16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202
Справа №730/1630/24
Провадження № 3/730/755/2024
"25" грудня 2024 р. м. Борзна
Суддя Борзнянського районного суду Чернігівської області Луговець О.А., розглянувши об'єднані матеріали, які надійшли від ВП №3 (м.Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
Згідно протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 19 грудня 2024 року близько 01-08 год за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 , чим завдав її здоров'ю психологічну травму.
Крім того, Суддя С.В. 20 грудня 2024 року близько 13-00 год за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 , чим завдав психологічну травму її здоров'ю, та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, крім іншого, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі (ч.1). Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (ч.2). У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання (ч.3). При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі (ч.4).
Аналогічні вимоги до складання протоколу про адміністративне правопорушення містяться й у Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015р. за №1376 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2015р. за №1496/27941 (далі - Інструкція).
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП (зі змінами) вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - настання фізичної або психологічної шкоди, яка була завдана потерпілому.
Протиправні дії за цією статтею можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під психологічним насильством, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону, слід розуміти форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство, згідно п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону, - є форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення у небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває у небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Однак, у складених стосовно ОСОБА_1 протоколах належним чином не викладена суть адміністративних правопорушень (його об'єктивна сторона), а саме: відсутні відомості про те, чи внаслідок вчинення притягуваним протиправних дій була завдана шкода фізичному, психічному здоров'ю потерпілої, не зазначено які саме дії вчинив притягуваний психологічного та фізичного характеру, як то передбачено диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна на які потерпілий має передбачене законом право, тощо)
Водночас, у складених стосовно ОСОБА_1 протоколах про адміністративні правопорушення зазначено, що він завдав здоров'ю потерпілій психологічну травму, що не є ідентичним поняттям завданню шкоди, як то передбачено диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки травмою - називають ушкодження організму, яке обумовлено зовнішніми впливами і в результаті якого порушується здоров'я.
Натомість, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабули, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, які, по суті, становлять виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Наведений висновок узгоджується з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини (справа «Малофєєва проти Росії», рішення від 30.05.2013р.).
Відповідно до абзацу другого пункту 12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №11 від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративне правопорушення» норми КУпАП не забороняють вмотивованою постановою суду повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу, для належного оформлення.
Таким чином, враховуючи невідповідність зазначених протоколів про адміністративні правопорушення вимогам ст.256 КУпАП, суд, без усунення вищевказаних недоліків, позбавлений можливості прийняти законне та обгрунтоване рішення по справі, а тому дані адмінпротоколи підлягають поверненню начальнику ВП №3 (м.Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області для належного оформлення.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.173-2, 245, 251, 256, 278 КУпАП, суддя, -
Протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАВ №049761 за ч.1 ст.173-2 КУпАП та серії ВАВ №049762 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, складені 20 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_1 , повернути начальнику ВП №3 (м.Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець