16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202
Справа №730/1652/24
Провадження № 3/730/758/2024
"26" грудня 2024 р. м. Борзна
Суддя Борзнянського районного суду Чернігівської області Луговець О.А., розглянувши об'єднані матеріали, які надійшли від ВП №3 (м.Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_2 , непрацюючого, за ч.3 ст.173-2 КУпАП,-
Згідно протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 25 грудня 2024 року близько 10-00 год перебував у АДРЕСА_2 , де виражався нецензурними образливими словами та погрозами в бік своєї дружини ОСОБА_2 в присутності їхніх спільних малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своїх дітей, чим міг завдати шкоди їхньому психічному здоров'ю та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, крім іншого, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі (ч.1). Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (ч.2). У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання (ч.3). При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі (ч.4).
Аналогічні вимоги до складання протоколу про адміністративне правопорушення містяться й у Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015р. за №1376 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2015р. за №1496/27941 (далі - Інструкція).
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
19 грудня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами» (№ 3733-IX)», який прийнятий у зв'язку з ратифікацією Україною Стамбульської конвенції, посилює механізми захисту постраждалих від гендерно зумовленого та домашнього насильства, та передбачає відповідні зміни до КУпАП.
Так, згідно диспозицій ч.1, 3 ст.173-2 КУпАП (зі змінами) вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого (ч.1). Адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства настає за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню (ч.3).
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 3 ст. 173-2 КУпА, має місце тоді, коли були умисно вчинені будь-які діяння чи бездіяльність фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Однак, у складених стосовно ОСОБА_1 адмінпротоколах, зазначено, що він вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своїх дітей, чим міг завдати шкоди їхньому психічному здоров'ю, що диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП не передбачено, оскільки адміністративна відповідальність настає тільки за завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а не за можливість її завдання, як то зазначено в даних адмінпротоколах, та мало місце до внесення відповідних змін до КУпАП.
Натомість, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабули, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, які, по суті, становлять виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Наведений висновок узгоджується з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини (справа «Малофєєва проти Росії», рішення від 30.05.2013р.).
Відповідно до абзацу другого пункту 12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №11 від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративне правопорушення» норми КУпАП не забороняють вмотивованою постановою суду повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу, для належного оформлення.
Таким чином, враховуючи невідповідність зазначених протоколів про адміністративні правопорушення вимогам ст.256 КУпАП, суд, без усунення вищевказаних недоліків, позбавлений можливості прийняти законне та обгрунтоване рішення по справі, а тому дані адмінпротоколи підлягають поверненню начальнику ВП №3 (м.Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області для належного оформлення.
На підставі викладеного, керуючись ст.173-2, 245, 251, 256, 278 КУпАП, суддя, -
Протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАВ №049774 за ч.3 ст.173-2 КУпАП, серії ВАВ №049776 за ч.3 ст.173-2 КУпАП та серії ВАВ №049775 за ч.3 ст.173-2 КУпАП, складені 25 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_1 , повернути начальнику ВП №3 (м.Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець