Справа №173/2737/24
Провадження №2/173/943/2024
28 листопада 2024 р. м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурхана С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія управління активами»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за договором позики,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія Управління Активами» (далі - позивач) звернулось до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 07.02.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія управління активами» та відповідачем укладено договір позики №1742625. Відповідно до умов договору відповідачу було надано кредит в сумі 7845 грн. терміном користування до 09.03.2021 року. Позичальник зобов?язався повернути отримані грошові кошти, нараховані проценти в строки та на умовах, передбачених договором.
Відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення основних сум боргу за Договором позики та заборгованості за процентами - не виконав ані перед первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором, тим самим допустив порушення умов договору позики.
21.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ “Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу №2106. Відповідно до умов договору ТОВ “Фінансова компанія управління активами» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», в тому числі і до відповідача за договором позики №1742625 від 07.02.2021 року.
Станом на 09.08.2024 року згідно з Розрахунком суми заборгованості сума заборгованості відповідача за кредитним договором № 1742625 від 07.02.2021 року перед новим кредитором - ТОВ “Фінансова компанія управління активами» становить 12 528 грн. 47 коп., з яких:
-7845 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-4683 грн. 47 коп. - сума заборгованості за відсотками.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11.09.2024 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Учасникам справи було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та одночасно відповідачу надіслано копію позовної заяви та доданих до неї документів.
Відповідачу було встановлено строк для подання до суду відзиву, оформленого відповідно до вимог статті 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), на позовну заяву та всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви разом з доданими до неї документами, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, відповідач відзив на позовну заяву в порядку статей 178, 278 ЦПК України не подав.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 ЦПК України.
Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина 4 статті 268 ЦПК України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
07.02.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - Позикодавець) та відповідачем (Позичальник) було укладено договір позики №1742625 (далі - Договір), згідно з п. 1, п.2 якого Позикодавець надає Позичальникові грошові кошти (далі «Позика) в сумі 7845, 00 грн. терміном до 09.03.2021 року, а Позичальник зобов?язується повернути отримані кошти, нараховані проценти, в строк та на умовах, передбачених Договором. Умовами Договору визначено проценти в розмірі 1,99 % в день базова процентна ставка/фіксована).
Судом встановлено, що Позикодавець належним чином виконав взяті на себе зобов'язання згідно з Договором та надав відповідачу Позику в сумі 7845 грн., що підтверджується випискою з рахунку. Проте, відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість на загальну суму 12528 грн. 47 коп., з яких:
-7845 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-4683 грн. 47 коп. - сума заборгованості за відсотками.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, оскільки відповідач належним чином взяті на себе грошові зобов'язання не виконав, суд дійшов висновку про те, що відповідачем були порушені умови договору позики. Таким чином, відповідний борг в сумі 12528 грн. 47 коп., з яких:
-7845 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-4683 грн. 47 коп. - сума заборгованості за відсотками.
суд вважає обгрунтованим.
Судом встановлено, що 21.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ “Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу №2106. Відповідно до умов договору ТОВ “Фінансова компанія управління активами» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», в тому числі і до відповідача за договором позики №1742625 від 07.02.2021 року.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 515 ЦК України Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1,2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Проте відповідач не надав доказів виконання зобов?язання за кредитним договором як перед позивачем, так і перед первісним кредитором.
За таких обставин, оскільки відповідач належним чином взяті на себе грошові зобов'язання не виконав, суд дійшов висновку про те, що відповідачем були порушені права та законні інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, відповідний борг в сумі 12528 грн. 47 коп., який існує на момент розгляду справи в суді, має бути стягнутий з відповідача в судовому порядку.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з частиною 2 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до частини 1 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні.
Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Положеннями частин 1 та 3 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України).
Разом з цим відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого строку. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідач був позбавлений можливості у порядку частини 4 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України письмово та завчасно повідомити суд про неможливість подання у встановлений законом строк доказів та об'єктивних причини, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).
При цьому, за приписами частини 4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач не надав належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.
Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 76, 81, 141, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія управління активами» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія управління активами» (код ЄДРПОУ 35017877, місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 98 А, прим.70, м. Ірпінь, Київська область) заборгованість за кредитом в сумі в сумі 12 528 (дванадцять тисяч п'ятсот двадцять вісім) грн. 47 коп., з яких:
-7845 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-4683 грн. 47 коп. - сума заборгованості за відсотками.
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія управління активами» (код ЄДРПОУ 35017877, місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 98 А, прим.70, м. Ірпінь, Київська область) витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
4. Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Бурхан