Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 грудня 2024 року Справа №200/5456/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про заміну стягувача у виконавчому листі, виданого у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання рішення протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
16.12.2024 до Донецького окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла заява ОСОБА_2 (датована 07.12.2024) про заміну стягувача у виконавчому листі у справі № 200/5456/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання рішення протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заяви вказано, що рішення суду у справі 200/5456/23 набрало чинності, разом з тим позивач у справі ОСОБА_1 , чоловік заявника, загинув під час захисту Батьківщини. Оскільки ОСОБА_2 є єдиним правонаступником загиблого чоловіка, просить замінити сторону стягувача у виконавчому листі.
Розглянувши заяву та приєднані до неї документи, з урахуванням матеріалів адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.11.2022 вирішено зокрема, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3 код ЄДРПОУ: 13486010) здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 1 квітня 2019 року на підставі оновленої довідки від 14 липня 2023 року №15/113 про розмір грошового забезпечення, складеної Головним управлінням Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях станом на березень 2019 року, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Рішення набрало чинності відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду 26.06.2024.
Згідно з копією повідомлення про смерть від 30.10.2023, свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 помер (загинув під час захисту Батьківщини) ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з довідкою приватного нотаріусу Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Хоменко М.О. від 05.12.2024 єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_1 є ОСОБА_2 .
З метою примусового виконання рішення суду у справі №200/5456/23 ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про видачу виконавчого листа та про заміну стягувача у виконавчому листі.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно з частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 КАС України).
Отже, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки сторони або третьої особи.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Зміст статті 61 Закону №2262-ХІІ узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Так, за змістом статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Наведене вище дає підстави для висновку, що Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Отже, суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються за процедурою, визначеною статтею 61 Закону №2262-ХІІ.
Таким чином, вимоги зобов'язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна стягувача, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявниці.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №380/9537/21, від 01.05.2023 у справі №520/926/21, від 27.09.2023 у справі №420/16546/21 та від 05.12.2023 у справі №420/18164/21.
Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 04.09.2019 у справі № 750/7865/18 за позовом фізичної особи до органу пенсійного фонду щодо виплати нарахованої, але не виплаченої його спадкодавцю (батьку позивача) пенсії дійшла висновку, що судові рішення, на підставі яких в органу пенсійного фонду виник обов'язок провести доплату до пенсії, позивача не стосуються, а виконавчі провадження з їх примусового виконання закінчені через неможливість їх виконання. Тому звернення із заявами про заміну стягувача правонаступником у цих виконавчих провадженнях після їх закінчення не призведе до захисту порушеного права позивача.
З огляду на вищенаведені висновки, враховуючи відповідне законодавче регулювання та судову практику, що склалася при вирішенні спірних правовідносин аналогічного характеру, а також беручи до уваги необхідність дотримання критерію ефективності у правовідносинах щодо захисту осіб, що наділені правом отримання нарахованих, але неодержаних за життя пенсіонера сум пенсії, вказане процесуальне питання не може бути вирішене за правилами статей 52, 379 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони у виконавчому провадженні.
Ураховуючи наведене вище, суд вважає, що підстави для задоволення заяви про заміну стягувача відсутні.
Оскільки у задоволенні заяви про заміну стягувача відмовлено, підстави для видачі виконавчого листа стягувачу ОСОБА_2 також відсутні.
Керуючись ст.ст. 52, 248, 294, 295, 297, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчому листі у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання рішення протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв