про залишення позову без розгляду
26 грудня 2024 рокум. ДніпроСправа № 380/16223/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 , позивач) до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення коштів, у якому просять суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача безпідставно набуті кошти в розмірі 157642,36 грн.
Ухвалою суду від 03.12.2024 прийнято до провадження та продовжено розгляд адміністративної справи.
Ухвалою суду від 12.12.2024 позов залишено без руху після відкриття. Встановлено ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) строк для усунення недоліків протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду через підсистему "Електронний суд": обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами поважності причин пропуску строку звернення з 02.09.2022 до дня звернення до суду.
Від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява на виконання ухвали суду від 12.11.2024.
В обґрунтування якої зазначено, що згідно листа на ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - СхРУ) вихідна телеграма №650(305) від 08.09.2022 Про проведення службового розслідування начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , було повідомлено, що у відповідь на витяг з рекомендацій до аудиторського звіту за результатами внутрішнього аудиту діяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - АДПСУ), у відповідності до вимог наказу МВС України від 08.11.2021 №815 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України», під час проведення службового розслідування передбачено дослідження належного виконання посадових обов'язків начальників 3 та НОМЕР_2 прикордонних загонів та інших посадових осіб даних прикордонних загонів. У зв'язку з наявністю передумови потенційного конфлікту інтересів та з метою недопущення порушень вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», начальник НОМЕР_3 прикордонного загону клопотав про проведення службового розслідування по вищевказаним випадкам посадовими особами СхРУ ДПСУ.
19.02.2023 згідно листа СхРУ ДПСУ №32/960-23-Вих Про проведення службового розслідування, на виконання вимог Адміністрації Державної прикордонної служби України, викладених в листі від 14.02.2023 №17/6410/23-Вих «Про усунення порушень» (додається 2) наказом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.02.2023 №48-АГ скасовано висновок службового розслідування за фактом виявлених фінансових порушень в ІНФОРМАЦІЯ_1 за результатами внутрішнього аудиту на загальну суму 1 485 660,14 грн, затверджений 06.11.2022.
З метою усунення виявлених порушень та відшкодування збитків зобов'язано за фактом виявлення фінансових порушень в ІНФОРМАЦІЯ_1 за результатами внутрішнього аудиту на загальну суму 1 485 660,14 грн, призначити та провести службове розслідування. Матеріали службового розслідування направити до управління внутрішнього аудиту Адміністрації Державної прикордонної служби України. Організувати позовну роботу по стягненню грошових коштів в судовому порядку.
Просять врахувати, що лист, який зареєстрований за №1027 від 19.02.2023 №32/960-23 від 19.02.2023 не було доведено до підрозділу правового забезпечення, про що свідчить графа 10 Журналу №44-1 обліку документів НОМЕР_3 прикордонного загону (кому переданий, направлений, відмітка про взяття на контроль).
Крім того, листом НОМЕР_3 прикордонного загону від 22.02.2023 №18/1222-23-Вих Про проведення службового розслідування, на виконання розпорядження СхРУ від 19.02.2023 №32/960-23-Вих «Про проведення службового розслідування» подано донесення, що у зв'язку з наявністю передумов потенційного конфлікту інтересів та з метою недопущення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», враховуючи необхідність проведення повного та об'єктивного службового розслідування по фактам фінансових порушень, НОМЕР_3 прикордонним загоном направлено донесення до управління внутрішнього аудиту АДПСУ з метою отримання пропозиції щодо складу комісії для проведення даного службового розслідування. Листом начальнику управління внутрішнього аудиту від 22.02.2023 №18/1221-23-Вих Про проведення службового розслідування, зокрема проінформовано, що пунктом 4 Рекомендацій аудиту встановлено фінансове порушення, а саме переплата коштів у розмірі 988 403,86 грн. (безпідставна виплата одноразової грошової допомоги у 16 випадках) та пунктом 5 Рекомендацій аудиту встановлено проведення виплат грошової компенсації за невикористану основну та щорічну додаткову відпустку учасникам бойових дій у розмірі 497 256,28 грн.
