36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
09.11.2010 р. Справа № 10/158
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря", 39200, м. Кобеляки, Полтавська обл., вул. Короленка, 2
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 204 080,00 грн.,
Суддя Ківшик О.В.
Представники:
від позивача: Комісар Н.А., довіреність № б/н від 08.09.2010 р.;
від відповідача: не з'явилися.
09.11.2010 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.
Суть спору : розглядається позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря", м. Кобеляки про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кобеляки 204 080,00 грн. заборгованості, що виникла внаслідок порушення відповідачем укладеного між сторонами 20.05.2010 р. договору № б/н про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, з яких: 200 000,00 грн. основної заборгованості та 4080, 00 грн. пені.
Позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог № 231 від 09.11.2010 р. (вх. № 13522д від 09.11.2010 р.), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 200 000,00 грн. заборгованості та 7 056,70 грн. пені.
Судом дана заява не приймається, оскільки до неї не залучено доказів на підтвердження доплати державного мита. Дана обставина підтверджується наявним у матеріалах справи актом канцелярії господарського суду Полтавської області від 09.11.2010 р..
У судовому засіданні 05.10.2010 р. відповідач усно повідомив суд про визнання ним позову та повідомив про проведення часткової сплати заборгованості, що є предметом спору у даній справі. Дана обставина зафіксована в протоколі судового засідання (а.с. 44).
На підтвердження здійснення ним часткової оплати заборгованості в розмірі 121 000,00 грн., останній надіслав до суду (вх. № 13521д від 09.11.2010 р.) належним чином завірені копії квитанцій № 10S452003 від 04.10.2010 р. (на суму 16 000,00 грн.), № 10S458104 від 04.10.2010 р. (на суму 25 000,00 грн.) та № NOZRG40292 від 16.09.2010 р. (на суму 80 000,00 грн.).
Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань та про покладені на нього обов'язки, про що свідчать розписка про повідомлення дати, часу та місця проведення наступного судового засідання від 05.10.2010 р., яка вчинена особисто ФОП ОСОБА_1 (а.с. 45) та повідомлення № 3600107771660 про вручення поштового відправлення - ухвали про відкладення розгляду даної справи від 14.10.2010 р..
Крім того, відповідно до п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення строку вирішення спору, встановленого ч. 1 ст. 69 ГПК України, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін (представника відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 05.10.2010 р.), господарський суд,
встановив:
20.05.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря", м. Кобеляки (кредитор) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, м. Кобеляки (позичальник) укладено договір № б/н про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (далі - Договір).
У п. 1 Договору сторони узгодили, що кредитор надає позичальнику фінансову допомогу для поповнення обігових коштів в розмірі 200 000,00 грн. на термін до 20.07.2010 р..
На виконання умов Договору позивач надав відповідачеві фінансову допомогу у розмірі 200 000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень № 527 від 21.05.2010 р. (на суму 130 000,00 грн.), № 528 від 25.05.2010 р. (на суму 70 000,00 грн.) та копією банківської виписки по рахунку позивача (а.с. 9-12), а також свідчить про повне виконання позивачем умов вищезазначеного договору.
Згідно п. 2.4 Договору позичальник зобов'язувався повернути суму отриманої фінансової допомоги в останній день строку, встановленого в п. 1.1 Договору.
Тобто, відповідач повинен був повернути позивачу фінансову допомогу в розмірі 200 000,00 грн. 20.07.2010 р..
Позичальник свої зобов'язання по Договору щодо своєчасного повернення фінансової допомоги не виконав.
В зв'язку з неналежним виконанням позичальником договірних зобов'язань щодо повернення фінансової допомоги у останнього утворилась заборгованість, яка на момент подання позову за даними позивача складає 200 000,00 грн.. Дана обставина визнається відповідачем.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 204 080,00 грн., в тому числі : 200 000,00 грн. основний борг та 4 080,00 грн. пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 21.07.2010 р. по 06.09.2010 р..
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)
Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
У відповідності до п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором щодо надання відповідачу фінансової допомоги у розмірі 200 000,00 грн.. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та наведених вище норм права не повернув позивачу фінансову допомогу, заборгованість на момент подання позову складала 200 000,00 грн.. Дана обставина визнається відповідачем.
Відповідач повідомив суд про часткове погашення ним основної заборгованості після порушення провадження у даній справі в сумі 121 000,00 грн.. Дана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями № 10S452003 від 04.10.2010 р. (на суму 16 000,00 грн.), № 10S458104 від 04.10.2010 р. (на суму 25 000,00 грн.), № NOZRG40292 від 16.09.2010 р. (на суму 80 000,00 грн.), а також банківськими виписками по рахунку позивача. Дана обставина не заперечується позивачем.
Вище викладене дає суду підстави для висновку, що в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 121 000,00 грн. між сторонами відсутній предмет спору, а тому провадження в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 79 000,00 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем визнаються, а тому в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що в разі прострочення повернення фінансової допомоги, позичальник сплачує пеню в розмірі 0,1% від неповерненої суми фінансової допомоги, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Згідно ст. 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 4 080,00 грн. пені за період з 21.07.2010 р. по 06.09.2010 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та ст. 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" є правомірними, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").
З огляду на те, що часткова сплата основного боргу була здійснена відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом, то відповідно до ст. 49 ГПК України та до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 року № 7-93 (зі змінами та доповненнями) судові витрати з оплати державного мита в сумі 2 040,80 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст. 75, ст. 80 (п. 1-1), ст. 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), ІПН -НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АБ "Полтава-Банк", м. Кобеляки, МФО 331489 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" (39200, м. Кобеляки, Полтавська обл., вул. Короленка, 2), код ЄДРПОУ 02971386, п/р 26009620308 в АБ "Полтава-Банк", м. Кобеляки, МФО 331489 -79 000,00 грн. основного боргу, 4 080,00 грн. пені, 2 040,80 грн. витрат зі сплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.
3. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 121 000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.
4. Рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними у його вступній частині
СУДДЯ О.В.КІВШИК
Повне рішення складене
Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.