25 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 725/7756/23
провадження № 61-9166св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Київська обласна рада, комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради «Київський обласний центр реабілітаційної медицини»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Київської обласної ради на постанову Чернівецького апеляційного суду від 30 травня 2024 року у складі колегії суддів: Лисака І. Н., Половінкіної Н. Ю., Перепелюк І. Б.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Київської обласної ради, комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр реабілітаційної медицини» про визнання незаконним та скасування розпоряджень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
2. Позов обґрунтовано тим, що рішенням Київської обласної ради від 24 листопада 2021 року № 190-07-VIII «Про призначення Генерального директора КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» призначено ОСОБА_1 на посаду генерального директора підприємства терміном на п'ять років на умовах контракту як такого, що переміг у конкурсі.
3. 26 листопада 2021 року між Київською обласною радою в особі голови Київської обласною ради Гунько Н. І. та ОСОБА_1 укладено контракт № 1 строком до 26 листопада 2026 року.
4. Згідно положень пункту 1.4 розділу 1 Контракту керівник підзвітний органу управління у межах, встановлених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом.
5. Розпорядженням в. о. голови Київської обласної ради від 17 травня 2023 року № 287 «Про проведення позапланової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня», з урахуванням службової записки заступника керуючого справами - начальника управління з питань комунальної власності та житлово-комунального господарства апарату обласної ради від 17 травня 2023 року Сз-626, створено робочу групу з позапланової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня», у складі згідно додатку до розпорядження № 287.
6. За результатами перевірки від 31 травня 2023 року робочою групою складено довідку позапланової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» за період з 01 січня 2023 року по 31 березня 2023 року.
7. Розпорядженням в. о. голови Київської обласної ради № 338 від 06 червня 2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани генеральному директору КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» за результатами перевірки, проведеної на підставі розпорядження в. о. голови Київської обласної ради № 287 від 17 травня 2023 року «Про проведення позапланової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня», застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.
8. В подальшому згідно розпорядження в. о. голови Київської обласної ради від 22 червня 2023 року № 408 «Про проведення службового розслідування» проведено службове розслідування стосовно генерального директора підприємства ОСОБА_1 .
9. Підставою для проведення службового розслідування стали лист в. о. генерального директора KHП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» М. Кисельової від 21 червня 2023 року та службова записка заступника керуючого справами - начальника юридичного управління виконавчого апарату Київської обласної ради від 22 червня 2023 року.
10. Зазначене в листі М. Кисельової порушення вже було предметом перевірки відповідно до розпорядження від 17 травня 2023 року № 287.
11. Згідно результатів службового розслідування складено акт службового розслідування стосовно генерального директора ОСОБА_1 від 17 серпня 2023 року.
12. Розпорядженням № 599 в. о. голови Київської обласної ради від 21 серпня 2023 року № 599 «Про прийняття рішення за результатами службового розслідування»: затверджено акт службового розслідування стосовно генерального директора КНП Київської обласної ради «Київський обласний центр реабілітаційної медицини» ОСОБА_1 від 17 серпня 2023 року та звільнено 21 серпня 2023 року ОСОБА_1 з посади генерального директора КНП Київської обласної ради «Київський обласний центр реабілітаційної медицини» на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України з підстав, передбачених контрактом.
13. Стверджував, що внаслідок ухвалення незаконних розпоряджень № 338 та № 599 порушено його трудові права, без достатніх правових підстав притягнуто до дисциплінарної відповідальності та посилався на те, що відповідно до частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
14. Ухвалюючи оскаржуване розпорядження № 338, відповідачем не взято до уваги відсутність складу дисциплінарного проступку в діях позивача та порушено процедуру притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності. Крім того, розпорядження № 338 та довідка позапланової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємства за період з 01 січня 2023 року по 31 березня 2023 року від 31 травня 2023 року не містять інформації щодо невиконання підприємством нормативно-правових i розпорядчих актів Київської обласної ради, які видано відповідно до чинного законодавства.
15. Звертав увагу на те, що преміювання всіх працівників підприємства відбувається на підставі Положення про оплату праці, Положення про преміювання за рішенням членів постійно діючої комісії з питань преміювання в межах наявних видатків підприємства за грошові кошти, які надходять від НСЗУ. До того ж, вказані положення не передбачають будь-яких обмежень щодо виплати грошової допомоги у вигляді премії.
16. Позивач вважав, що розпорядження № 338 від 06 червня 2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани генеральному директору КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» є незаконним.
17. Вказував, що о 16:30 год. 31 травня 2023 року представниками відповідача у справі йому була вручена під особистий підпис довідка позапланової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємства (після закінчення робочого часу підприємства).
