Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 грудня 2024 року Справа №200/7397/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в письмовому провадженні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування і не виплати грошової компенсації вартості за не отримане речове майно під час проходження військової служби в період з 26.07.2022р. по 01.08.2024р. включно; зобов'язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно під час проходження військової служби в період з 26.07.2022р. по 01.08.2024р. включно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 №178, виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 01 січня 2024 року; визнання протиправною бездіяльності щодо щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 04.09.2022 року по 19.05.2023р. включно без урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) з 04.09.2022 року по 19.05.2023р. включно, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) без виклику учасників справи.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, у якому заявлено клопотання про залишення позовної заяви в частині позовних вимог про застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного року для обчислення грошового забезпечення позивача, без розгляду, яке обґрунтоване тим, що позивач про розміри грошового забезпечення дізнавався щомісячно, отримуючи таке грошове забезпечення на свій картковий рахунок. Враховуючи обізнаність позивача з розміром свого грошового забезпечення за період до 19.05.2023 включно, з урахуванням п.1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови КМУ від 27.06.2023 року № 651 (про скасування з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), - для вимог позивача щодо оплати праці у період до 19.05.2023 включно, 3- місячний строк звернення до суду розпочався 01.07.2023 та сплинув 01.10.2023.
Розглянувши заявлене Військовою частиною НОМЕР_1 клопотання суд зазначає наступне.
Відповідно ч. 1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Відповідно до абз. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно ст. 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом в складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 27.04.2023 р. у справі № 420/14777/22, положення ст.122 КАС України не містять норм, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини регулюються положеннями ст.233 КЗпП України, зокрема, частиною другою цієї статті (в редакції, яка набула чинності з 19.07.2022р.).
Отже, до спірних правовідносин слід застосовувати приписи ст.233 КЗпП України, які діяли на момент початку перебігу строку звернення до суду із даним позовом.
Відповідно до частин 1 і 2 ст.233 КЗпП України (в редакції, яка діяла на момент звільнення позивача з військової служби) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, до вимог щодо заробітної плати, які виникли до 19 липня 2022 року, має бути застосована частина друга статті 233 КЗпП у редакції, чинній до 19 липня 2022 року.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22, та від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21.
Так, судом встановлено з матеріалів позовної заяви, що спірною обставиною є, зокрема, бездіяльність відповідача щодо обчислення та виплати грошового забезпечення позивачу з 04.09.2022 року по 19.05.2023р. включно без урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Згідно цієї редакції ст.234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Таким чином, строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, встановлено тримісячний строк, який обчислюється з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
При цьому, такий строк може бути поновлений судом в разі його пропуску з поважних причин за умови, якщо з дня отримання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Судом встановлено, що на звернення представника позивача із адвокатським запитом з питань нарахування грошового забезпечення Військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь листом від 29 вересня 2024 року № 691/686/ВихЗПІ, відповідно до якої позивача було повідомлено про механізм обрахування складових його грошового забезпечення, а також про застосований при цьому обрахуванні розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 01 березня 2018 року - 1762,00 грн.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем не надано жодних інших доказів письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні та порядок їх обрахунку раніше вказаного строку 16.02.2024 року, а також не надано суду доказів вручення позивачу під час звільнення або безпосередньо після звільнення грошового атестату у якому йшлося про нараховані та виплачені позивачу суми.
До суду з цим позовом за захистом свого права на виплату належного грошового забезпечення за період проходження служби з 04.09.2022 по 01.08.2024 року, позивач звернувся 21.10.2024 року, а відтак строк звернення до суду не пропущений.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 12, 248, 256, 260, 262, 263, 294 КАС України, суд
Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду - залишити без задоволення.
Ухвала прийнята в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження та підписана 25 грудня 2024 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Троянова