За обома зазначеними фактами винесена аудиторська рекомендація призначити службове розслідування, за результатами якого прийняти рішення щодо відшкодування матеріальної шкоди (збитків) заподіяних державі. У зв'язку з наявністю передумов потенційного конфлікту інтересів та з метою недопущення порушень вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», НОМЕР_3 прикордонним загоном було направлено клопотання до СхРУ про проведення службового розслідування по вищевказаним випадкам посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 . В регіональному управлінні було призначено та проведено відповідне службове розслідування, висновок якого доведено як до НОМЕР_3 прикордонного загону так і до управління внутрішнього аудиту АДПСУ.
Проте до управління прикордонного загону надійшло розпорядження СхРУ від 19.02.2023 №32/960-23-Вих Про проведення службового розслідування, в якому значилось, що висновок доведеного раніше службового розслідування, поведеного регіональним управлінням скасовано. Цим же розпорядження зобов'язано призначити та провести службове розслідування.
Згідно наказів АДПСУ від 01.03.2022 №109-АГ Про фінансове забезпечення органів державної прикордонної служби України та від 26.04.2022 №208-АГ Про фінансове забезпечення окремих органів державної прикордонної служби України НОМЕР_3 прикордонний загін перебував на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_5 , який на період здійснення зазначених виплат був під його керівництвом.
У відповідності до вимог наказу МВС України від 08.11.2021 №815 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України», під час проведення службового розслідування передбачено дослідження виконання посадових обов'язків начальників 3 та НОМЕР_2 прикордонних загонів та інших посадових осіб.
До переліку посадових осіб, в яких мають бути відібрані пояснення в ході службового розслідування по зазначеним в Рекомендаціях аудиту фактам, серед інших є такі, які обіймають посади в оперативно-військовому управлінні ІНФОРМАЦІЯ_3 та в ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Просять врахувати, що лист, який зареєстрований за №18/1221 від 22.02.2023, в 4 колонці вказано виконавця: «Дьомін», в 5 колонці назва документа: «Про проведення службового розслідування», в 10 колонці зазначено адресат: «АДПСУ». Даний лист підготовлено за індексом 18, який належав до групи протидії та запобігання корупції НОМЕР_3 прикордонного загону а не за 14 індексом, який належав до групи правового забезпечення НОМЕР_3 прикордонного загону.
07.04.2023 зареєстровано за вх.№ 2120 на 1/4 арк. до НОМЕР_3 прикордонного загону надійшов лист СхРУ ДПСУ від 07.04.2023 №18/2040-23-Вих Про виконання розпорядження та щодо необхідності проведення позовної роботи, знов не було доведено до групи юридичного забезпечення, що унеможливило вчасно підготувати матеріали претензійної а в подальшому позовної роботи як то визначено в ст.122 КАС України.
21.04.2023 за вих.№14/2893-23-Вих відпрацьовано лист - претензію Про повернення безпідставно набутих коштів (додається 8) на адресу ОСОБА_3 в порядку досудового врегулювання спірних правовідносин.
Представником позивача підготовлено проект позовної заяви, але подати її відразу можливості не було, через те, що не було сплачено судовий збір, рапорт на оплату якого було подано згодом. Після підготовки проекту позовної заяви, з'ясувалось, що на рахунку військової частини відсутні кошти на оплату судового збору, тому було підготовлено лист від 15.05.2023 на головного розпорядника бюджетних коштів щодо замовлення асигнувань для оплати судового збору.
Тому, з метою об'єктивного та неупередженого розгляду справи виникає необхідність у проханні до суду прийняти до уваги вищевикладені обставини як поважні причини для здійснення Правосуддя після відкриття провадження у справі, зважаючи на усталену практику з даної категорії справ.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.
За правилами статей 123 та 169 КАС України суд зобов'язаний перевірити дотримання позивачем строків звернення до суду, які передбачені статтею 122 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Верховним судом у постанові від 22 грудня 2023 року справа №160/19022/22 викладена правова позиція про те, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних із утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №804/285/16 від 12 грудня 2018 року).
Правова оцінка зазначеному питанню надана Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13.02.2019 у справі № 636/93/14-ц, від 05.12.2018 у справі № 11-892апп18 та від 12.12.2018 у справі № 14-481цс18. Зміст висновку суду касаційної інстанції полягає у наступному: "спір за позовом військової частини до військовослужбовця (у тому числі звільненого зі служби) підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов'язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби".
Предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів в розмірі 157642,36 грн. у вигляді виплаченої згідно наказу від 28.04.2022р. №532-ОС «Про особовий склад» одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Відтак, суд вважає, що заявлений у цій справі спір про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів виник із відносин публічної служби (військової служби) останнього, тому до спірних правовідносин застосуванню підлягає саме місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Визначення законодавцем строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Судом встановлено, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.04.2022 №532-ОС «Про особовий склад» звільнено ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу: один із подружжя обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).
