про залишення позову без розгляду
26 грудня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/993/24
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Смішливої Т.В.
за участі:
секретаря судового засідання: Пономарьової О.І.,
позивача: не з'явився
представника відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
28.08.2024 до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява адвоката Стріченка Димитрія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 у врученні повістки для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби та уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів виключеному з військового обліку ОСОБА_1 ;
- скасувати вручену посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 повістку № 269 для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби та уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів.
Ухвалою суду від 16.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, вирішено справу розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 28.10.2024 зобов'язано відповідача надати докази у справі.
Ухвалою суду від 14.11.2024 залучено в якості співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 , вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, продовжено строк підготовчого провадження у справі № 360/993/24 на тридцять днів, призначено підготовче засідання на 27.11.2024.
Підготовче засідання відкладено на 02.12.2024.
Ухвалою суду від 02.12.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 19.12.2024.
19.12.2024 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача в порядку статті 60 КАС України - припинення представництва, з доказами направлення сторонам у справі.
Згідно із частиною першою статті 60 КАС України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Згідно з частиною третьою статті 60 КАС України про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суду шляхом подання письмової заяви.
За висновками Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду, висловленими у постанові від 08.02.2024 у справі № 480/8341/22, адвокат як представник (стаття 57 КАС України) бере участь у судовому процесі від імені особи (сторони чи третьої особи), інтереси якої він представляє, відповідно наділений правами та обов'язками останньої (за умови, що в ордері немає застережень про обмеження повноважень адвоката). Відомо й те, що адвокат як представник не є і не може бути учасником (стороною) матеріально-правового спору, як і не може мати в ньому особистого інтересу; участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином полягає у реалізації процесуальних прав та обов'язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії/рішення/позиція представника у судовому процесі створюють юридичні наслідки [саме] для особи, від імені якої він діє, й остання має теж це розуміти.
Суд не повинні цікавити взаємовідносини адвоката та особи, інтереси якої він представляє (окрім тих, що стосуються обсягу повноважень адвоката), водночас участь сторони у судовому процесі через свого представника (адвоката) - що є правом сторони - дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію з цим представником, відтак застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні казуальні підстави.
Зважаючи на наведені міркування, об'єднана палата трактує участь позивача (як учасника справи) у судовому процесі через свого представника - повноваження якого належно підтверджені - саме як участь позивача, тобто «учасника справи».
Вибір адвоката, який надаватиме професійну правничу допомогу, зокрема у формі представництва інтересів в суді, є правом особи (позивача), але правом, яке передбачає також настання відповідних юридичних наслідків (як процесуального характеру, так і в матеріально-правовому спорі, переданого на розгляд суду), передовсім для позивача. Незнання цього не звільняє від настання цих наслідків.
Оскільки позивачем отримано як вищезазначені ухвали суду так і заяву адвоката Стріченка Димитрія Анатолійовича від 19.12.2024 в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд», судове засідання відкладено на 26.12.2024 через перше не прибуття позивача.
У судове засідання, призначене на 26.12.2024, позивач не прибув вдруге, клопотань про відкладення розгляду справи не подав, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідачем подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає таке.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 2 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до приписів пункту третього частини п'ятої статті 44 КАС України, учасники справи, зокрема, зобов'язані: з'являтися в судове засідання за викликом суду.
Аналогічна норма міститься у статті 45 КАС України, а саме, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Статтею 124 КАС України визначено, що повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.
Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Якщо фізична особа, яка бере участь у справі, діє через представника і суд не вважає її особисту участь обов'язковою, він може направити повістку лише представнику.
Як вже було зазначено та вбачається з матеріалів справи позивач у судові засідання не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив.
При цьому, встановлені обставини та наявні в матеріалах справи письмові докази свідчать про те, що позивача повідомлено про дату, час і місце судових засідань належним чином (довідки про доставку процесуальних рішень та повісток до електронного кабінету позивача).
Відповідно до частини другої статті 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Отже, відповідно до вимог КАС України, судові повістки вважаються належним чином врученими позивачу.
З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку, що позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце судових засідань.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною п'ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Суд наголошує, що загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п'ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з'явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.
Законодавче формулювання частини п'ятої «…якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18.
Суд звертає увагу, що будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач, в першу чергу, має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.
Суд зазначає, що у нормах процесуального законодавства закріплено обов'язок учасників судового процесу (до яких віднесено й позивача), які не можуть із поважних причин прибути до суду, завчасно повідомити про це суд у будь-який незаборонений законом спосіб. Завчасність стосується здійснення відповідного повідомлення в таких часових межах, щоб до початку судового засідання суд отримав вказану інформацію.
Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 280/5263/18.
Крім того, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пункту 1 частини четвертої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Наведена правова позиція відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.01.2023 у справі №9901/278/21.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Отже, передумовою прийняття рішення про залишення без розгляду позову є сукупність таких обставин:
- повторне неприбуття позивача у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або без повідомлення про причини неявки;
- відсутність заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Суд звертає увагу на те, що процесуальні обов'язки слід належно виконувати на відповідній стадії судового провадження.
Матеріали справи не містять поданого на виконання вимог вказаних статей КАС України повідомлення про неможливість прибуття у судове засідання 19.12.2024 та 26.12.2024 з поважних причин, заяви про розгляд справи за відсутності позивача чи відкладення судового засідання.
Вищезазначене розцінено судом, як зловживання процесуальними правами, оскільки у частині п'ятій статті 44 КАС України, регламентовано обов'язки учасників справи, зокрема, серед іншого, учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, проте позивач даного процесуального обов'язку не виконав.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що таким чином позивач недобросовісно користується своїми процесуальними правами, що позбавляє суд можливості вирішити спір по суті заявлених вимог.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10.07.1984 у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст.6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
У рішенні Європейського Суду від 03.04.2008 у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв розумності строку є саме поведінка заявника. Суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (Європейського суду з прав людини «Чірікоста і Віола проти Італії»).
На підставі вищенаведеного, з урахуванням того, що друга неявка позивача перешкоджає розгляду справи та відсутність заяви позивача про розгляд справи за її відсутності, суд доходить висновку, що сукупність наведених обставин є підставою для застосування наслідків, передбачених вищенаведеними приписами частини п'ятої статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України - залишення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 44, 45, ч. 5 ст. 205, п.4 ч.1 ст. 240, 248, 256, 293-297 КАС України
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
СуддяТ.В. Смішлива