"18" листопада 2010 р.Справа № 7/579-09-6441
За заявою боржника: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Одеса
про визнання банкрутом
Суддя Лепеха Г.А.
Представники:
Ліквідатор банкрута - Дворніченко О.О.
Суть спору: про визнання банкрутом.
У судовому засіданні ліквідатор банкрута надав пояснення про хід ліквідаційної процедури та заявив письмове клопотання про зобов'язання приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 виконати постанову господарського суду Одеської області від 21.01.2010р. та вилучити обтяження об'єктів нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 та виключити відповідні записи з Державного реєстру іпотек, у зв'язку з неможливістю проведення ліквідаційних заходів, покладених судом.
Дослідивши надані документи та матеріали справи, суд дійшов до висновку, що клопотання ліквідатора банкрута підлягає задоволенню з наступних підстав:
Постановою господарського суду Одеської області від 21.01.2010р. у справі №7/579-09-6441 фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. Ід. код НОМЕР_1) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Дворніченка О.О., зобов'язано останнього провести ліквідаційні заходи, передбачені ст.ст. 25-31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, та надати суду звіт.
Відповідно до приписів пункту 1 статті 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі -Закон), в якій перелічені наслідки визнання боржника банкрутом, зазначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
На виконання вимог Закону пунктом 3 резолютивної частини постанови від 21.01.2010р. скасовано арешт, накладений на майно боржника чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, заборонено накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
У відповідності до статті 26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси.
Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Статтею 47 Закону передбачено, що у разі визнання громадянина-підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина-підприємця, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення.
В пункті 7 статті 48 Закону зазначено, що продажу підлягає все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси згідно з цим Законом.
Згідно пункту 2 статті 128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.
Відповідно до статті 54 Закону України „Про виконавче провадження” не допускається звернення стягнення на майно, зазначене в Переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, а саме:
1. Носильні речі та предмети домашнього вжитку, необхідні боржникові і особам, які перебувають на його утриманні:
а) одяг - на кожну особу: одне літнє або осіннє пальто, одне зимове пальто або кожух, один зимовий костюм (для жінок -два зимових плаття), один літній костюм (для жінок - два літніх плаття), головні убори по одному на кожний сезон. Для жінок, крім того, дві літні хустки, одна тепла хустка (або шаль) та інший одяг, зношений більш, як на 50 відсотків;
б) взуття у кількості по одній парі літнього, осіннього, зимового та інше взуття, зношене більш, як на 50 відсотків;
в) білизна у кількості двох змін на кожну особу;
г) постіль (матрац, подушка, два простирадла, дві наволочки, ковдра) і два особистих рушника на кожну особу;
д) необхідний кухонний посуд;
е) один холодильник на сім'ю;
ж) меблі - по одному ліжку та стільцю на кожну особу, один стіл, одна шафа на сім'ю (крім меблевих гарнітурів, на які може бути звернене стягнення);
з) всі дитячі речі.
2. Продукти харчування, потрібні для особистого споживання боржнику, членам його сім'ї та особам, які перебувають на його утриманні, - на три місяці.
3. Паливо, потрібне боржникові, членам його сім'ї та особам, які перебувають на його утриманні, для готування їжі та обігрівання приміщення протягом шести місяців.
4. Одна корова, а у разі відсутності корови - одна телиця; коли немає ні корови, ні телиці - одна коза, вівця чи свиня -у осіб, які займаються сільським господарством.
5. Корм для худоби, який не підлягає вилученню в кількості, потрібній до початку вигону худоби на пасовище або до збору нових кормів.
6. Насіння, потрібне для чергових посівів (осіннього і весняного), та незнятий урожай - у осіб, які займаються сільським господарством (за винятком земельних ділянок, на які накладено стягнення).
7. Інструменти, необхідні для особистих професійних занять (швейні, музичні та інші).
Крім того, господарський суд наголошує, що Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” -є спеціальним, одним з основних принципів якого є пріоритет цього Закону над іншими нормативними актами.
Усі інші нормативні акти діють лише у певній частині -за умови зазначення про це у самому Законі, тобто субсидіарно.
У разі протиріч норм цього Закону іншим нормативним актам повинні діяти норми Закону.
Крім того, прийнята судом на підставі положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” постанова превалює над будь-якими ухвалами, рішеннями, постановами та розпорядженнями інших установ та організацій, а невиконання пунктів її резолютивної частини тягне за собою відповідальність, встановлену чинним законодавством України.
Отже, враховуючи вищевикладене, дії приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Іллічової Н.А. розцінюються судом не інакше як хибне ставлення до процесуальних документів та ігнорування його вимог, таких, що не мають за собою ніяких правових підстав, призводять до зволікання у розгляді справи та приймаються як намагання уникнути в будь-який спосіб від виконання дій, покладених судом та Законом.
Керуючись ст.ст. 22-25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.2 ст.77, ст.86 ГПК України, суд
1. Зобов'язати приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Іллічову Наталію Артемівну виконати постанову господарського суду Одеської області від 21.01.2010р. та вилучити обтяження об'єктів нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. Ід. код НОМЕР_1) та виключити відповідні записи з Державного реєстру іпотек.
2. Відкласти розгляд справи на "21" грудня 2010 р. о 09:30. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду (м.Одеса, пр. Шевченка, 29, зал №14, тел. (0482) 307-965).
3. Зобов'язати у наступному засіданні представити:
ліквідатора банкрута -звіт, ліквідбаланс.
4. Визнати явку у судове засідання обов'язковою.
Примірник ухвали надіслати: ліквідатору банкрута, кредиторам, приватному нотаріусу ОМНО Іллічовій Н.А.
Суддя
Примітка: Звернути увагу сторін на те, що суд має право стягнути в доход державного бюджету з винної сторони штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за не надіслання у встановлений строк витребуваних судом матеріалів, а також за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону (п. 5 ст. 83 ГПК України), згідно ст. 185-6 Кодексу про адміністративні порушення посадову особу притягти до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу від 5 до 8 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. За невиконання судового рішення, вироку, ухвали чи постанови суду службовими особами, на яких судом було покладене таке виконання, передбачена кримінальна відповідальність відповідно до ст.382 Кримінального кодексу України.