18. 01 червня 2023 року об 11 год 48 хв на електронну адресу лікарні надійшла вимога від Київської обласної ради про надання генеральним директором пояснень щодо виявлених порушень за результатами позапланової перевірки із зазначеним терміном виконання в строк до 14:00 год. 02 червня 2023 року.
19. На думку позивача, в. о. голови Київської обласної ради встановлено занадто короткий строк, недостатній для вивчення документу та надання письмових пояснень, що фактично унеможливлює надання обґрунтованих пояснень. Строк один робочий день для надання письмових пояснень за довідкою перевірки від 31 травня 2023 року, з урахуванням, що сама перевірка тривала з 22 травня 2023 року по 26 травня 2023 рок, у складі комісії з двох осіб, є недостатнім i обмежує його право на надання пояснень.
20. Звертав увагу на те, що розпорядження № 599 від 21 серпня 2023 року «Про прийняття рішення за результатами службового розслідування» є незаконним.
21. Його звільнено на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України з підстав, передбачених контрактом, а саме: підпункту 1 пункту 5.3 контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням керівником без поважних причин умов та обов'язків, визначених контрактом, зокрема, невиконання підпунктів 10, 22, 27 контракту; підпункту «6» пункту 5.3. контракту, у зв'язку з допущенням збільшення обсягу простроченої кредиторської заборгованості з вини керівника.
22. На думку позивача, факт систематичного невиконання ним умов та обов'язків, визначених контрактом, без поважних причин відсутній, а зазначені у розпорядженнях № 338 та № 599, довідці позапланової перевірки та акті порушення умов контракту, на підставі яких до ОСОБА_1 було застосовано заходи дисциплінарного стягнення, були зафіксовані двічі відповідними довідкою та актом.
23. Твердження у розпорядженні № 599 про те, що підприємство має прострочену кредиторську заборгованість перед контрагентами, яка виникла з вини позивача, є безпідставним, оскільки таке не є прибутковою організацію та оперує фінансуванням, що надходить від Національної служби здоров'я України.
24. Водночас, посилається на те, що Київська обласна рада під час накладення дисциплінарного стягнення безпідставно не взяла до уваги наведене: наукову діяльність ОСОБА_1 , належне виконання позивачем власної трудової функції, у тому числі належну організацію роботи підприємства з надання якісних медичних послуг в умовах воєнного стану, блек-ауту, скорочення фінансування тощо.
25. Застосування щодо нього дисциплінарних стягнень, викладених в розпорядженнях № 338 та № 599, значно вплинули на його емоційний стан, у нього з'явилось постійне переживання, нервова напруга, що негативно вплинуло на стан його здоров'я та призвело до значного його погіршення.
26. Київською обласною радою у статті, яка опублікована на офіційному сайті, зазначено неправдиву інформацію щодо нього, яка на момент публікації не підтверджена жодними офіційними документам, які достовірно вказували б на порушення ОСОБА_1 службових повноважень та недотримання вимог законодавства, чим було грубо та умисно порушено особисті немайнові права та охоронювані законом інтереси, що призвело до морального пригнічення та до формування у громадськості негативного ставлення до ОСОБА_1 .
27. Враховуючи викладене просив суд:
визнати незаконним та скасувати розпорядження виконуючого обов'язки Голови Київської обласної ради від 06 червня 2023 року за № 338 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани генеральному директору КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» та від 21 серпня 2023 року за № 599 «Про прийняття рішення за результатами службового розслідування»;
поновити ОСОБА_1 на посаді Генерального директора КНП Київської обласної ради «Київський обласний центр реабілітаційної медицини» з 22 серпня 2023 року;
стягнути з КНП Київської обласної ради «Київський обласний центр реабілітаційної медицини» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 серпня 2023 року;
стягнути з Київської обласної ради на користь ОСОБА_1 50 000 грн моральної шкоди.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
28. Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 лютого 2024 року у складі судді Нестеренко Є. В. у задоволенні позовних вимог відмовлено.
29. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що керівником підприємства укладались договори на поставку товарів без наявних коштів для виконання за цими договорами своїх фінансових зобов'язань щодо оплати поставленого товару, що підтверджується невиконанням по вищезазначеним договорам зобов'язань підприємства в частині оплати за товар. Вказані дії призвели до значного збільшення простроченої кредиторської заборгованості перед постачальниками послуг та товарів.
30. Суд вказав, що з моменту призначення ОСОБА_1 на посаду генерального директора підприємства по 01 червня 2023 року відбулось значне зростання дебіторської заборгованості орендарів перед підприємством по орендній платі та відшкодуванню вартості комунальних послуг, майже в 5 разів.
