Справа № 729/1789/24
3/729/1032/24 р.
26 грудня 2024 р.Суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області Демченко Л.М., за участю секретаря Величко К.Р., розглянувши в приміщенні Бобровицького районного суду адмінматеріал, який надійшов від Відділення поліції №2 Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч.5 ст. 126 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 12.10.2024 о 14 год. 51 хв. в м.Бобровиця Чернігівської області по вул. Мольченка, 1 повторно протягом року керував транспортним засобом ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 а ПДР та скоїв адмінправопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім цього, ОСОБА_1 , 12.10.2024 о 14 год. 51 хв. в м.Бобровиця Чернігівської області по вул. Мольченка, 1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому порядку із застосуванням газоаналізатора на місці зупинки транспортного засобу, результат огляду склав 3, 53 проміле, чим порушив п. 2.9 а ПДР та скоїв адмінправопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою від 17 жовтня 2024 року адміністративні матеріали об'єднані в одне провадження, об'єднаній справі присвоєно № 3/729/1032/24.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду адмінпротоколу повідомлявся належним чином. Повістки про про виклик ОСОБА_1 в судове засідання повернуті на адресу суду неврученими із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був повідомлений, що розгляд адміністративного протоколу буде проводитися в Бобровицькому районному суді Чернігівської області.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року, у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вказане свідчить про небажання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності з'явитися в судове засідання.
Суд розцінює таку поведінку особи, стосовно якої складено протокол як зловживання своїм процесуальним правом, спрямованим на затягування розгляду справи з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення. За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України) .
Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку , встановлених законом ( ст. 7 КУпАП ).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії (п. 2.1 а ПДР).
Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Згідно частин 2-4 ст. 126 КУпАП визначена відповідальність за: 2) керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом ; 3) керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; 4) керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 .
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №148989 та ЕПР1 № 148983 від 12.10.2024, які є документами, що засвідчують факт неправомірних дій, є одними із джерел доказів; постановою від 13.07.2024 про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст. 126 КУпАП, з якої вбачається, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він керував автомобілем, не маючи права керування транспортними засобами; довідкою поліцейського СРПП ВП №2 (м.Бобровиця) А.Турчин, в якій зазначено, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Також вина ОСОБА_1 підтверджується відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, з яких вбачається, що 12.10.2024 в м.Бобровиця Чернігівської області було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Водієві були роз'яснені причини зупинки. Під час спілкування із ОСОБА_1 було запропоновано надати для перевірки посвідчення водія, останній повідомив, що посвідчення на право керування транспортними засобами не отримував. Також у водія були виявлені ознаки сп'яніння (почервоніння очей, тремтіння рук, запах алкоголю з ротової порожнини), у зв'язку з чим запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер 6820. Результат огляду склав 3, 53 проміле, що також підтверджується актом огляду на стан сп'яніння та результатом огляду, правильність відображеного результату огляду ОСОБА_1 засвідчив своїм підписом. Водія було відсторонено від керування транспортним засобом. В подальшому працівником поліції були складені протоколи про адміністративні правопорушення, зі змістом яких водія було ознайомлено.
Розглядаючи справу стосовно ОСОБА_1 суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, наголошено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Керування транспортним засобом особою, яка не має права на керування транспортним засобом, вчинене повторно після накладення адміністративного стягнення, віднесене до грубих порушень правил безпеки руху, які вчинені навмисно і свідчать про підвищену суспільну шкідливість у зв'язку з чим і передбачена сувора відповідальність в порівнянні з іншими правопорушеннями.
В постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20 суд звернув увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Неможливість призначення покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
Стаття 30 КУпАП із змінами та доповненнями, внесеними Законом України №1251-IX від 16.02.2021 не перешкоджає застосуванню судами стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами щодо осіб, які не мають посвідчення водія.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи зазначені докази, характер вчинення правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обставини, що обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 мають місце ознаки правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом та керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.1 а п. 2.9 а ПДР, а також у відповідності до ст. 36 КУпАП про можливість застосування до правопорушника адміністративного стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу.
Оскільки, судом ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності, то відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з останнього підлягає судовий збір на користь держави в сумі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 33, ч.1 ст. 130, 283,284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП і призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений особою, щодо якої він застосований, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
В разі несплати штрафу у встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП строк, стягується подвійний розмір штрафу у порядку примусового виконання постанови відповідно до ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Суддя Л.М.Демченко