26 грудня 2024 року Справа № 160/28578/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
28 жовтня 2024 року ОСОБА_1 в особі представника Сторчеуса Геннадія Миколайовича, через систему "Електронний Суд" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогами:
- визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо залишення без розгляду заяви від 26.09.2024 р. ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву від 26.09.2024 р. ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати відстрочку ОСОБА_1 від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він 26.09.2024 року особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою від 26.09.2024 року про надання відстрочки від мобілізації оскільки ОСОБА_2 , яка пропала без вісти під час збройної агресії росії є його рідною сестрою. Однак 04 жовтня 2024 року, позивач в ІНФОРМАЦІЯ_3 особисто отримав письмову відповідь №ВОБР/14245 від 04.10.2024 р. на заяву про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, в якій зазначено, що заява на відстрочку подається лише особисто. Позивач вважає вказану бездіяльність протиправною у зв'язку з чим звернутися за захистом порушених прав до суду.
Ухвалою суду від 31.10.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
18.11.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити повністю у задоволенні позовної заяви, посилаючись на те, що позивачем не було надано щоп'ятниці (27.09.2024) особисто комісії заяву та додатки для розгляду питання щодо оформлення права на відстрочку, а лише направлено 26.09.2024 року до приймальні ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву, яку було розглянуто відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» та в встановлені законом строки надано відповідь з роз'ясненням щодо необхідності прибути та подати заяву комісії при ТЦК та СП. Дані дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 свідчать про відсутність бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
25.11.2024 за на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що доводи, викладені в відзиві на позовну заяву не є підставою для відмови в задоволені позову.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 є військовозобов'язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Позивач 26.09.2024 року особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою від 26.09.2024 року про надання відстрочки від мобілізації оскільки ОСОБА_2 , яка пропала без вісти під час збройної агресії Російської Федерації є його рідною сестрою на підставі пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якої Позивач не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
До заяви позивач долучив:
- Паспорт гр. ОСОБА_1
- Паспорт гр. ОСОБА_3
- Картку платника податків ОСОБА_1
- Картку платника податків ОСОБА_3
- Свідоцтво про народження ОСОБА_1
- Свідоцтво про народження ОСОБА_4
- Відповідь з НПУ № 2360 від 27.02.2023 (ксерокопія)
- Довідка № 364 від 27.07.2021(ксерокопія)
- Виписка з реєстру оборонців України (ксерокопія)
- Відповідь з «Український Національний центр Розбудови миру» (ксерокопія)
- Довідка № 112 від 28.09.2023 р.
- Витяг з Державного реєстру щодо підтвердження дошлюбного прізвища.
- Витяг з ЄРДР ст. 115 ч.1 КК України.
Дана заява була зареєстрована відповідачем 26 вересня 2024 р. за вх. № Н-552.
Листом від 04.10.2024 а № ВО6Р/14245 повідомлено позивачу, що - «Розглянувши надану Вами до Металургійно - Довгинцівського ОСОБА_5 та СП заяву (вх. № Н-552 від 26.09.2024 р.) щодо отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», повідомляємо наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 58 Порядку за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані особисто подають на ім'я голови комісії районного ТЦК та СП заяву за формою, визначеною у додатку “4» Порядку, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком “5» Порядку. Звертаємо увагу на формулюванні “ОСОБИСТО». Тобто самостійно, персонально, безпосередньо, не через когось - не через рідних, не через адвокатів, не через пошту. ЦЕ НЕ ЗВЕРНЕННЯ, яке відповідно до Закону “Про звернення громадян» може бути усним чи письмовим. До того ж письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином особисто чи через уповноважену ним особу. А також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку.
Заява на відстрочку подається лише “ОСОБИСТО».
Отже, для коректної підготовки документації з відстрочки Вам з пакетом визначених документів необхідно прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 “ОСОБИСТО»».
