника та обвинуваченого, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Так, під час розгляду клопотання встановлено, що відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 квітня 2024 року до ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22 червня 2024 року із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 242 240 гривень, який в подальшому був продовжений.
Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження продовження існування наведеного у клопотанні ризику, суд вважає, що прокурором доведена наявність достатніх підстав вважати, що такий ризик, як можливі спроби обвинуваченого переховуватись від суду, існує і не зменшився на час розгляду клопотання, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, зокрема, замах на умисне вбивство іншої людини, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, санкція якого передбачає покарання від 8 до 15 років позбавлення волі.
При цьому, судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв'язків, роботи і джерела доходу.
А отже, наведені дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризику можливих спроб ОСОБА_5 переховуватись від суду, ступінь якого є досить високою.
Відтак, суд погоджується із заявленим прокурором ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність існування цього ризику доведеним у повній мірі.
Отже, з урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обвинувачення у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 115 КК України, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочину, тяжкості покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винуватим, суд приходить до переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючому ризику та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, що виправдовує продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд не знаходить підстав для скасування або зміни застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому зважаючи на те, що строк дії попередньої ухвали про тримання під вартою закінчується 12 січня 2025 року, до якого судовий розгляд не можу бути завершеним, вважає за доцільне продовжити тримання останнього під вартою строком на 60 днів до 14 лютого 2025 року включно.
Висновки суду про те, що застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання реалізації ним встановлених ризиків, ґрунтуються на сукупності встановлених обставин, наведених у цьому рішенні, з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого.
При цьому, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, до яких, зокрема, відноситься швидкий судовий розгляд кримінального провадження, чого можливо досягти лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження, втім, застосування більш м'яких запобіжних заходів може відтермінувати можливість його виконання.
В той же час, продовжуючи обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення та його обставини, суд вважає, що розмір застави, визначений у попередньому судовому рішенні у сумі 242 240, 00 гривень, належним чином забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 31, 32, 176-178, 183, 194, 196, 369-372 КПК України, -
постановив:
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 14 лютого 2025 року включно.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_5 під вартою, є 14 лютого 2025 року включно.
Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_5 , або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 242 400,00 (двісті сорок дві тисяча чотириста) гривень, ОСОБА_5 , підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 , з-під варти, зобов'язати його прибувати за кожною вимогою до суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останнього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі не з'явлення його за викликом до суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього, застава звертається у дохід держави.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 09 годині 30 хвилин 20 грудня 2024 року.
Суддя: ОСОБА_1