Також відповідачу нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 26 повних календарних років служби.
Згідно з розрахункового листа за травень 2022 року таку допомогу нараховано в сумі 160 043 грн, з урахуванням утриманого військового збору 1,5% виплачено у сумі 157 642,36 грн.
Як вбачається з витягу з рекомендацій до аудиторського звіту за результатами внутрішнього аудиту діяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України, органів Держприкордонслужби щодо забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей додатковою винагородою на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 (дата витягу 02.09.2022р.), виплату грошової допомоги на загальну суму 988403,86 грн., у т.ч. відповідачу по справі, було здійснено безпідставно.
Суд вважає, що в межах спірних правовідносин, строк звернення до суду слід обчислювати з 02.09.2022 - моменту отримання витягу з рекомендацій до аудиторського звіту за результатами внутрішнього аудиту діяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України, органів Держприкордонслужби щодо забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей додатковою винагородою на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
Як встановлено судом, позивач звернувся до суду лише 03.07.2023, тобто з пропуском встановленого строку.
Також судом встановлено, що позивачем в підтвердження неможливості своєчасного звернення до суду з цим позовом надано такі докази.
Листом на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - СхРУ) вихідна телеграма №650(305) від 08.09.2022 Про проведення службового розслідування начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , було повідомлено, що у відповідь на витяг з рекомендацій до аудиторського звіту за результатами внутрішнього аудиту діяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - АДПСУ), у відповідності до вимог наказу МВС України від 08.11.2021 №815 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України», під час проведення службового розслідування передбачено дослідження належного виконання посадових обов'язків начальників 3 та НОМЕР_2 прикордонних загонів та інших посадових осіб даних прикордонних загонів. У зв'язку з наявністю передумови потенційного конфлікту інтересів та з метою недопущення порушень вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», начальник НОМЕР_3 прикордонного загону клопотав про проведення службового розслідування по вищевказаним випадкам посадовими особами СхРУ ДПСУ.
19.02.2023 згідно листа СхРУ ДПСУ №32/960-23-Вих Про проведення службового розслідування, на виконання вимог Адміністрації Державної прикордонної служби України, викладених в листі від 14.02.2023 №17/6410/23-Вих «Про усунення порушень» наказом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.02.2023 №48-АГ скасовано висновок службового розслідування за фактом виявлених фінансових порушень в ІНФОРМАЦІЯ_1 за результатами внутрішнього аудиту на загальну суму 1 485 660,14 грн, затвердженого 06.11.2022.
З метою усунення виявлених порушень та відшкодування збитків зобов'язано за фактом виявлення фінансових порушень в ІНФОРМАЦІЯ_1 за результатами внутрішнього аудиту на загальну суму 1 485 660,14 грн, призначити та провести службове розслідування. Матеріали службового розслідування направити до управління внутрішнього аудиту Адміністрації Державної прикордонної служби України. Організувати позовну роботу по стягненню грошових коштів в судовому порядку.
Листом начальнику управління внутрішнього аудиту від 22.02.2023 №18/1221-23-Вих Про проведення службового розслідування, зокрема проінформовано, що пунктом 4 Рекомендацій аудиту встановлено фінансове порушення, а саме переплата коштів у розмірі 988 403,86 грн. (безпідставна виплата одноразової грошової допомоги у 16 випадках) та пунктом 5 Рекомендацій аудиту встановлено проведення виплат грошової компенсації за невикористану основну та щорічну додаткову відпустку учасникам бойових дій у розмірі 497 256,28 грн. За обома зазначеними фактами винесена аудиторська рекомендація призначити службове розслідування, за результатами якого прийняти рішення щодо відшкодування матеріальної шкоди (збитків) заподіяних державі. У зв'язку з наявністю передумов потенційного конфлікту інтересів та з метою недопущення порушень вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», НОМЕР_3 прикордонним загоном було направлено клопотання до СхРУ про проведення службового розслідування по вищевказаним випадкам посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 . В регіональному управлінні було призначено та проведено відповідне службове розслідування, висновок якого доведено як до НОМЕР_3 прикордонного загону так і до управління внутрішнього аудиту АДПСУ. Проте до управління прикордонного загону надійшло розпорядження СхРУ від 19.02.2023 №32/960-23-Вих Про проведення службового розслідування, в якому значилось, що висновок доведеного раніше службового розслідування, поведеного регіональним управлінням скасовано. Цим же розпорядження зобов'язано призначити та провести службове розслідування.
