26 грудня 2024 року Справа № 160/27726/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
17 жовтня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з вимогами:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області щодо відмови у перерахунку пенси ОСОБА_1 протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з моменту її призначення без обмеження максимальним розміром на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.10.2022 №109791 про розмір грошового забезпечення мого чоловіка ОСОБА_2 , з урахуванням зазначених у ній складових грошового забезпечення.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що їй було призначено пенсію в разі втрати годувальника в розмірі 30% грошового забезпечення, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», однак без урахування даних довідки від 07.10.2022 № ФД109791 про розмір грошового забезпечення за посадою, яку її чоловік, ОСОБА_2 займав за життя. Позивачка звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням вказаної довідки, проте відповідачем було відмовлено у проведенні перерахунку у зв'язку з відсутністю підстав. Позивач не погоджуючись з такими діями відповідача звернулась з цим позовом до суду.
Позов не відповідав вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 був залишений без руху. На виконання вимог ухвали позивач 29.10.2024 надав відповідну заяву та виправив вказані недоліки у встановлений судом строк.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач 31.10.2024 повідомлений про відкриття провадження у справі, про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.
Втім, як у встановлений судом строк, так і станом на дату ухвалення рішення відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом за допомогою комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №160/509/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до довідки № ФД109791 від 07.10.2022 про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
На виконання зазначеного судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі довідки від 07.10.2022 за №ФД109791 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_1 призначено пенсію у разі втрати годувальника, як дружині померлого чоловіка - ОСОБА_2 , якому пенсія була призначена відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до розрахунку пенсії в разі втрати годувальника по пенсійній справі 0401038185 для ОСОБА_1 , останній з 01.05.2024 призначено пенсію 30% від грошового забезпечення 9720,00 грн.
Листом «Про надання відповіді» №43131-30028/Т-01/8-0400/24 від 31.07.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на заяву позивача від 25.06.2024 повідомило, що: «… Частиною четвертою статті 63 Закону №2262 визначено, що усі призначені за цим Законом №2262 визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Умови проведення перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» були передбачені пунктам 1,2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103). 05.03.2019 набрало чинності рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 р. №826/3858/18, яке Шостим апеляційним адміністративним судом від 05 березня 2019 р. залишене без змін, яким вирішено визнати протиправним та нечинними пункти 1,2 Постанови №103. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року №1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» пункти 1,2 Постанови №103 виключено. Після визнання протиправним та скасування зазначених норм інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсій, крім постанов Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», від 16 лютого 2022 року №118 №Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних виплат і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», не приймалося. Враховуючи зазначені норми, для проведення Вам перерахунку пенсії на підставі довідки від 07.10.2022 за №ФД109791 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 05.03.2019, наданої ІНФОРМАЦІЯ_4 , немає законних підстав.».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до статті 29 вказаного закону пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
Згідно з частинами 1,2 статті 30 Закону №2262-ХІІ право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Приписами пункту "б" частини 1 статті 36 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: б) сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.
Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як вже встановлено судом, на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №160/509/23 обраховано ОСОБА_2 пенсію за вислугу років на підставі довідки від 07.10.2022 за №ФД109791 про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 01.04.2019.
Відтак, останнім актуальним документом, який визначає розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 для обрахунку пенсії є довідка про розмір грошового забезпечення від 07.10.2022 за №ФД109791.
Означена довідка була наявна у відповідача станом на день призначення пенсії позивачці, та саме за нею здійснювався останній перерахунок пенсії померлого чоловіка позивачки ОСОБА_2 .
В той же час, суд зазначає, що пенсійний орган має виходити з останнього документу про розмір грошового забезпечення, виданого уповноваженим органом, за яким визначено пенсію померлому годувальнику.
Проте, відповідачем протиправно призначено пенсію позивачці, розмір якої обраховано без врахування актуальної довідки про розмір грошового забезпечення чоловіка позивачки - ОСОБА_2 від 07.10.2022 за №ФД109791, яку визначено рішенням суду від 15.02.2023 у справі №160/509/23, яке набрало законної сили.
З наведеного вище вбачається, що відповідачем вчинені протиправні дії, які полягають у здійсненні нарахування пенсії позивачці у разі втрати годувальника у розмірі 30 процентів грошового забезпечення, визначеного без урахування додаткових видів грошового забезпечення, а не з грошового забезпечення померлого чоловіка позивачки ОСОБА_2 від 07.10.2022 за №ФД109791, яку визначено рішенням суду від 15.02.2023 у справі №160/509/23, яке набрало законної сили, з огляду на що суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для його задоволення.
При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією №0.0.3935954733.1 від 10.10.2024.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26, ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити з 01.05.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.10.2022 за №ФД109791 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.05.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.10.2022 за №ФД109791 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , з урахуванням здійснених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26, ІК в ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань понесені витрати з оплати судового збору в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 26 грудня 2024 року.
Суддя Е.О. Юрков