31. За час перебування на посаді генерального директора підприємства ОСОБА_1 не укладено жодного договору оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, не забезпечено повернення за актом приймання-передачі жодного об'єкта нерухомого майна, строк оренди яких закінчився у 2019-2021 роках, не вживались жодні заходи претензійно позовного характеру для стягнення дебіторської заборгованості орендарів перед підприємством по орендній платі та відшкодуванню вартості комунальних послуг.
32. З березня по грудень 2022 року рахунки на сплату орендної плати орендарям підприємства не виставлялись, що зумовило значне зростання заборгованості зі сплати орендної плати на початок 2023 року та унеможливило нарахування штрафних санкцій за відповідний період.
33. Також, суд вказав, що позивачем неналежно виконувались обов'язки, передбачені п. п.10, п. п. 22, п. п. 27 п. 2.2 контракту, що є самостійною підставою для розірвання контракту за пп.1 п. 5.3 контракту. Крім того, позивачем допущено збільшення обсягу простроченої кредиторської заборгованості з вини керівника, що є самостійною підставою для розірвання контракту за пп. 6 п. 5.3 контракту.
34. У рішенні зазначено, що відповідальність за невиконання підприємством вказаних обов'язків покладається саме на керівника, контракт, в свою чергу, лише встановлює вид такої відповідальності - припинення дії контракту. Факти, викладені в акті службового розслідування від 17 серпня 2023 року, не були спростовані під час розгляду справи, а тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав вважати розпорядження Київської обласної ради від 21 серпня 2023 року № 599 незаконним та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
35. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 30 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
36. Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 лютого 2024 року та ухвалу цього ж суду від 20 березня 2024 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково.
37. Визнано незаконними та скасовано розпорядження виконуючого обов'язки Голови Київської обласної ради від 06 червня 2023 року за № 338 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани генеральному директору Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» та від 21 серпня 2023 року за № 599 «Про прийняття рішення за результатами службового розслідування».
38. Поновлено ОСОБА_1 на посаді Генерального директора Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр реабілітаційної медицини» з 22 серпня 2023 року.
39. Стягнуто з комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр реабілітаційної медицини» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 серпня 2023 року до 30 травня 2024 року в розмірі 246 497,54 грн та 10 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
40. В іншій частині позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.
41. Вирішено питання щодо судових витрат.
42. Скасовуючи рішення місцевого суду та задовольняючи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачами не доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем порядку преміювання працівників при тих фактах, що стали підставою притягнення його до дисциплінарної відповідальності за розпорядженням № 338 від 06 червня 2023 року у вигляді догани.
43. Також апеляційний суд зазначив про недостатність доказів порушень позивачем положень пунктів 2.2 та 5.3 контракту й, відповідно, недоведення відповідачами дотримання трудового законодавства під час вивільнення позивача.
44. Враховуючи те, що наявні підстави для визнання вивільнення незаконним, апеляційний суд дійшов висновку про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
45. У червні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Київської обласної ради.
46. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 02 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
47. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 листопада 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
48. У касаційній скарзі Київська обласна рада, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення місцевого суду.
49. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 755/3293/16-ц, від 04 серпня 2021 року у справі № 711/3032/19, від 14 лютого 2024 року у справі № 450/3208/18, від 01 травня 2024 року у справі № 183/4349/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
50. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що позивач не заперечував факт видачі наказів та преміювання працівників, віднесених до керівних посад, під час розгляду справи в суді першої інстанції, а зазначав, що преміювання відбувалось згідно норм чинного законодавства України та затверджених керівником підприємства положень про оплату праці та преміювання працівників підприємства.
51. Разом із тим, під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції позивач змінює підстави для визнання незаконним розпорядження від 06 червня 2023 року № 388, ставить під сумнів існування наказів про преміювання працівників, виплату премій, а стверджує, що виплати працівникам не були саме преміями, а фактично це були доплати до мінімальної заробітної плати.
52. Також заявник не згодний із висновками суду апеляційної інстанції щодо скасування розпорядження від 21 серпня 2023 року № 599 у зв'язку із недостатністю доказів, наявних в матеріалах справи.
53. Суд апеляційної інстанції не врахував, що акт службового розслідування було складено за процедурою, передбаченою Порядком проведення службового розслідування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950, та не надав належної оцінки обставинам, викладеним в акті службового розслідування.
54. Порушення невиконання позивачем умов контракту виявлено у 2023 році, а під час службового розслідування досліджувався весь період перебування ОСОБА_1 на посаді генерального директора підприємства.
55. Крім того, матеріали справи не містять доказів забезпечення генеральним директором ефективної невідкладної медичної допомоги на підприємстві з початком повномаштабного вторгнення.
