Справа № 640/37024/21
26 грудня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Василенка Я.М. та суддів Кузьменка В.В., Оксененка О.М., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2022 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору, -
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2022 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Статтею 287 КАС України визначенні особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Відповідно до ч. 6 ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Як вбачається з матеріалів справи 18.04.2022 Окружним адміністративним судом міста Києва прийнято зазначене вище рішення у порядку письмового провадження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав 17.04.2023 через систему «Електронний суд», тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Однак, вказана особа не надає доказів на підтвердження дати отримання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2022 (конверт, в якому судове рішення було надіслано адресату чи довідка поштового відділення зв'язку або підтвердження отримання рішення через систему «Електронний суд»).
При цьому, разом із апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання в якому він просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2022.
Водночас, апелянтом не вказано обґрунтованих поважних причин пропуску зазначеного строку та не додано доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024, відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2022 - залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання вищевказаної ухвали шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків та направлення такої заяви на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду з додаванням доказів на підтвердження поважності причин пропуску зазначених строків.
На виконання вимог зазначеної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2022, яке обґрунтоване тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції позивачем та його представником не одержувалось, а про його існування представнику позивача Решетову В.В., стало відомо тільки 17.04.2023 з Єдиного реєстру судових рішень.
Однак, вказані доводи на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження колегія суддів не може взяти до уваги, з огляду на те, що копію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2022 було направлено на зазначену представником позивача Щербаковою Оленою Олександрівною електронну пошту.
Щодо посилань апелянта на те, що Щербакова О.О., яка представляла інтереси позивача в суді першої інстанції, у зв'язку із війною виїхала на постійне проживання закордон, колегія суддів не бере до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б це підтверджували.
Відповідно до приписів положеннями ст. 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Згідно з ч.1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд про що останнім зазначається, зокрема, в ухвалі від 20 жовтня 2020 року по справі № 640/18388/18 та інших.
Разом з тим, наведені апелянтом доводи не свідчать про добросовісне користуватися позивачем процесуальними правами та виконання покладених законодавством обов'язків.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обставини, вказані у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки судом не встановлено наявності непереборних обставин, які б перешкоджали позивачу апеляційному оскарженню судового рішення в межах визначеного законодавством строку.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, враховуючи зазначені вимоги норм процесуального права та той факт, що поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відсутні, а інших доказів поважності пропуску даних процесуальних строків не зазначено і не надано до суду апеляційної інстанції, то в даному випадку слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325, 328 КАС України,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2022 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач Василенко Я.М.
Судді Кузьменко В.В.
Оксененко О.М.