Постанова від 30.10.2024 по справі 760/24770/24

Справа №760/24770/24 3/760/7212/24

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва Вишняк М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , раніше притягувався до адміністративної відповідальності: постановою Солом'янського районного суду м. Києва ч.5 ст. 126 КУпАП до штрафу у розмірі 20400грн.

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 135173 від 23.09.2024 року вбачається, що 23.09.2024 року приблизно о 12 год. 30 хв. ОСОБА_1 будучи особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами на підставі постанови Печерського районного суду м. Києва, повторно протягом року, керував транспортним засобом марки «NISAN», д.н.з. НОМЕР_2 по Солом'янській площі, 2а, що в м. Києві.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1.а Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляди справи,

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 135173 від 23.09.2024р., карту обліку адміністративного правопорушення від 23.09.2024 року, відеозапис з нагрудної камери поліцейського, суддя приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів , зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 254 КУпАП основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який в свою чергу є найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення. Протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, у тому числі, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом повторно протягом року.

Об'єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку.

Об'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає, серед іншого, у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Адміністративне правопорушення, передбачене у ч. 5 ст. 126 КУпАП, є правопорушенням з формальним складом, для об'єктивної сторони якого закон вимагає встановлення тільки факту власне діяння.

Відповідно до пп. «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Кодекс України про адміністративне правопорушення не містить норми, яка б визначала, що слід розуміти під поняттям «повторне вчинення адміністративного правопорушення».

Водночас зміст ст. 35 КУпАП дозволяє стверджувати, що під повторним вчиненням адміністративного правопорушення слід розуміти повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Крім того, згідно з п. 3 Розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» № 1395 від 07 листопада 2015 року, визначено, що «повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП).

Наведене свідчить, що для наявності такої кваліфікуючої ознаки, визначеної ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, особу вже має бути піддано адміністративному стягнення за вчинення однорідного правопорушення, у даному випадку адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.126 КУпАП.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 поліцейський лише зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, що останній був позбавлений права керування транспортними засобами на підставі постанови Печерського районного суду м. Києва, однак до матеріалів не було додано такої постанови.

Крім того, до матеріалів справи не було долучено постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП.

Наведене свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

У рішенні від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» ЄСПЛ вказав, що за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Отже, суддя не має права самостійно збирати інформацію, яку необхідно збирати особам, які складають протокол про адміністративне правопорушення. Протилежний підхід свідчитиме про порушення конвенційного принципу рівності, як складової права на справедливий суд.

Приписи статті 62 Конституції України закріплюють принцип презумпції невинуватості, який полягає, зокрема, у тому, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

До провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. На цьому неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема у рішенні від 09.09.2011 у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 у справі «Надточій проти України».

Необхідність застосування принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення констатована і у постанові Верховного Суду у справі 463/1352/16-а від 08.07.2020, згідно з якою у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

У справах про адміністративні правопорушення суддя при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього правопорушення. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості звинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати особу винною.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій

Наявні у матеріалах справи докази дозволяють стверджувати, що вина у вчиненні адміністративного правопорушення, інкримінованого ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом.

Зазначені обставини, з урахуванням раніше наведених положень КУпАП і оцінки доказів, вказують на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку із недоведеністю наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 126 ч. 5, 247, 266, 283-284, 287-291 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: М.В. Вишняк

Попередній документ
124086666
Наступний документ
124086668
Інформація про рішення:
№ рішення: 124086667
№ справи: 760/24770/24
Дата рішення: 30.10.2024
Дата публікації: 30.12.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (30.10.2024)
Дата надходження: 03.10.2024
Предмет позову: ч.5 ст.126
Розклад засідань:
30.10.2024 09:40 Солом'янський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
ВИШНЯК МАКСИМ ВОЛОДИМИРОВИЧ
суддя-доповідач:
ВИШНЯК МАКСИМ ВОЛОДИМИРОВИЧ
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Коваль Владислав Андрійович