про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
26 грудня 2024 року м. РівнеСправа №460/15361/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., після одержання позовної заяви:
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу з 01.07.2021 щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою судді від 19.12.2024 позовна заява залишалася без руху. Позивачу встановлювався строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення ухвали у спосіб подання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів в обґрунтування поважності причин його пропуску.
23.12.2024 на виконання вказаної ухвали позивачем подано заяву (вх.№66686/24) про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 КАС України).
Вирішуючи заяву про поновлення позивачу строку звернення з позовом до адміністративного суду, суд враховує таке.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Позов пред'явлено 16.12.2024 шляхом його надіслання 11.12.2024 засобами поштового зв'язку, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
В заяві про поновлення пропущеного строку позивач зазначив, що виплата 2000,00 грн була припинена відповідачем з 01.12.2024, а тому його права були порушені в грудні 2024 року. Крім того, покликаючись до положень ч. 3 ст. 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а також до судової практики, сформованої Верховним Судом у справах №420/8355/22, №809/248/18 та №380/1907/23, вважає, що не пропустив строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, оскільки перерахунок пенсій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Судом не може бути прийнято до уваги покликання позивача на висновки, викладені у постановах Верховного Суду:
- від 20.07.2023 у справі №420/8355/22 з огляду на те, що останні стосуються спорів, які виникли у зв'язку з поновленням виплати раніше призначених (нарахованих) пенсій громадянам України, які проживають за її межами, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009;
- від 05.04.2019 у справі №809/248/18, оскільки вони стосуються перерахунку пенсії пенсіонеру органів внутрішніх справ на підставі довідки наданої державним органом про грошове забезпечення для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських з 01.01.2016;
- від 12.12.2023 у справі №380/1907/23 з огляду на те, що останні стосуються спорів, які виникли у зв'язку з видачею державними органами довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на січень 2020 року, січень 2021 року, січень 2022 року, обчисленого із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, для перерахунку його основного розміру пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022.
Відтак, висновки Верховного Суду, викладені у зазначених постановах, не є релевантними до обставин цієї судової справи.
Суд зауважує, що у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав сформувала такий правовий висновок про застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Відтак, отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його звернення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалі від 01.08.2023 у справі №460/3079/23.
Не заслуговують на увагу суду і покликання позивача до частини третьої статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", оскільки предметом судового розгляду у цій адміністративній справі є поведінка органу Пенсійного фонду щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713, починаючи з 01.07.2021, а не перерахунок пенсії у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Тому відсутні підстави для застосовування вказаної норми Закону у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено та доказами не підтверджено.
За приписами ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що позов пред'явлено позивачем 16.12.2024 шляхом його надіслання 11.12.2024 засобами поштового зв'язку, то позовну заяву в частині позовних вимог за період з 01.07.2021 по 15.06.2024 слід повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст.169 КАС України).
Керуючись статтями 123, 169, 241, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення з позовом до адміністративного суду та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду за вх.№66686/24 від 23.12.2024.
Позовну заяву в частині позовних вимог за період з 01.07.2021 по 15.06.2024 повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повну ухвалу складено 26 грудня 2024 року.
Суддя Н.О. Дорошенко