ЄУН 174/1440/24
н/п 3/174/555/2024
26 грудня 2024 року м.Вільногірськ
Суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Данилюк Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП № 4 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності по ч.2 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
якому, згідно ст.268 КУпАП, роз'яснені його права та обов'язки,-
Постановою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 21.11.2024, справи про адміністративні правопорушення ЄУН 174/1440/24 (н/п 3/174/555/2024) відносно ОСОБА_1 по ч.2 ст.130 КУпАП та 174/1441/24 (н/п 3/174/556/2024) відносно ОСОБА_1 по ч.5 ст.126 КУпАП були об'єднані в одне провадження. Справі присвоєно ЄУН 174/1440/24 (н/п 3/174/555/2024).
10.11.2024, о 00:00 год, в м.Вільногірськ, по вул.Степова, 8, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Chevrolet cruze, днз НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, різкий запах алкоголю з порожнини рота від проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився на нагрудну камеру поліцейського, чим порушив п.2.5. ПДР України - відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських засобів.
Дії ОСОБА_1 , посадовою особою кваліфіковано за ч.2 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 , в судове засідання призначене на 26.12.2024 на 13.00 год., не з'явився, належним чином повідомлений, про дату, час та місце розгляду справи (а.с.63), про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав, тому, у відповідності до вимог ч.1 ст.268 КУпАП, суддя розглянув справу у його відсутність.
Вина ОСОБА_1 , у керуванні транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніннявчиненого повторно протягом рокупідтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №170058 від 10.11.2024, в якому викладені обставини адміністративного правопорушення (а.с.1); рапортом інспектора СРПП ВП № 4 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Мільтиха Д. від 10.11.2024 (а.с.5-6) та відеозаписом, який здійснювався на цифрову нагрудну відеокамеру поліцейського «Motorola VB 400» та підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що мало місце 10.11.2024 (а.с.24).
Крім того, матеріали справи містять направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння (а.с.17), а тому ОСОБА_1 повинен був за участю поліцейських, відповідно до п. 2.5 ПДР, пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Факт вчинення ОСОБА_1 , вказаного правопорушення повторно протягом року підтверджується копією постанови Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 18.07.2024, яка набрала законної сили 29.07.2024 (ЄУН 178/1796/24), якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік (а.с.64).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП так як, відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського, пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Всупереч цього ОСОБА_1 , не виконав вимог п.2.5 ПДР України та відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, при цьому протягом року, вже притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме 18.07.2024, тобто вчинив дане правопорушення повторно протягом року, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.130 КУпАП.
Суд приймає у якості допустимих доказів по справі в частині адміністративного правопорушення на ч.2 ст.130 КУпАП,зазначені письмові докази та відеозапис події, оскільки вони отримані в законний спосіб, логічно взаємопов'язані, узгоджуються між собою та взаємно доповнюють один одного.
Дослідивши наявні докази по справі, суд дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду та її дії кваліфіковано вірно.
Обставин, які пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , при судовому розгляді справи не встановлено.
Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , при судовому розгляді справи не встановлено.
Врахувавши обставини справи, особу правопорушника, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 , необхідно притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення у розмірі встановленому санкцією ч.2 ст.130 КУпАП, а саме штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом строком на три роки.
Судовий збір у розмірі 605,60 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 , на користь держави.
Що стосується протоколу серії ЕПР1 №170071 по факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, дослідивши письмові матеріали справи, суддя дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю по наступним підставам.
Так, протокол про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам ст.256 КУпАП та в ньому має бути зазначено, в тому числі: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, складання протоколу є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, тобто фіксація адміністративного правопорушення відбувається саме під час складення адміністративного протоколу, яким, за змістом вимог ст.256, ч.1 ст.257 КУпАП, і визначаються межі судового розгляду по справі, тобто питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення посадовою особою дії ОСОБА_1 , кваліфіковано за ч.5 ст.126 КУпАП - повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, однак доказів на підтвердження повторного протягом року вчинення правопорушення ОСОБА_1 за ст.126 КУпАП працівником поліції, який склав протокол до справи не долучено.
Таким чином, притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності здійснено працівником поліції з порушеннями вищевказаних норм. Об'єктивна та суб'єктивна сторони адміністративного правопорушення, передбаченого саме ч.5 ст.126 КУпАП не встановлені, а відтак його винуватість у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, поза розумним сумнівом не доведена, тому, в межах складеного протоколу, склад правопорушення, передбачений ч.5 ст.126 КУпАП, в діях ОСОБА_1 відсутній, а провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.40-1, 126, 130, п.1 ст.247,283, 284, 287, 289, 294 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Перерахування провести на користь держави.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Копію постанови в частині позбавлення права керування транспортними засобами направити для виконання до відділення поліції № 4 Кам'янського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Строк пред'явлення документа для виконання - протягом 3 місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис Т.М.Данилюк