56. Заявник вважає, що місцевим судом обґрунтовано встановлення порушення позивачем положень пунктів 2.2 та 5.3 контракту.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
57. У серпні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу Київської обласної ради від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , у якому вказано, що судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
58. Рішенням Київської обласної ради восьмого скликання «Про призначення генерального директора КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» від 24 листопада 2021 року призначено ОСОБА_1 на посаду генерального директора КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» терміном на 5 років на умовах контракту як такого, що переміг у конкурсі (т. 1, а. с. 20).
59. 26 листопада 2021 року між Київською обласною радою в особі голови Київської обласної ради Гунько Н. І. та ОСОБА_1 укладено контракт № 1 терміном на 5 років.
60. Згідно з контрактом № 1 з генеральним директором КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» від 26 листопада 2021 року ОСОБА_1 призначено на посаду генерального директора КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» строком на 5 років до 26 листопада 2026 року (т. 1, а. с. 35-38).
61. Відповідно до рішення Київської обласної ради від 09 червня 2023 року КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» перейменовано в КНП Київської обласної ради «Київський обласний центр реабілітаційної медицини» (т. 1, а. с. 21).
62. Згідно розпорядження Київської обласної ради від 17 травня 2023 року № 287 «Про проведення позапланової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності КНП КОР «Київська обласна лікарня» створено робочу групу з позапланової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності КНП Київської обласної ради «Київський обласний центр реабілітаційної медицини» (т. 1, а. с. 39-40).
63. Довідкою позапланової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності КНП КОР «Київська обласна лікарня» за період з 01 січня 2023 року по 31 березня 2023 року встановлено, що генеральним директором підприємства ОСОБА_4 не виконано умови п.п.2 п. 2.4 та п.п.10 п. 2.2 розділу 2 контракту від 26 листопада 2021 року № 1 та п. 6.1.3, п. 7.4.5. статуту в частині укладення договорів та ефективного використання майна (т. 1, а. с. 41-44).
64. 06 червня 2023 року розпорядженням Київської обласної ради № 338 ОСОБА_1 оголошено догану за невиконання генеральним директором КНП Київської обласної ради «Київський обласний центр реабілітаційної медицини» під час видання наказів від 31 січня 2023 року №79/1-к/тр, від 28 лютого 2023 року №162-к/тр, від 28 лютого 2023 року №165/1-к/тр, 29 березня 2023 року № 243-к/тр підпункту 22 пункту 2.2 контракту № 1 з генеральним директором (т. 1, а. с. 52-54).
65. 22 червня 2023 року згідно розпорядження Київської обласної ради № 408 ініційовано проведення службового розслідування стосовно генерального директора КНП Київської обласної ради «Київський обласний центр реабілітаційної медицини» Кучми І. Л. (т. 1. а. с. 70-71).
66. Відповідно до акта службового розслідування від 17 серпня 2023 року встановлено неналежне виконання генеральним директором підприємства ОСОБА_1 обов'язків і завдань, передбачених статутом та контрактом, що призвело до збільшення простроченої кредиторської заборгованості, неналежне виконання обов'язків щодо організації ведення претензійно-позовної роботи по стягненню дебіторської заборгованості, не дотримано вимог постанови КМУ від 03 жовтня 2012 року № 899 в частині виплати винагороди (премій) працівникам, які входять до керівного складу при незатвердженому (непогодженому) фінансовому плані на 2023 рік (т. 1, а. с. 72-96).
67. 18 серпня 2023 року ОСОБА_1 подано письмові заперечення (зауваження) до акту службового розслідування (т. 1, а. с. 98-106).
68. 21 серпня 2023 року розпорядженням Київської обласної ради № 599 затверджено акт службового розслідування від 17 серпня 2023 року та звільнено ОСОБА_1 з посади генерального директора КНП Київської обласної ради «Київський обласний центр реабілітаційної медицини» на підставі пункту 8 частини першої статті 38 КЗпП України з підстав, передбачених контрактом, а саме: пп. 1 п. 5.3 контракту - у зв'язку із систематичним невиконанням керівником без поважних причин умов та обов'язків, визначених контрактом, зокрема невиконання підпунктів 10, 22, 27 пункту 2.2 Контракту; пп. 6 п. 5.3 контракту - у зв'язку з допущенням збільшення обсягу простроченої кредиторської заборгованості з вини керівника (т. 1, а. с. 107-108).
69. Згідно з пунктом 7.2. цього статуту поточне керівництво (оперативне управління) підприємством здійснюють: генеральний директор, заступник генерального директора, медичний директор. Генеральний директор призначається на посаду і звільняється з посади за рішенням КОР на конкурсній основі шляхом укладення контракту на строк від 3 до 5 років.
