ЄУН 174/1625/24
н/п 3/174/625/2024
26 грудня 2024 року м.Вільногірськ
Суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Данилюк Т.М., розглянувши матеріал, який надійшов з ВП № 4 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.164 КУпАП відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в Туркменістані, громадянина України, працює продавцем ФОП « ОСОБА_2 », зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,-
якому, згідно ст.268 КУпАП, роз'яснені його права та обов'язки,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 595314 від 21.09.2024, складеного дільничним офіцером поліції СП ВП №4 КРУП ГУ НП в Дніпропетровській області Пеліпас Є.В., 21.09.2024, о 10.00 год., за адресою: м.Вільногірськ, по вул.Центральна, 50, ФОП « ОСОБА_2 », Кам'янського району Дніпропетровської області, здійснював продаж харчових продуктів, а саме шаурми, без дозвільних документів й державної реєстрації як суб'єкта господарювання, чим порушив вимоги 3,19 Господарського кодексу України.
Дії ОСОБА_1 посадовою особою кваліфіковані за ч.1 ст.164 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши письмові матеріали справи, суддя дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю по наступним підставам.
Так, протокол про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам ст.256 КУпАП та в ньому має бути зазначено, в тому числі: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, складання протоколу є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, тобто фіксація адміністративного правопорушення відбувається саме під час складення адміністративного протоколу, яким, за змістом вимог ст.256, ч.1 ст.257 КУпАП, і визначаються межі судового розгляду по справі, тобто питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю з підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).
Відповідно до п.2 ч.2 ст.55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Виходячи з аналізу вказаних норм, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, може бути лише суб'єкт господарювання, однак будь-яких доказів того, що ОСОБА_3 є суб'єктом підприємницької діяльності матеріали справи не містять.
При складенні протоколу, посадовою особою зазначено, що продаж харчових продуктів, без дозвільних документів, здійснював ФОП « ОСОБА_2 », а протокол складено відносно ОСОБА_1 , при цьому не вказано у чому саме полягала винна поведінка ОСОБА_1 , а саме здійснення господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, тобто суб'єкт та об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП при складенні протоколу посадовою особою належним чином не встановлена, а суд не може уточнювати фабулу правопорушення при розгляді справи оскільки це буде становити порушення права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в діях ОСОБА_1 , не конкретизована, суб'єкт правопорушення належним чином не встановлений, достатніх, допустимих та безсумнівних доказів на підтвердження її винуватості не надано, а суд не може редагувати фабулу правопорушення самостійно та відшукувати докази, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, тому провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП, слід закрити за відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення в його діях.
Судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.
Керуючись ст.40-1, п.1 ст.247, ч.1 ст.164, ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Судовий збір віднести на рахунок держави.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, до Дніпровського апеляційного суду через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області.
Суддя підпис Т.М.Данилюк