про відмову у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення
25 грудня 2024 року Справа № 480/8587/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Соп'яненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019, на підставі довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення від 17.11.2022 №11/41593/3855. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019, на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.11.2022 №11/41593/3855 з урахуванням усіх видів грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.
23.12.2024 від позивача до суду надійшла заява про встановлення судового контролю, в якій зокрема просив зобов'язати ГУ ПФУ в Сумській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення відповідно до вимог ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заява мотивована тим, що відповідач у квітні 2023 року почав виплачувати пенсію у розмірі грошового забезпечення, але сума заборгованих перерахованих коштів за період з 01.04.2019 по квітень 2023 року не виплачена.
Ніяких доказів до заяви на підтвердження зазначеного не надано.
Перевіривши матеріали справи та доводи поданої заяви позивача, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначеній нормі кореспондують положення п. 1 ч. 6 ст. 246 КАС України, згідно з якими у разі необхідності у резолютивній частині вказується про порядок і строк виконання рішення.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі - суд може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Таким чином, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі - суд може лише під час прийняття рішення у справі.
При цьому приписами статті 382 КАС України не передбачено право позивача на звернення до суду з заявою про встановлення судового контролю з виконанням рішення, зазначене повноваження є правом суду та вирішується на його розсуд.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи.
Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов'язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.
У даному випадку при ухваленні рішення судом судовий контроль не встановлювався.
Враховуючи викладене, суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати судовий контроль за заявою позивача вже після ухвалення рішення у справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/18826/14.
У свою чергу, матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження", внаслідок невиконання рішення в добровільному порядку, позивач не звертався до суду із заявою про видачу виконавчих листів по справі. Крім того, доказів того, що загальний порядок виконання рішення суду не дав очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для його виконання, матеріали справи також не містять.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Соп'яненко