70. Відповідно до п. 7.3. статуту засновник, крім іншого: п. 7.3.3. затверджує фінансовий план підприємства та контролює його виконання; п. 7.3.4. укладає і розриває контракт з генеральним директором підприємства та здійснює контроль за його виконанням; п. 7.3.5. погоджує підприємству договори про спільну діяльність, за якими використовується нерухоме майно, що перебуває в його оперативному управлінні, кредитні договори та договори застави.
71. За умовами п. 7.4. статуту генеральний директор підприємства:
п. 7.4.2. самостійно вирішує питання діяльності підприємства за винятком тих, що віднесені законодавством та цим статутом до компетенції засновника;
п. 7.4.3. організовує роботу підприємства щодо надання населенню медичної допомоги, згідно з вимогами нормативно-правових актів;
п. 7.4.4. несе відповідальність за формування та виконання фінансового плану і плану розвитку підприємства, результати його господарської діяльності, виконання показників ефективності діяльності підприємства, якість послуг, що надаються підприємством, використання наданого на праві оперативного управління підприємству майна спільної власності територіальних громад і доходу згідно з вимогами законодавства, цього статуту та укладених підприємством договорів;
п. 7.4.5. користується правом розпорядження майном та коштами підприємства відповідно до законодавства та цього статуту. Забезпечує ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством на праві оперативного управління майна;
п. 7.4.9. подає в установленому порядку засновнику квартальну, річну, фінансову та іншу звітність підприємства, зокрема щорічно до 01 лютого надає засновнику бухгалтерську та статистичну звітність, інформацію про рух основних засобів, за запитом засновника надає звіт про оренду майна, а також інформацію про наявність вільних площ, придатних для надання в оренду;
п. 7.4.15. несе відповідальність за збитки, завдані підприємству з вини генерального директора підприємства в порядку, визначеному законодавством;
п. 7.4.16. затверджує положення про структурні підрозділи підприємства, інші положення та порядки, що мають системний характер, зокрема: положення про преміювання працівників за підсумками роботи підприємства.
72. Відповідно до п. 10.10. статуту підприємство самостійно здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності та веде обробку та облік персональних даних працівників, а також веде юридичну, фінансову та кадрову звітність.
73. Згідно п.1 1.3. статуту засновник має право здійснювати контроль фінансово-господарської діяльності підприємства та контроль за якістю і обсягом надання медичної допомоги. Підприємство подає засновнику, за його вимогою, бухгалтерський звіт та іншу документацію, яка стосується фінансово-господарської, кадрової, медичної діяльності (т. 1, а. с. 22-34).
74. За умовами контракту № 1 від 26 листопада 2021 року, укладеного між КОР та ОСОБА_1 , а саме п. 1.2. розділу 1 керівник зобов'язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством з метою забезпечення виконання його статутних завдань, надання належної, якісної та кваліфікованої медичної допомоги, ефективної діяльності підприємства, раціонального використання і збереження закріпленого за підприємством майна, а Орган управління зобов'язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці керівника.
75. У відповідності до п. 2.1. розділу 2 контракту керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання підприємством завдань, передбачених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом.
76. Пунктом 2.2. контракту визначено, що керівник підприємства, зокрема, зобов'язаний: організувати належне виконання завдань, передбачених статутом, укладених договорів про медичне обслуговування населення; своєчасно вживати заходів до запобігання банкрутству підприємства разі його неплатоспроможності; подавати Органу управління фінансовий звіт в порядку, встановленому Органом управління; забезпечити відповідність матеріально-технічної бази підприємства встановленим законодавством вимогам; забезпечувати ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством майна; вживати заходів до своєчасної та в повному обсязі виплати заробітної плати не рідше ніж два рази на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше ніж протягом семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, та недопущення утворення заборгованості з неї; дотримуватися гарантій оплати праці, встановлених законодавств створити систему стимулів та мотивації персоналу.
77. Згідно п.2.4. контракту керівник має право, крім іншого: укладати від імені підприємства правочини відповідно до законодавства та обмежень, встановлених статутом; видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження, обов'язкові для всіх підрозділів та працівників підприємства; розпоряджатися коштами підприємства в межах обсягів та у порядку, визначеному законодавством та фінансовим планом підприємства; визначати розмір заробітної плати, застосовувати заходи заохочення, накладати на працівників дисциплінарні стягнення відповідно до законодавства; вирішувати інші питання, що згідно із законодавством, актами управління, статутом підприємства і цим контрактом належать до компетенції керівника.
78. За змістом п. 2.5. контракту орган управління має право: вимагати від керівника подання дострокового звіту про його діяльність управління підприємством, розпорядження закріпленим за підприємством майном та виконання цього контракту; звільняти керівника з посади у разі закінчення строку дії цього контракту, достроково за ініціативою керівника, а також у разі порушення керівником законодавства та умов цього контракту; здійснювати контроль за діяльністю підприємства.
