Справа № 580/6495/24 Суддя (судді) першої інстанції: Гайдаш В.А.
26 грудня 2024 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування рішення, за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.03.2024 №3809/23-00-09-01.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Доводи апелянта обґрунтовані, зокрема, тим, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позаяк у відповідача в електронній базі зазначається час отримання таких чеків, а не час їх створення в РРО, тому для того, щоб встановити порушення часу реалізації товару необхідним є отримання копій таких чеків з РРО, де можна побачити час здійснення реалізації товару. При відключенні електроенергії з'являються збої в роботі РРО та в інформаційній системі «Податковий блок», тому значення показнику часу при створенні фіскального чеку та направленні до податкового органу фіскального чеку можуть різнитися і вони різняться завжди. Відтак, ніби-то встановлені порушення позивачем допущені не були.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Черкаській області проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального, на підставі наказу від 16.02.2024 №332-п та направлень від 16.02.2024 №616/23-00-09-01-15, №618/23-00-09-01-15.
За результатами перевірки складено акт від 26.02.2024 №1845/23-00-09-01-16/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення позивачем вимог, зокрема, ч. 10 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
На підставі акта перевірки від 26.02.2024 №1845/23-00-09-01-16/ НОМЕР_1 Головним управлінням ДПС у Черкаській області винесено податкове повідомлення-рішення від 29.03.2024 №3809/23-00-09-01, яким до позивача застосована штрафна санкція у сумі 6800 грн.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив зокрема з того, що факт торгівлі суб'єктом господарювання алкогольними напоями у період заборони є встановленим, тому прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення від 29.03.2024 №3809/23-00-09-01 є правомірним та скасуванню не підлягає.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів на території України визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (Закон № 481/95-ВР).
Частиною дев'ятою статті 15-3 цього Закону встановлено, що сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.
За приписами статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 8 цього Закону в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема: як заборона у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі.
За приписами пункту 43 частини другої статті 15 цього Закону військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із прийняття рішень про заборону торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі.
У відповідності до Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Порядку заборони торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в умовах правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1457, з метою забезпечення громадської безпеки і порядку на території Черкаської області, наказом Черкаської обласної військової адміністрації від 31.10.2022 №16 - заборонено з 31.10.2022 на території Черкаської області та м. Черкаси з 21:00 до 10:00 на період дії воєнного стану торгівлю алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі (за винятком лікарських засобів, дозволених до застосування та включених до Державного реєстру лікарських засобів, та дезінфекційних засобів).
Згідно акту перевірки від 26.02.2024 №1845/23-00-09-01-16/2514900150, Головним управлінням ДПС у Черкаській області, встановлено факт реалізації продавцем ФОП ОСОБА_1 алкогольних напоїв протягом часу доби, на який рішенням уповноважених органів встановлено заборону продажу, зокрема:
- відповідно до фіскального чеку № 6480009 від 22.11.2022 о 21:09:27 реалізовано «Жигулівське Запоріжського розливне ПЕТ»;
- відповідно до фіскального чеку № 7260010 від 11.02.2023 о 22:01:19 реалізовано «Зіберт Баварське) 0,5 жб (шт)»;
- відповідно до фіскального чеку № 8620017 від 23.06.2023 о 21:00:16 реалізовано «Вино ігристе Маренго ()н/сол, біле»;.
Відповідно до приписів пункту 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13, фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити, зокрема, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25).
Аналізуючи приписи Порядку передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року №1057, які детально викладені вище, система зберігання і збору даних РРО забезпечує збір та внесення даних РРО у бази даних системи обліку даних РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, перевірку цілісності і незмінності даних та ідентифікацію РРО засобами національної системи масових електронних платежів.
Відповідно до приписів частини другої статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВРдо суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, порушення вимог статті 15-3 цього Закону- 6800 гривень.
Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом застосовано до позивача за наведене вище порушення штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 6800 грн, що підтверджується розрахунком фінансових санкцій.
Колегія суддів погоджується з тим, що відповідачем належними та достатніми доказами доведено факт торгівлі позивачем алкогольних напоїв, в заборонений час доби, отже обґрунтовано застосовано штрафні санкції в розмірі 6800 грн.
Посилання позивача на те, що Черкаська обласна військова адміністрація не є органом місцевого самоврядування, тому не мала повноважень здійснювати реалізацію повноважень та функцій органу місцевого самоврядування, у порядку, встановленому ч. 3 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» цілком обґрунтовано не прийнято судом до уваги, оскільки згідно вимог Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та Порядку заборони торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в умовах правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1457 - саме до повноважень обласних військових адміністрацій належить встановлення заборони з продажу алкогольних напоїв на період воєнного стану.
Поряд з цим, наказ Черкаської обласної військової адміністрації від 31.10.2022 №16 не є предметом розгляду цієї адміністративної справи.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що встановлені обставини справи дають підстави для висновку про доведеність допущених позивачем порушень, а прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення є правомірним.
В частині доводів апеляційної скарги стосовно того, що при відключенні електроенергії з'являються збої в роботі РРО та в інформаційній системі «Податковий блок», тому значення показнику часу при створенні фіскального чеку та направленні до податкового органу фіскального чеку можуть різнитися і вони різняться завжди, колегія суддів зазначає, що зазначені доводи жодним чином не спростовують правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, та не свідчать про відсутність обов'язку позивача дотримуватись вимог чинного законодавства при здійсненні господарської діяльності.
Крім того, висловлені твердження апелянта жодним чином не підтверджено, зокрема, доказами, які б відповідали вимогам ст. 73 - 76 КАС України.
За наведених обставин справи та правового регулювання спірних правовідносин, суд першої інстанції при розгляді даного спору обґрунтовано вказав, що в задоволенні позову слід відмовити.
Апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань, ніж ті, які були зазначені у позовній заяві, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга позивача не містить.
Надаючи оцінку кожному окремому доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування рішення - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. М. Ганечко