26 грудня 2024 рокуСправа № 160/30446/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
15.11.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування до пільгового стажу за Списком № 2 ОСОБА_1 періоду роботи з 11.05.1987 до 01.06.1999 відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 08.06.1982;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 ОСОБА_1 період роботи з 11.05.1987 до 01.06.1999 відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 08.06.1982.
Ухвалою суду від 20.11.2024 позовну заяву залишено без руху із наданням десятиденного строку з дня отримання позивачем копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання (надіслання) до суду: доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав відповідачем, а саме незарахування періоду роботи з 11.05.1987 до 01.06.1999 до пільгового стажу позивача за Списком № 2, зокрема, розрахунку стажу позивача (форма РС-право) у двох примірниках; документа про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн за подання позовної заяви у цій справі.
Копію ухвали суду від 20.11.2024 було надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу позивача, зазначену ним у позовній заяві. Однак поштове відправлення було повернуто до суду з довідкою Укрпошти від 12.12.2024 про причини повернення: «за закінченням терміну зберігання».
За правилами частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Частиною 11 статті 126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20 зазначив, що як положення статті 126 КАС України, так і положення статті 251 КАС України, регулюють порядок вручення судових документів (судових повісток, судових рішень) та передбачають однакові юридичні наслідки, які полягають в тому, що повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами поштового зв'язку з позначками «За закінченням терміну зберігання», з врахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Крім того, частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 7 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною першою статті 131 КАС України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Суд зауважує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Звертаючись до суду з позовною заявою, ОСОБА_1 мав цікавитися результатами її розгляду та враховувати процесуальні строки на її розгляд. З урахуванням термінів зберігання поштового відправлення, позивач мав можливість вжити заходів для його отримання та ознайомлення з ухвалою про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі Верховного Суду від 24.03.2021 в адміністративному провадженні № К/9901/35851/20 сформовану позицію про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «За закінченням терміну зберігання», «Адресат вибув», «Адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain; заява № 11681/85), Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони у справі зобов'язані проявляти зацікавленість процесом її розгляду.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд зазначає, що станом на 26.12.2024 вимоги ухвали суду від 20.11.2024 про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконано, недоліки позовної заяви не усунуто, клопотання про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви від позивача не надходило. Отже, позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 з підстав неусунення недоліків, визначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 243, 248, 251 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя В.В. Рянська