Дослідженням змісту вказаного вище листа від 08.09.2022, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 спрямовано повідомлення про необхідність проведення службового розслідування з підстав дослідження належного виконання посадових обов'язків начальників 3 та НОМЕР_2 прикордонних загонів та інших посадових осіб даних прикордонних загонів.
При цьому, лише 19.02.2023 позивача повідомлено, що наказом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.02.2023 №48-АГ скасовано висновок службового розслідування за фактом виявлених фінансових порушень в ІНФОРМАЦІЯ_1 за результатами внутрішнього аудиту на загальну суму 1 485 660,14 грн, затвердженого 06.11.2022.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем, починаючи з 02.09.2022 (моменту отримання витягу з рекомендацій до аудиторського звіту за результатами внутрішнього аудиту діяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України, органів Держприкордонслужби щодо забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей додатковою винагородою на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168) та до 19.02.2023 (моменту повідомлення про скасування попереднього висновку про результати службового розслідування за фактом виявлених фінансових порушень в ІНФОРМАЦІЯ_1 за результатами внутрішнього аудиту на загальну суму 1 485 660,14 грн, затвердженого 06.11.2022) не вжито жодних заходів щодо проведення претензійної роботи та повернення безпідставно отриманих коштів, зокрема, позивачем, та не подано позову до суду про стягнення відповідних коштів.
Отже, судом встановлено, що позивач мав право звернутись до суду з цим позовом в місячний строк, який слід обчислювати з 02.09.2022, останнім днем якого є 03.10.2022.
При цьому, позивачем ані подано позову до суду у строк, встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України, ані вжито належних заходів щодо проведення претензійної роботи та повернення безпідставно отриманих коштів, зокрема, позивачем, більше ніж п'ять місяців.
Тобто, починаючи з 02.09.2022 до 19.02.2023 минуло більше п'яти місяців, тоді як в межах спірних правовідносин слід застосовувати саме місячний строк звернення до суду, оскільки це прямо встановлено частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Доводи представника позивача щодо причинин пропуску строків подання позовної заяви, стали не визначеність щодо суб'єктів проведення службового розслідування за результатами роботи внутрішнього аудиту, яким виявлено факти переплат військовослужбовцям, звільненим з військової служби та які отримали відповідні виплати грошових коштів при звільнені, на які згідно позиції Адміністрації Держприкордонслужби права вони не мали; попередження у зв'язку з цим порушень антикорупційного законодавства України через можливий конфлікт інтересів; неузгодженість на законодавчому рівні з питань наявності (відсутності) правових підстав для отримання звільненими з військової служби за сімейними обставинами виплат одноразової грошової допомоги, компенсації за невикористанні дні щорічних та додаткових видів відпусток з числа військовослужбовців звільнених з військової служби та членам сімей загиблих військовослужбовців; необізнаність про прийняте рішення внутрішнього аудиту та відповідно позиції з даного питання Адміністрації Держприкордонслужби підрозділом правового (юридичного) забезпечення а також відсутність коштів для сплати судового збору на момент подачі адміністративної позовної заяви, недоведення до юридичного відділу вищевказаних рішень, судом визнаються незмістовними та неповажними з огляду на таке.
Закон України «Про Державну прикордонну службу України» визначає правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження.
Прикордонний загін є основною оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, який взаємодіє з іншими органами, відділами, управління підрозділами служби, та діє колегіально при розробці важливих рішень.
Таким чином, законодавцем визначено, що Державна прикордонна служба України має структуру, чисельність, функції, до складу якої входять відділи, управління, підрозділи тощо, які взаємодіють між собою та приймають відповідні колегіальні рішення.
Тобто, відділи, управління, підрозділи, виконуючи свої функції та повноваження не діють окремо один відного, їхня діяльність спрямована на взаємодію між всією службою.
