"17" листопада 2010 р.Справа № 8/50-10-4420
Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,
секретар судового засідання Борисенко В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача Буланий М.С.,
від відповідача Яцук Є.В., Войнаровська А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” до Державного підприємства „Одеська залізниця” про стягнення 22881,60 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.10.2010 р. прийнято позовну заяву Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” до розгляду, порушено провадження у справі № 8/50-10-4420, справу призначено до розгляду в засіданні суду на 01.11.2010 р.
За правилами ст.77 ГПК України в зв'язку з задоволенням відповідного клопотання представника відповідача та необхідністю отримання від сторін документів у судовому засіданні 01.11.2010 р. розгляд справи відкладено на 17.11.2010 р.
Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками їхніх представників.
Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 17.11.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Закрите акціонерне товариство „Макіївкокс” (далі -ЗАТ „Макіївкокс”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця” (далі -ДП „Одеська залізниця”) вартості нестачі коксу доменного в сумі 22881,60 грн.
Обґрунтовуючи позовну заяву, ЗАТ „Макіївкокс” посилається на ст.ст.909,920,924 ЦК України, ст.ст.307,314 ГК України, ст.ст.12,23 Закону України „Про залізничний транспорт”, ст.ст.37,52,110,113,114,129,133,136 Статуту залізниць України, Правила перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказами Міністерства транспорту України, параграф 19 розд.1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, залізничні накладні на маршрут або групу вагонів від 08.08.2010 р. №№ 52636830, 52636831, 52636844, накладні (досилка) від 10.08.2010 р. №№ 46667753, 46667755, 42535665, 46667751, 46667750, комерційні акти від 10.08.2010 р. АА № 036759/201/54, АА № 036760/202/55, АА № 036763/205/58, АА № 036764/206/59, АА № 057252/50/52, АА № 057253/51/53, рахунок-фактуру відправника вантажу від 08.08.2010 р. № 3154ф тощо.
ДП „Одеська залізниця” у відзиві на позов просить у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки відповідачем прийнято до перевезення, доставлено та видано вантаж у тому ж стані, в якому його передав позивач. Крім того, відповідач звертає увагу на помилку в розрахунку ціни позову в частині кількості втраченого вантажу, який перевозився у вагоні № 56389026.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
08.08.2010 р. зі станції відправлення Макіївка Донецької залізниці ЗАТ „Макіївкокс” (відправник) на станцію призначення Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці для ТОВ „Никморсервис Миколаїв” (одержувач) відправлено вагони з коксом доменним, у т.ч.: № 56185002 (нетто -39550 кг), № 56618309 (нетто -41850 кг), що підтверджується залізничною накладною № 52636830; № 56394703 (нетто -39300 кг), № 56389026 (нетто -40350 кг), що підтверджується залізничною накладною № 52636831; № 56089451 (нетто -41400 кг), № 56177827 (нетто -39650 кг), що підтверджується залізничною накладною № 52636844.
Відмітки у вказаних накладних свідчать про те, що вантаж завантажений у вагон засобами відправника навалом. Вантаж розміщено і закріплено згідно п.4.1, 4.3, 4.11, 7.1, 7.3, 8.2 ТУ Р2 1-3,5,6,8,9 дод.14 до УМВС. Власником вантажу є ЗАТ „Донецьксталь”. Одержувач являється експедитором. Вантаж марковано.
10.08.2010 р. на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складено комерційні акти:
- АА № 036759/201/54, яким встановлено, що: проведено комісійне перевантаження вагона № 56185002, нетто 36560 кг; різниця ваги проти документу в сторону зменшення на 2990 кг; навантаження у вагоні вище бортів на 30 см, з шапкою; вантаж марковано вапном; зліва по ходу потяга маються поглиблення: під 1 люком довжиною 0,8 м, шириною 1,5 м, глибиною 0,3 м; під 4-6 люками довжиною 4,5 м, шириною 1,5 м, глибиною 0,3 м; справа по ходу потяга під 5,6 люком маються поглиблення довжиною 2,3 м, шириною 1 м, глибиною 0,3 м; у місці поглиблення маркування порушено; двері металеві; люки закриті; течі вантажу немає; недостача у вагоні знаходитись могла; у технічному стані вагон справний;
- АА № 036760/202/55, яким встановлено, що: проведено комісійне перевантаження вагона № 56618309, нетто 40590 кг; різниця ваги проти документу в сторону зменшення на 1260 кг; навантаження у вагоні вище бортів на 30 см, з шапкою; вантаж марковано вапном; справа по ходу потяга під 3,4 люками маються поглиблення довжиною 3 м, шириною 1,5 м, глибиною 0,3 м; у місці поглиблення маркування порушено; двері металеві; люки закриті; течі вантажу немає; недостача у вагоні знаходитись могла; у технічному стані вагон справний;
- АА № 036763/205/58, яким встановлено, що: проведено комісійне перевантаження вагона № 56394703, нетто 37400 кг; різниця ваги проти документу в сторону зменшення на 1900 кг; навантаження у вагоні вище бортів на 30 см, з шапкою; вантаж марковано вапном; зліва по ходу потяга під 2,7 люками маються поглиблення довжиною 8,2 м, шириною 1,8 м, глибиною 0,3 м; у місці поглиблення маркування порушено; двері металеві; люки закриті; течі вантажу немає; недостача у вагоні знаходитись могла; у технічному стані вагон справний;
- АА № 036764/206/59, яким встановлено, що: проведено комісійне перевантаження вагона № 56389026, нетто 37560 кг; різниця ваги проти документу в сторону зменшення на 2760 кг; навантаження у вагоні вище бортів на 30 см, з шапкою; вантаж марковано вапном; зліва по ходу потяга під 3-6 люками маються поглиблення довжиною 6 м, шириною 1,5 м, глибиною 0,3 м; у місці поглиблення маркування порушено; двері та люки закриті; течі вантажу немає; недостача у вагоні знаходитись могла; у технічному стані вагон справний.