Позивач вважає вказану бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо залишення без розгляду його заяви від 26.09.2024 р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації протиправною у зв'язку з чим звернутися за захистом порушених прав до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався. Воєнний стан в Україні триває й наразі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок військову службу» № 2232-ХІІІ Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно з абзацом першим частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами Україна «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з ч.5 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543 призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову №560 від 16.05.2024, яка набрала чинності 18.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період». Цей Порядок визначає: зокрема - процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;
У цьому Порядку у розділі «Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення» чітко передбачено алгоритм дій районного ТЦК:
56. Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
57. Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
58. За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
59. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
60. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
У разі неможливості провести перевірку у військовозобов'язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтвердних документів.
62. Здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
У додатку 5 до постанови КМУ №560 Переліку документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у абз. 1 частини 3 статті статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
Як уже зазначалось Позивач 26.09.2024 року особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою від 26.09.2024 року про надання відстрочки від мобілізації оскільки ОСОБА_2 , яка пропала без вісти під час збройної агресії Російської Федерації є його рідною сестрою на підставі пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якої Позивач не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
До заяви позивач долучив:
- Паспорт гр. ОСОБА_1
- Паспорт гр. ОСОБА_3
- Картку платника податків ОСОБА_1
- Картку платника податків ОСОБА_3
- Свідоцтво про народження ОСОБА_1
- Свідоцтво про народження ОСОБА_4
- Відповідь з НПУ № 2360 від 27.02.2023 (ксерокопія)
- Довідка № 364 від 27.07.2021(ксерокопія)
- Виписка з реєстру оборонців України (ксерокопія)
- Відповідь з «Український Національний центр Розбудови миру» (ксерокопія)
- Довідка № 112 від 28.09.2023 р.
- Витяг з Державного реєстру щодо підтвердження дошлюбного прізвища.
- Витяг з ЄРДР ст. 115 ч.1 КК України.
Дана заява була зареєстрована відповідачем 26 вересня 2024 р. за вх. № Н-552.
Листом від 04.10.2024 а № ВО6Р/14245 повідомлено, що для коректної підготовки документації з відстрочки позивачу з пакетом визначених документів необхідно прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 особисто.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Суд зазначає, що позивач при зверненні до відповідача надав документи передбачені Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», то він має право на отримання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією на підставі пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки ОСОБА_2 , яка пропала без вісти під час збройної агресії Російської Федерації є його рідною сестрою, тому відповідач повинен розглянути його заяву та прийняти рішення щодо відстрочку від призову по мобілізації.
Відповідно до п. 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 23 лютого 2022 р. № 154 - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Пунктом 8 Положення визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.09.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки ОСОБА_2 , яка пропала без вісти під час збройної агресії Російської Федерації є його рідною сестрою, а тому належним захистом порушеного права позивача буде зобов?язання ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.09.2024 р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за результатами розгляду якої прийняти рішення по суті поданої заяви з урахуванням висновків суду.
Проте вимога позивача зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати відстрочку ОСОБА_1 від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд вважає такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що компетенція ІНФОРМАЦІЯ_1 полягає у тому, що згідно покладених завдань і функцій вказаний орган є спеціалізованим суб'єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо прийняття рішення про надати відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Таким чином прийняття рішення про надати відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, належить до виключної компетенції цього органу і суд не має повноважень приймати зазначенні рішення. Суд повинен уникати безпідставних втручань у дискреційні повноваження суб'єктів владних повноважень. Натомість, суд наділений повноваженнями здійснювати перевірку правильності прийняття такого рішення у контексті застосування нормативно - правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.
Отже, задоволення позову в цій частині буде свідчити про втручання у дискреційні повноваження ІНФОРМАЦІЯ_1 , що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією від 22.10.2024.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 605,60 грн. підлягає стягненню з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.09.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов?язання ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.09.2024 р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за результатами розгляду якої прийняти рішення по суті поданої заяви з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 26 грудня 2024 року.
Суддя Е.О. Юрков