Отже, представник позивача в заяві про усунення недоліків позовної заяви, вказуючи про причини неможливості подання позову у строк, встановлений статтею 122 КАС України, фактично перекладає обов'язки щодо доказової бази на інші відділи та підрозділи служби, що підтверджує факт недотримання органами Держприкордонслужби вимог стосовно обміну інформацією про проведення розслідування за результатами роботи внутрішнього аудиту, яким виявлено факти переплат військовослужбовцям, звільненим з військової служби та які отримали відповідні виплати грошових коштів при звільнені, на які згідно позиції Адміністрації Держприкордонслужби права вони не мали, що в свою чергу не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця.
Також позивач, як суб'єкт владних повноважень, має вживати усіх можливих заходів щодо встановлення обставин, які на його думку, порушують його права, своєчасно та не зволікаючи звертатись за їх відновленням.
Крім того, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 направило на адресу позивача лист від 08.03.2023р. №18/1336-23-вих «Про проведення претензійної роботи», яким було до 12.03.2023 зобов'язано донести до ІНФОРМАЦІЯ_4 про проведену претензійну роботу, зокрема про направлення листів про повернення безпідставно отриманих коштів та отриману інформацію про готовність добровільного відшкодування.
В матеріалах справи також міститься висновок службового розслідування за фактом фінансових порушень в ІНФОРМАЦІЯ_1 за результатами внутрішнього аудиту на загальну суму 1 485660,14 грн.» від 03.04.2023, яким було запропоновано до 30.04.2023 організувати проведення позовної роботи з вимогами про повернення безпідставно набутих коштів, зокрема, відповідачем по справі.
Позивач листом від 21.04.2023 №14/2893-23-вих звернувся до відповідача з проханням повернути безпідставно отримані кошти в розмірі 157 642,36 грн.
Як вже зазначалося, судом встановлено, що позивач звернувся до суду 03.07.2023.
В обґрунтування підстав неможливості своєчасного звернення до суду з цим позовом у строк, встановлений статтею 122 КАС України, одразу після звернення до відповідача з листом від 21.04.2023 №14/2893-23-вих про повернення безпідставно отриманих коштів в розмірі 157 642,36, представником позивача зазначено про відсутність на рахунку військової частини коштів на оплату судового збору. У зв'язку з наведеним позивачем було підготовлено лист від 15.05.2023 на головного розпорядника бюджетних коштів щодо замовлення асигнувань для оплати судового збору та після підсля сплати судового збору позов було подано до суду.
Такі доводи позивача щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду судом визнаються неповажними, оскільки позивач мав право разом із поданням позову надати суду заяву про відстрочення та розстрочення судових витрат відповідно до статті 133 КАС України із зазначенням та наданням належних доказів щодо неможливості сплати судового збору при зверненні до суду. Проте, позивач таким правом не скористався та звернувся до суду лише 03.07.2024.
Таким чином суд констатує, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом, оскільки починаючи з 02.09.2022 знав про порушення своїх прав, проте не вжив жодних заходів щодо їх поновлення до 19.02.2022 (більше п'яти місяців), та зволікав із зверненням до суду з цим позовом з червня 2023 року по липень 2023 року. При цьому, за захистом своїх прав звернувся до суду лише 03.07.2023, тобто протягом значного часу (02.09.2022-19.02.2022) позивачем не вживалося жодних заходів щодо з'ясування підстав порушення відповідачем його прав, відтак позивачем проявлено байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом.
Тобто, чинним законодавством України та сталою судовою практикою визначено, що позивачем для захисту своїх прав мають вчинятися усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, звертатися до суду з відповідним позовом протягом розумного строку, не зволікаючи з його зверненням протягом значного та тривалого строку.
Крім того, Верховним Судом неодноразово, зокрема у постановах від 11 липня 2019 року у справі № 0940/1181/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 823/1915/18, від 22 січня 2020 року у справі № 826/4464/17, від 16 липня 2020 року у справі № 487/3042/16-а, була висловлена позиція, згідно з якою пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, рішення від 22 жовтня 1996 року, справа Девеер проти Бельгії, рішення від 27 лютого 1980 року)".
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Представник позивача на виконання ухвали суду від 12.12.2024 не надав до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами поважності причин пропуску строку звернення з 02.09.2022 до 19.02.2023.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд залишає позовну заву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки до суду не надано обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами поважності причин пропуску строку звернення з 02.09.2022 до 19.02.2023 до суду, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Керуючись статтями 123, 240, 256, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Залишити без розгляду позов ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Роз'яснити позивачу, що після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, позивач має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяЄ.О. Кисельова