Окрім цього, того ж дня на станції Тимково Одеської залізниці складено комерційні акти:
- АА № 057252/50/52, яким встановлено, що: проведено комісійне перевантаження вагона № 56089451, нетто 39480 кг; різниця ваги проти документу в сторону зменшення на 1620 кг; навантаження у вагоні вище бортів на 400 мм, з шапкою; вантаж марковано вапном; під 1,2 люками маються поглиблення довжиною 3100 мм, на ширину вагона, глибиною на рівні бортів вагону; у місці поглиблення маркування відсутнє; двері та люки закриті щільно; течі вантажу немає; у технічному стані вагон справний. Вказаним актом також встановлено невірне зазначення відправником у залізничній накладній № 52636844 загальної ваги вантажу, а саме в накладній, на підставі якої вагон прийнято до перевезення, значиться 41400 кг, а в комерційному акті -41100 кг. Під час з'ясування вказаної обставини в судовому засіданні представник позивача пояснив, що заперечення на комерційний акт не подавались, розрахунок ціни позову здійснено з використанням відомостей залізниці, тому названі обставини на суть спору не впливають;
- АА № 057253/51/53, яким встановлено, що: проведено комісійне перевантаження вагона № 56177827, нетто 38710 кг; різниця ваги проти документу в сторону зменшення на 940 кг; навантаження у вагоні вище бортів на 400 мм; вантаж марковано вапном; під 1,2 люками маються поглиблення довжиною 3400 мм, на ширину вагона, глибиною на рівні бортів вагону; у місці поглиблення маркування відсутнє; двері та люки закриті щільно; течі вантажу немає; у технічному стані вагон справний.
Після складання комерційних актів кокс доменний на підставі накладних (досилка) від 10.08.2010 р. №№ 46667753, 46667755, 42535665, 46667751, 46667750 доставлено до місця призначення та видано його одержувачу, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу.
В подальшому вантажоодержувач у порядку, встановленому ст.133 Статуту залізниць України, передав відправнику право на пред'явлення претензії та позову, після чого ЗАТ „Макіївкокс” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з перевізника вартості втраченої під час перевезення продукції у розмірі 22881,60 грн. (маса відповідальної недостачі з урахуванням норми недостачі 1% маси нетто вантажу визначена як 2594 кг по вагону № 56185002, 841 кг по вагону № 56618309, 1507 кг по вагону № 56394703, 2386 кг по вагону № 56389026, 1209 кг по вагону № 56089451, 543 кг по вагону № 56177827; вартість вантажу 2520,00 грн. з ПДВ за 1 тону встановлена по рахунку-фактурі вантажовідправника від 08.08.2010 р. № 3154ф).
Перевіривши обґрунтованість доводів представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Виходячи з правил ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України, ст.6 Статуту залізниць України, наявні у матеріалах справи залізничні накладні від 08.08.2010 р. №№ 52636830, 52636831, 52636844 свідчать про укладення між ЗАТ „Макіївкокс” (вантажовідправник) і ДП „Одеська залізниця” (перевізник) договорів перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким є ТОВ „Никморсервис Миколаїв”.
Як вбачається із залізничних накладних, завантаження вантажу у вагони №№ 56185002, 56618309, 56394703, 56389026, 56089451, 56177827 здійснено силами відправника, який за змістом ч.3 ст.308 ГК України, ч.1 ст.918 ЦК України, ст.32 Статуту залізниць України зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення.
