25 грудня 2024 року
м. Київ
справа №640/11666/19
адміністративне провадження №К/990/48502/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В,
суддів - Шишова О.О., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі № 640/11666/19 за позовом Акціонерного товариства "Укрпошта" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 02 липня 2024 року у відкритому судовому засіданні, в повному обсязі складено 03 липня 2024 року, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду через «Електронний суд» 16 грудня 2024 року.
Водночас в касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого останній зазначає про те, що вже звертався до суду з касаційними скаргами, однак їх було повернуто. Також скаржник цитує частину п'яту статті 333 КАС України та зазначає, що первинну касаційну скаргу було подано в межах строку на касаційне оскарження.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.
Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та згідно відомостей з Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідач вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, однак ухвалами Верховного Суду від 12 серпня 2024 року, від 20 вересня 2024 року та від 17 жовтня 2024 року їх було повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Крім того, установлено, що копію ухвали про повернення первинно поданої касаційної скарги (провадження № К/990/38057/24) скаржником отримано у своєму Електронному кабінеті 17 жовтня 2024 року.
Однак з повторною касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду через «Електронний суд» лише 16 грудня 2024 року, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо чергового звернення до касаційного суду з касаційною скаргою.
Зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не свідчать про існування об'єктивних непереборних перешкод для своєчасної реалізації процесуальних прав.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення касаційної скарги, не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а тому не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Повернення раніше поданої касаційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Крім того, вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Посилання скаржника на частину п'яту статті 333 КАС України також є безпідставним, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб'єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку. Натомість не встановлено можливість незастосування до таких суб'єктів строку на касаційне оскарження судових рішень, визначеного статтею 329 КАС України, який становить тридцять днів. Зазначена норма так само не встановлює наявність у суб'єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.
Отже, скаржнику необхідно звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, із зазначенням поважних причин пропуску такого строку, та надати відповідні докази.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі № 640/11666/19 залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. В. Дашутін
Судді О. О. Шишов
М. М. Яковенко