"23" грудня 2024 р. Справа № 363/6606/23
23 грудня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Вишгороді матеріали за поданням Вишгородського районного відділу №1 філії державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області, про звільнення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець
м. Вишгород Київської області, громадянин України, українець, має середню спеціальну освіту, офіційно не працює, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживає за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , від відбування покарання, призначеного вироком Вишгородського районного суду Київської області від 09.04.2024 за частиною третьою статті 15, частиною четвертою статті 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років та на підставі статті 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, у зв'язку з усуненням караності діяння,
вироком Вишгородського районного суду Київської області від 09.04.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 15, частиною четвертою статті 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. На підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає обов'язки, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої та пунктом 2 частини третьої статті 76 КК України, зокрема: періодично з'являтиметься для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Копія вироку суду відносно ОСОБА_4 та розпорядження від 10.05.2024 про виконання вироку, що набрав законної сили 10.05.2024, надійшли на виконання до Вишгородського районного відділу №1 філії державної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області 17.05.2024 на підставі яких ОСОБА_4 постановлено на облік.
05.11.2024 до Вишгородського районного суду Київської області надійшло подання Вишгородського районного відділу №1 філії державної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області про звільнення ОСОБА_4 , засудженого вироком Вишгородського районного суду Київської області від 09.04.2024, у зв'язку з усуненням караності діяння.
В обґрунтування подання зазначено, що 09.08.2024 набув чинності Закон України від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», якими внесено зміни до статті 51 КУпАП. Згідно з положеннями частини першої статті 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення адміністративного правопорушення не перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Частиною другою статті 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) визначено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою статті 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Відповідно до частини 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового періоду. Зі змісту вироку Вишгородського районного суду Київської області вбачається, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 15, частиною четвертою статті 185 КК України в листопаді 2022 року. Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481 грн., а 50 відсотків від його розміру становили 1240,50 грн. Таким чином, враховуючи положення Податкового кодексу України та Закону №3886-IX, розмір вартості викраденого майна, з якого настала кримінальна відповідальність, станом на 2022 рік, за статтею 185 КК України, становив 2481 грн. (1240,50 х 2 = 2481). За вироком розмір матеріального збитку, що намагався завдати ОСОБА_4 потерпілому, склав в загальному 403 гривень 34 копійки. Враховуючи те, що вартість майна, щодо якого ОСОБА_4 було вчинено кримінальне правопорушення, являється меншою за розмір, відповідно до Закону №3886-IX та положень Податкового кодексу України за якою настає кримінальна відповідальність - 3028 грн., та з огляду на норми статті 58 Конституції України і статті 5 КК України щодо принципу зворотної дії закону в часі, засуджений підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
У судове засідання, призначене на 18.11.2024, з'явилася прокурор. Засуджений та представник органу пробації не з'явилися, при цьому, від органу пробації надійшла заява про розгляд подання без їх участі, подання підтримують у повному обсязі та просять задовольнити. У зв'язку із відсутністю у матеріалах справи доказів про вручення та/або причини невручення судового повідомлення про виклик до суду засудженого, розгляд справи було відкладено на 10.12.2024 о 09:15, про що повідомлено учасників провадження.
09.12.2024 до суду надійшла заява фахівця I категорії Вишгородського РВ №1 філії державної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області ОСОБА_5 про розгляд справи у її відсутності, подання підтримує та просить задовольнити.
Судове засідання, призначене на 10.12.2024 не відбулося, у зв'язку із перебуванням головуючої судді у нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку у справі №363/5483/24 у період з 09.12.2024 до 15:00 10.12.2024. Наступною датою судового засідання визначено - 23.12.2024 о 09:00, про що повідомлено учасників провадження.
20.12.2024 до суду надійшла заява фахівця I категорії Вишгородського РВ №1 філії державної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області ОСОБА_5 про розгляд справи у її відсутності, подання підтримує та просить задовольнити.
У судове засідання, призначене на 23.12.2024 з'явилася прокурор. Представник органу пробації та засуджений не з'явилися. Як убачається із матеріалів справи, конверти із судовими повістками про виклик до суду ОСОБА_4 , повернулися до суду без вручення адресату з причин «за закінченням терміну зберігання».
Вирішуючи питання про можливість розгляду подання, суд врахував заяви представника органу пробації, вжиті судом заходи для забезпечення участі засудженого під час розгляду справи, відсутність заперечень у прокурора, а також положення частини п'ятої статті 539 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримала подання органу пробації та просила його задовольнити.
Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення подання з таких підстав.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами другою і третьою статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Відповідно до частини першої статті 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини другої статті 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Звільнення від відбування покарання на підставі частини другої статті 74 КК України можна застосувати до особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України чи виконання вироку відстрочене статтею 536 КПК України). При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов'язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за частиною другою статті 74 КК України є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.
Судом встановлено, що вироком Вишгородського районного суду Київської області від 09.04.2024 у справі № 363/6606/23, який набрав законної сили 10.05.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 15, частиною четвертою статті 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, та на підставі статті 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком в 1 (один) рік.
З вироку вбачається, що ОСОБА_4 вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, на суму 403 грн. 34 коп.
Законом України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09.08.2024 року, -статтю 51 КУпАП викладено у новій редакцій та встановлено, що максимальний розмір викраденого майна для кваліфікації дій особи як дрібне викрадення чужого майна за частиною другою статті 51 КУпАП не може перевищувати двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ця сума в 2022 році становила 2481 грн., оскільки пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, тобто у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Оскільки, вартість майна, замах на викрадення якого вчинив ОСОБА_4 згідно вироку від 09.04.2024 року становила 403,34 грн., що є меншим за 2481 грн., Закон України № 3886-ІХ від 18.07.2024 скасовує караність діяння, вчиненого ОСОБА_4 , а тому має зворотну дію по відношенню до останнього.
У зв'язку з цим відповідно до частини другої статті 74 КК України ОСОБА_4 підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
З урахуванням викладеного вище, подання Вишгородського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області підлягає задоволенню.
Керуючись Законом України від 18.07.2024 № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», статтею 74 КК України, статтями 369, 372, 537, 539 КПК України, суд
подання Вишгородського районного відділу №1 філії державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання, призначеного вироком Вишгородського районного суду Київської області від 09.04.2024 за частиною третьою статті 15, частиною четвертою статті 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років та на підставі статті 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, на підставі частини другої статті 74 КК України, у зв'язку з усуненням законом караності вчиненого ним діяння.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Вишгородський районний суд Київської області, протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний тест ухвали проголошено 26.12.2024 о 13:50.
Суддя ОСОБА_1