печерський районний суд міста києва
Справа № 757/59317/24-к
пр. 1-кс-50245/24
17 грудня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна,
17.12.2024 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження № 12024105060000669 від 18.10.2024.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
У судове засідання прокурор не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання у її відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з'явились, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.
З матеріалів клопотання вбачається, що Підрозділом дізнання Печерського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024105060000669 від 18.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, розпочатого за фактом використання завідомо підроблених документів з метою можливого заволодіння квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні забезпечується прокурорами Печерської окружної прокуратури міста Києва.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на розгляді Управління житлово-комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (далі за текстом Управління) перебуває звернення ОСОБА_4 , 1956 року народження, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , щодо отримання у власність у порядку безоплатної приватизації 1-кімнатної квартири за вказаною вище адресою.
Разом з тим, власником особового рахунку за вказаною адресою до 05.08.2024 був ОСОБА_5 , який за наявною інформацією відбуває покарання у виді позбавлення волі в установі виконання покарань Житомирської області. Підставою для зняття з реєстрації місця проживання/перебування ОСОБА_5 було електронне повідомлення від Квітневої територіальної громади про зняття з реєстрації за вище вказаною адресою громадянина ОСОБА_5 , у зв'язку з перереєстрацією за новою адресою.
Станом на тепер наявні обґрунтовані підозри вважати, що з порушенням вимог чинного законодавства відбулася реєстрація ОСОБА_4 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки, родинного ступеня зв'язку у неї із ОСОБА_5 немає.
Крім того, сина останнього, ОСОБА_6 , заочним рішенням Печерського районного суду від 20.03.2024 позбавили права користування квартирою і він був знятий з реєстрації. Свідком в суді, який підтвердив факт не проживання ОСОБА_7 , виступив ОСОБА_8 , який за довіреностями здійснював представництво інтересів всіх вище перерахованих осіб та ймовірно є сином ОСОБА_4 .
Також встановлено, що остання видала 19.04.2024 довіреність ОСОБА_8 , будучи зареєстрованою в с. Шамраївка Сквирівського району Київської області, на приватизацію і реєстрацію цієї квартири, до якої вона станом на 19.04.2024 не мала жодного відношення, оскільки була зареєстрована в ній лише 25.07.2024.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 може бути об'єктом кримінально протиправних дій та існує ризик її відчуження, у зв'язку з чим може бути заподіяно матеріальних збитків Печерській районній в місті Києві державній адміністрації, у господарське відання якої передано будинок АДРЕСА_2 на підставі Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1112 від 10.12.2010 (з наступними змінами та додатками).
Відповідно до постанови від 10.12.2024 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024105060000669.
Рішенням Київської міської ради №512/7168 від 04.04.2019 вулицю Івана Кудрі у Печерському районі міста Києва перейменовану на вулицю Джона Маккейна.
З метою забезпечення повного, об'єктивного та всебічного розслідування даного кримінального провадження, оскільки вказана квартира має значення речового доказу у кримінальному провадженні та забезпечення збереження речового доказу, недопущення подальшого відчуження, та з метою забезпечення кримінального провадження, враховуючи, що не накладання арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , може призвести до її відчуження або інших негативних наслідків, в сторони обвинувачення виникла необхідність у накладанні арешту на зазначений об'єкт нерухомого майна.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Так, слідчим суддею встановлено, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, тобто вказаний об'єкт нерухомого майна є доказом злочину - матеріальним об'єктом, яке було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на його сліди та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення, а відтак з метою запобігання можливості його подальшої передачі та відчуження, а також незаконного використання та перетворення зважаючи на характер вчинення протягом тривалого часу тотожних злочинів членами злочинного угрупування, а також з метою забезпечення його збереження наявні достатні підстави та мета для арешту цього майна.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради та закріплена на праві господарського відання за Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією на підставі Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1112 від 10.12.2010 (з наступними змінами та додатками), заборонивши особі, у володінні якої перебуває вищезазначене майно, відчужувати його та будь-яким чином розпоряджатися ним.
Заборонити державним реєстраторам та нотаріусам вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вищевказаного об'єкту нерухомості.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1