79. Крім того, п. 2.6. контракту визначає, що орган управління здійснює контроль за виконанням керівником обов'язків, зазначених у пункті 2.2. цього контракту.
80. Відповідно до п. 4.4. розділу 4 контракту керівник несе відповідальність, в тому числі, за невиконання статутних завдань підприємства і умов цього контракту з вини керівника.
81. В силу п. 5.2 розділу 5 контракту дія цього контракту припиняється, крім іншого: з ініціативи Органу управління до закінчення строку дії цього контракту у випадках, передбачених статтями 40 і 41 Кодексу законів про працю України та цим контрактом; з інших підстав, передбачених законодавством та цим контрактом.
82. Згідно п. 5.3. контракту такий може бути розірваний, а керівник звільнений з посади з ініціативи Органу управління до закінчення строку дії контракту: у разі систематичного невиконання керівником без поважних причин умов та обов'язків, визначених цим контрактом; у разі одноразового грубого порушення керівником вимог законодавства чи обов'язків, передбачених цим контрактом, внаслідок чого підприємству завдано значних збитків; у разі допущення збільшення обсягу простроченої кредиторської заборгованості з вини керівника; у разі недотримання вимог фінансового та бюджетного законодавства, а також дій (бездіяльності) керівника, що призвели до невиконання в установлені строки законних вимог органів державного фінансового контролю.
83. Якщо розірвання цього контракту проводиться на підставі встановлених у ньому, але не передбачених законодавством, звільнення керівника з посади здійснюється відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України (т. 1, а. с. 35-38).
Позиція Верховного Суду
84. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
85. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
86. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
87. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
88. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
89. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
90. Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
91. Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
92. Частиною третьою статті 21 КЗпП України визначено, що контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть установлюватися угодою сторін.
93. Підстави припинення трудового договору визначені у статті 36 КЗпП України.
94. За змістом пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.
95. Вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір за наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання (пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»).
96. Трудовий договір може бути припинений, а контракт - розірваний внаслідок вчинення працівником дисциплінарного проступку.
97. Складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об'єктивну та суб'єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 452/970/17).
98. У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тож певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
99. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає у тому, що незалежно від категорії справ слід дотримувати вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування, з додержанням порядку збирання, подання та дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи (Постанова ВП ВС від 7 грудня 2021 року у справі № 905/902/20 (пункт 6.27)).
100. На роботодавця покладається обов'язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Щодо розпорядження Київської обласної ради № 338
101. Розпорядження № 338 від 06 червня 2023 року, яким було оголошено догану генеральному директору, було видане за невиконання генеральним директором КНП КОР «Київський обласний центр реабілітаційної медицини» ОСОБА_1 під час видання наказів від 31 січня 2023 року № 79/1-к/тр, від 28 лютого 2023 року № 162-к/тр, від 28 лютого 2023 року № 165/1-к/тр, від 29 березня 2023 року №243-к/тр пп. 22 п.2.2 контракту № 1, що полягало у порушенні заборони здійснення витрат на виплату винагороди (премії) керівникам у разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів, відповідно до абз.12 пп.1 п. 1 постанови КМУ від 03 жовтня 2012 року № 899 «Про порядок здійснення витрат суб'єктами господарювання державного сектору економіки у разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку», п. 4 Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансових планів підприємств (їх об'єднань) спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, затвердженого рішенням Київської обласної ради від 24 листопада 2011 року № 226-12-VI (в редакції рішення Київської обласної ради від 25 липня 2019 року № 627-29-УІІ), та спричинило безпідставне здійснення видатків за рахунок фонду оплати праці комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» у загальній сумі 220 124,27 грн.
102. Відповідно до підпункту 22 пункту 2.2 контракту № 1 від 26 листопада 2021 року керівник підприємства зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі виконувати нормативно-правові, розпорядчі акти Органу управління, видані відповідно до законодавства.
103. Підпунктом 7.3.3. статуту засновник, крім іншого, затверджує фінансовий план підприємства та контролює його виконання, а відповідно до пп. 7.4.4. статуту генеральний директор підприємства несе відповідальність за формування та виконання фінансового плану і плану розвитку підприємства, результати його господарської діяльності, виконання показників ефективності діяльності підприємства, якість послуг, що надаються підприємством, використання наданого на праві оперативного управління підприємству майна спільної власності територіальних громад і доходу згідно з вимогами законодавства, цього статуту та укладених підприємством договорів.
