26 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 149/641/23
провадження № 61-17158ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРС 2020» на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 02 серпня
2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 19 листопада 2024 року
у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Щедра Нива» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРС 2020», Хмільницької районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРС 2020», скасування рішень державного реєстратора та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про переведення прав і обов'язків покупця та визнання права власності,
У лютому 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Щедра Нива» (далі - ТОВ «Щедра Нива») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , товариства
з обмеженою відповідальністю «ХОРС 2020» (далі - ТОВ «ХОРС 2020»), Хмільницької районної державної адміністрації (далі - Хмільницька РДА), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , в якому просило суд:
- визнати недійсною угоду від 08 червня 2020 року, укладену між представником ТОВ «Щедра Нива» ОСОБА_1 та орендодавцем ОСОБА_2 про розірвання за взаємною згодою сторін укладеного 08 квітня 2019 року договору оренди земельної ділянки, площею 4,1511 га, з кадастровим номером 0524883100:06:001:0018, розташованої на території Кропив'янської сільської ради Хмільницького району Вінницької області;
- скасувати рішення державного реєстратора Козятинської РДА Вінницької області Уперчук А. В. про припинення права оренди ТОВ «Щедра Нива» від 23 грудня
2020 року № 55875695 на вищевказану земельну ділянку;
- визнати недійсним укладений між ТОВ «ХОРС 2020» та ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки від 09 грудня 2020 року;
- скасувати рішення державного реєстратора Козятинської РДА Вінницької області Уперчук А. В. про реєстрацію права оренди ТОВ «ХОРС 2020» від 23 грудня 2020 року № 55876270.
У жовтні 2023 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просив суд:
- перевести з ОСОБА_3 на ОСОБА_5 права та обов'язки покупця у договорі купівлі-продажу, укладеному 26 серпня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо спірної земельної ділянки;
- визнати за ОСОБА_5 право власності на вказану земельну ділянку.
Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 02 серпня
2024 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду
від 19 листопада 2024 року, позовні вимоги ТОВ «Щедра Нива» задоволено частково.
Визнано недійсною угоду від 08 червня 2020 року, укладену між представником ТОВ «Щедра Нива» ОСОБА_1 та орендодавцем ОСОБА_2 про розірвання за взаємною згодою сторін договору оренди від 08 квітня 2019 року земельної ділянки, площею 4,1511 га, з кадастровим номером 0524883100:06:001:0018, розташованої на території Кропив'янської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 4,1511 га,
з кадастровим номером 0524883100:06:001:0018, укладений 09 грудня 2020 року між ТОВ «ХОРС 2020» та ОСОБА_2 .
У задоволенні позовних вимог ТОВ «Щедра Нива» до ОСОБА_1 , Хмільницької РДА відмовлено.
У задоволенні позовних вимог в частині скасування рішень державного реєстратора Уперчук А. В. відмовлено.
У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ТОВ «ХОРС 2020» на користь ТОВ «Щедра Нива» судовий збір у розмірі 5 368,00 грн, по 2 684,00 грн з кожного.
Повернуто ОСОБА_4 депозитні кошти у розмірі 153 977,86 грн, які були внесені на рахунок ТУ ДСА України в Вінницькій області.
23 грудня 2024 року ТОВ«ХОРС 2020» через підсистему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 02 серпня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 19 листопада 2024 року (надійшла до суду
24 грудня 2024 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило суд скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено найменування суду, до якого подається касаційна скарга.
Відповідно до частини першої статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції
у цивільних справах є Верховний Суд.
У порушення вимог пункту 1 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі взагалі не вказано до якого суду подається касаційна скарга.
Також, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 21 496,00 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору у повному розмірі.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
(у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення
в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
ТОВ «ХОРС 2020» оскаржує рішення суду першої та апеляційної інстанції
у повному обсязі.
ТОВ «Щедра нива» звернулося до суду з позовом у 2023 році та заявляло чотири позовні вимоги немайнового характеру.
ОСОБА_4 звернувся до суду у 2023 році та заявляв одну позовну вимогу немайнового характеру та позовну вимогу майнового характеру (визнання права власності на земельну ділянку).
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 684,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 073,60 грн).
Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Оскільки із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання (відсутнє визначення вартості земельної ділянки), тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру, у зв'язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, майнова оцінка вартості земельної ділянки або інші належні докази).
Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги за позовну вимогу майнового характеру (у розмірі 1 % від вартості об'єктів нерухомого майна, помноженого на 200 %) та 23 619,20 грн за вимоги немайнового характеру (за немайнові вимоги заявлені юридичною особо - (2 684,00*4)*200%=21 472,00; за позовну вимогу немайнового характеру заявлену фізичною особою - 1 073,60*200%=2 147,20).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.
Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Згідно з частиною шостою статті 43 ЦПК України процесуальні документи
в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пункту 29 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), у разі подання до суду документів
в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Згідно із частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Так, касаційна скарга була сформована в системі «Електронний суд», проте доказів надсилання листом з описом вкладення всім учасникам справи копій цієї касаційної скарги заявник не надав.
Заявником не надано доказів направлення касаційної скарги ТОВ «Щедра Нива», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Верховний Суд не бере до уваги квитанцію № 2324088 про надсилання касаційної скарги Гуменюку О. В., як представнику ТОВ «Щедра Нива», оскільки немає доказів на підтвердження того, що Гуменюк О. В. має право представляти інтереси ТОВ «Щедра Нива» у Верховному Суді.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРС 2020» на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 02 серпня
2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 19 листопада 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Білоконь