Завантаження здійснено згідно п.4.1, 4.3, 4.11, 7.1, 7.3, 8.2 ТУ Р2 1-3,5,6,8,9 дод.14 до УМВС, що підтверджується безпосередньо залізничними накладними.
Частиною 1 ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.
В ст.111 Статуту залізниць України перелічені підстави, за наявності яких залізниця звільняється від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.
Однією із умов забезпечення транспортабельності та збереження вантажу під час його перевезення є технічна справність вагону. При цьому ст.32 Статуту залізниць України зобов'язує залізницю подавати під завантаження справні, придані для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках -продезінфіковані вагони та контейнери. Однак, у разі подачі під завантаження несправного за своїм технічним станом вагону, відправник повинен відмовитись від його використання.
Господарський суд Одеської області, дослідивши текст комерційних актів від 10.08.2010 р. АА № 036759/201/54, АА № 036760/202/55, АА № 036763/205/58, АА № 036764/206/59, АА № 057252/50/52, АА № 057253/51/53, відзначає, що навантаження відправником здійснювалось у справні в технічному відношенні вагони, а, отже, втрата вантажу у причинно-наслідковому зв'язку зі станом вагонів не перебуває.
Разом з тим, названі комерційні акти з даними відносно наявності на поверхні коксу доменного поглиблень та порушення маркування там, де встановлені поглиблення, може підтверджувати те, що недостача у вагонах №№ 56185002, 56618309, 56394703, 56389026, 56089451, 56177827 є результатом втрати вантажу під час перевезення.
В п.3.1 роз'яснення президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” від 29.05.2002 р. № 04-5/601 (із змінами) закріплено, що відповідно до ст.909 ЦК України та 307 ГК України, ст.110 Статуту залізниць України за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачу і несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його для перевезення і до моменту видачі одержувачу, поки не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким залізниця не могла запобігти та усунення яких від неї не залежало...
Враховуючи викладене та те, що ДП „Одеська залізниця” не наведено будь-яких доказів відсутності її вини у втраті вугілля під час перевезення, тобто не доведено факт виникнення недостачі з незалежних від неї обставин, господарський суд дійшов висновку про те, що відповідальність за втрату вантажу слід покласти саме на перевізника, в зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню за рахунок залізниці.
При цьому сума, яка підлягає стягненню, вірно визначена в розрахунку до позовної заяви, складеному з дотриманням діючого законодавства, зокрема, змісту ст.114 Статуту залізниць України в частині відшкодування дійсної вартості втраченого вантажу та урахуванням норми природної втрати, а також рахунку-фактури вантажовідправника від 08.08.2010 р. № 3154ф, який є належним доказом ціни товару за правилами ст.115 Статуту залізниць України.
Твердження представника залізниці про те, що на підставі рахунку-фактури від 08.08.2010 р. № 3154ф неможна встановити дійсну вартість коксу доменного, оскільки платником за ним виступає ЗАТ „Донецьксталь”, яке не являється стороною за договором перевезення, господарський суд Одеської області вважає помилковими, адже: вказаний рахунок виставлено саме відправником вантажу; в ньому розділено вартість товару та експедиторських послуг ТОВ „Никморсервис Миколаїв”; особа платника по рахунку та факт його оплати чи неоплати для визначення відповідальності залізниці за спірним перевезенням не мають значення.
Аналогічна позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 12.08.2010 р. по справах №№ 26/32-10-947, 26/34-10-949.
Вказівку у відзиві на позов на помилку в розрахунку ціни позову в частині кількості втраченого вантажу, що перевозився у вагоні № 56389026, не підтверджено комерційним актом від 10.08.2010 р. № 057252/50/52, за яким посадові особи ДП „Одеська залізниця” допустилися арифметичної помилки, визначаючи різницю між початковою масою вантажу (41100 кг) та масою, отриманою в результаті здійсненого перевантаження (39480 кг).
Доводи відповідача стосовно того, що ним прийнято до перевезення, доставлено та видано вантаж у тому ж стані, в якому його передав позивач, спростовуються наведеним вище, а, відтак, є хибними.
Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на ДП „Одеська залізниця”.
Керуючись ст.ст.33,34,38,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; код 01071315; р/р 26003000001 в Одеській філії АБ „Експрес-Банк”, МФО 328801) на користь Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” (86106, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Горького, 1; код 32598706; р/р 26004198061891 в Донецькій філії ПАТ „Кредитпромбанк” м. Донецька) 22881/двадцять дві тисячі вісімсот вісімдесят одна/грн. 60 коп. вартості недостачі товару, 228/двісті двадцять вісім/грн. 82 коп. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 22.11.2010 р.
Суддя