104. Судами встановлено, що на час видачі наказів про преміювання фінансовий план підприємства КОР затверджено не було, зазначене визнано й самим позивачем.
105. У пп. 1 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 899 від 03 жовтня 2012 року «Про порядок здійснення витрат суб'єктами господарювання державного сектору економіки у разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку» визначено, що суб'єкти господарювання державного сектора економіки у разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку: не можуть здійснювати продаж, списання державного майна, виплату винагороди (премії) керівникам.
106. Разом із тим, суд апеляційної інстанції правомірно зазначив, що застосуванню дисциплінарного стягнення передує вчинення уповноваженою особою такого преміювання при існуванні прямих заборон законом для цього. Водночас ОСОБА_1 як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, заперечував преміювання наказами від 31 січня 2023 року № 79/1-к/тр, від 28 лютого 2023 року № 162-к/тр, від 28 лютого 2023 року № 165/1-к/тр, від 29 березня 2023 року № 243-к/тр на загальну суму видатків 220 124,27 грн (з них 180 429,73 грн на преміювання), просив відповідачів надати такі суду для належної оцінки, але відповідачі, користуючись правами в цивільному процесі на власний розсуд, не скористалися правом та не проявили ініціативи при обставинах заперечення факту преміювання надати суду такі накази, обмежившись позицією достатності доказів такого преміювання зазначенням про це в довідці від 31 травня 2023 року (т. 1, а. с. 41-44).
107. Крім того, посилання роботодавця на накази про преміювання та вказану довідку, якою нібито встановлено прийняття таких наказів позивачем, в силу положень 76, 77, 79, 80, 81 ЦПК України не є належними доказами і достовірними, оскільки не є наказами про преміювання, що ставляться у вину позивачу, а відповідачами належним чином не обґрунтовано поважність причин неподання таких наказів для оцінки судом. Слід зазначити, що з наявних матеріалів справи неможливо встановити коло премійованих осіб і віднесення їх посад за «Класифікатором професій» НКУ ДК 003.2010, що підпадали під таку заборону.
108. Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду про те, що відповідачі не довели суду належними і допустимими доказами порушення позивачем порядку преміювання працівників при тих фактах, що стали підставою притягнення його до дисциплінарної відповідальності за розпорядженням № 338 від 06 червня 2023 року у вигляді догани.
Щодо розпорядження № 599 від 21 серпня 2023 року
109. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи розпорядження № 599, виходив із того, що позивачем не було порушено положень пунктів 2.2 та 5.3 контракту.
110. Колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду з огляду на таке.
111. Розпорядженням в. о. голови Київської обласної ради від 21 серпня 2023 року № 599 затверджено акт службового розслідування стосовно генерального директора комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр реабілітаційної медицини» Кучми І. Л. від 17 серпня 2023 року.
Звільнено 21 серпня 2023 року ОСОБА_1 з посади генерального директора комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр реабілітаційної медицини» на підставі пункту 8 частини першої статті 36 Кодексу Законів про працю України, з підстав, передбачених Контрактом, а саме:
підпункту 1 пункту 5.3 контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням керівником без поважних причин умов та обов'язків, визначених контрактом, зокрема невиконання підпунктів 10, 22, 27 пункту 2.2 контракту;
підпункту 6 пункту 5.3 контракту, у зв'язку з допущенням збільшення обсягу простроченої кредиторської заборгованості з вини керівника.
112. Відповідно до пп. 1 п. 5.3 контракту № 1 від 26 листопада 2021 року цей контракт може бути розірваний, а керівник звільнений з посади з ініціативи органу управління до закінчення строку дії контракту у разі систематичного невиконання керівником без поважних причин умов та обов'язків , визначених цим контрактом.
113. Підпунктом 10 пункту 2.2 контракту передбачено, що керівник підприємства зобов'язаний забезпечувати ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством майна;
Підпунктом 22 пункту 2.2 контракту передбачено, що керівник підприємства зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі виконувати нормативно-правові розпорядчі акти органу управління, видані відповідно до законодавства.
Підпунктом 27 пункту 2.2 контракту передбачено, що керівник підприємства зобов'язаний виконувати інші завдання та обов'язки встановлені єдиними кваліфікаційними вимогами, що встановлюються МОЗ та законодавством.
114. Відповідно до пп. 6 пукнту 5.3 контракту цей контракт може бути розірваний, у разі допущення збільшення обсягу простроченої кредиторської заборгованості з вини керівника.
115. Судами встановлено, що підставою для звільнення позивача за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП є Акт службового розслідування від 17серпня 2023 року (т. 1, а. с. 72-97).
116. Вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.
117. Верховний Суд України у постанові від 22 лютого 2017 року у справі № 757/42262/15-ц вказав, що відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України підстави, передбачені контрактом, є самостійною підставою припинення трудового договору, а його розірвання з підстав, передбачених контрактом, які не містять ознак дисциплінарного порушення, не є дисциплінарним стягненням, а тому положення статті 149 КЗпП України на спірні правовідносини не поширюється.
118. Такі висновки Верховного Суду України підтримав Верховний Суд у постановах від 23 січня 2018 року у справі № 170/226/16-ц (провадження № 61-773св17), від 17 квітня 2019 року у справі № 235/774/18 (провадження № 61-47942св18), від 09 липня 2021 року у справі № 382/1820/18 (провадження № 61-19828св19) та вказав, що звільнення на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України не носить характеру дисциплінарного стягнення, а є звільненням за невиконання умов трудового контракту, а тому відсутня необхідність встановлення обставин, які передбачені Главою Х КЗпП України.
119. Так, аналізуючи посилання відповідача на порушення позивачем підпунктів 22 та 27 пункту 2.2 контракту, у яких вказано, що керівник підприємства зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі виконувати нормативно-правові розпорядчі акти органу управління, видані відповідно до законодавства, та виконувати інші завдання та обов'язки встановлені єдиними кваліфікаційними вимогами, що встановлюються МОЗ та законодавством, колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду про те, що ні Акт, ні інші наявні письмові докази у справі не розкривають складу порушення, а саме: які нормативно-розпорядчі акти органу управління позивачем не виконані і в чому це проявилося, які порушені ним обов'язки, встановлені єдиними кваліфікаційними вимогами.
120. Всупереч положення частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України відповідач не надав належних доказів порушення позивачем підпунктів 22 та 27 пункту 2.2 контракту.
121. Крім того, апеляційним судом обґрунтовано враховано, що посилаючись на неналежну організацію претензійно-правової роботи по стягненню дебіторської заборгованості перед підприємством ряду суб'єктів господарювання, а саме ТОВ «Діагност КТ», «Ві-Дент», «Альфа-Віта», «АПФ-Фарм», «Поліса-онлайн», «Фортуна-07», ПАТ «Київстар», СП ТОВ «Оптимед», АТКБ «ПриватБанк», ДП «УДЦР», ФОП ОСОБА_5 , ПАТ «ВФ Україна», які використовували майно на підставі договорів оренди нерухомого майна територіальної громади і термін яких закінчився в 2019-2022 роках, відповідач не надав самих договорів, які би давали суду об'єктивно встановити істотні умови оренди, підтвердити чи спростувати викладені в Акті строки у суми.
122. Також колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду щодо недостатності доказів в матеріалах справи на підтвердження порушення позивачем підпункту 6 пункту 5.3 контракту, оскільки цьому передує встановлення обсяг простроченої заборгованості в гривневому еквіваленті, без дослідження істотних умов самих договорів який встановити не можливо. Доказів надсилання претензій майнового характеру та/або зазначення контрагентами про порушення строків розрахунків матеріали справи не містять.
123. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку, дійшов обґрунтованого висновку, що суд першої інстанції, вказуючи на порушення позивача умов контракту лише на підставі Акта від 17 серпня 2023 року, не звернув уваги на неподання відповідачами доказів на підтвердження обставин, якими вони обґрунтовують свою позицію.
124. Доводи заявника у касаційній скарзі про те, що позивач не заперечував виплати премій, тому висновку апеляційного суду про недоведеність вказаних обставин відповідачем, є помилковими, відхиляються колегією суддів, оскільки, як вказано вище, сторона відповідача не надала такі для дослідження судом та встановлення обставин, що унеможливлює підтвердження тверджень відповідача на противагу позиції позивача. Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
125. Посилання заявника на те, що суд апеляційної інстанції не врахував, що Акт службового розслідування було складено за процедурою, передбаченою Порядком проведення службового розслідування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950, та не надав належної оцінки обставинам, викладеним в акті службового розслідування, відхиляються колегією суддів, оскільки такі твердження заявника є помилковими. Суд апеляційної інстанції констатував, що відповідачами не надано доказів під час розгляду справи на підтвердження обставин, які викладені в Акті.
126. Доводи заявника про неврахування апеляційним судом висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 755/3293/16-ц, від 04 серпня 2021 року у справі № 711/3032/19, від 14 лютого 2024 року у справі № 450/3208/18, від 01 травня 2024 року у справі № 183/4349/21, відхиляються колегією суддів, оскільки судове рішення апеляційного суду, з урахуванням встановлених обставин, не суперечить висновкам, викладеним у вказаних постановах.
127. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
128. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
129. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу Київської обласної ради залишити без задоволення.
2. Постанову Чернівецького апеляційного суду від 30 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович