"26" грудня 2024 р. Справа № 363/6620/24
26 грудня 2024 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., перевіривши на відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Крістова Вікторія Вікторівна, про визнання договорів недійсними,
18.12.2024 до Вишгородського районного суду Київської області, представником позивача - адвокатом Сороновичем А.А., подано вказану вище позовну заяву, у якій просить:
1) задовольнити клопотання про об'єднання позовів та об'єднати позовні вимоги за цим позовом в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 , пред'явленим до ОСОБА_2 у справі №363/5106/23, яка перебуває на розгляді у Вишгородському районному суді Київської області;
2) визнати недійсними: договір дарування житлового будинку садибного типу з терасою та господарськими будівлями та спорудами (закінчений будівництвом об'єкт, об'єкт Житлової нерухомості), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав: 2716442132100, загальною площею 95,1 кв.м., житловою - 30,3 кв.м. та земельної ділянки на якій він розташований кадастровий номер 3221888800:37:051:6021 загальною площею 0,09 га, місце розташування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав: 1986259032218, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і посвідчений 26 липня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Крістової В.В., зареєстрований в реєстрі за №94;
договір дарування земельної ділянки кадастровий номер 3221888800:37:051:6020 загальною площею 0,0932 га, місце розташування АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав: 1936284132218, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і посвідчений 26 липня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Крістовою В.В., зареєстрований в реєстрі за №95;
3) скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на:
житловий будинок садибного типу з терасою та господарськими будівлями та спорудами (закінчений будівництвом об'єкт, об'єкт житлової нерухомості), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав: 2716442132100, загальною площею 95,1 кв.м., житловою - 30,3 кв.м., номер запису про речове право: 51135483;
земельну ділянку кадастровий номер 3221888800:37:051:6021 загальною площею 0,09 га, місце розташування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав: 1986259032218, номер запису про речове право: 51135483;
земельну ділянку кадастровий номер 3221888800:37:051:6020 загальною площею 0,0932 га, місце розташування АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав: 1936284132218, номер запису про речове право: 51136427;
4) витребувати у приватного нотаріуса Червоноградського районного нотаріального округу Львівської області Бойчук Наталії Іванівни (адреса: 80000, Червоноградський р., м. Сокаль, вул. Шептицького, 76, тел.: 0 НОМЕР_1 ; natalya_boichuklukr.net) оригінал заяви на згоду дружини щодо укладання договорів щодо відчуження нерухомого майна та речових (майнових) прав на нерухоме майно, які перебувають у спільній сумісній власності подружжя від 25.01.2022, зареєстрованої в реєстрі за №47, складеної за підписом ОСОБА_1 , а також належним чином завірені копії документів, які містяться у нотаріальній справі, заведеної за наслідком реєстрації такої заяви;
5) понесені судові витрати за зверненням до суду з даним позовом покласти на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Після виконання судом вимог частин шостої та восьмої статті 187 ЦПК України, судом встановлено що зареєстроване місце відповідача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , що не відповідає адресі, зазначеній у позовній заяві, а місце проживання відповідача ОСОБА_3 зареєстрований за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до частини першої статті 187 ЦПК суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху з таких підстав.
Так, статтею 175 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви, а статтею 177 ЦПК України - документи, що додаються до позовної заяви.
Зокрема, відповідно до частини першої та пунктів 8, 9 частини третьої статті 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору(частина шоста статті 175 ЦПК України).
А згідно із частинами четвертою-шостою статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.
Відповідно до частин першої та другої статті 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (частина перша статті 83 ЦПК України).
У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного суду від 21.12.2007 вказано, що оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суд - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028,00 гривень.
Ставки сплати судового збору встановлено частиною другою 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент подачі позовної заяви складає 1211,20 гривень.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Так, частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, у якій об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Ознайомившись із змістом позовної заяви, перевіривши долучені докази, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вказаним вимогам ЦПК України, зокрема: вимога, заявлена під пунктом 1 прохальної частини позову, про задоволення клопотання про об'єднання позовів - не є позовною вимогою. При цьому слід зазначити, що порядок об'єднання і роз'єднання позовів, встановлено статтею 188 ЦПК України;
у порушення пункту 8 частини третьої статті 175 ЦПК України, під пунктом 6 додатків зазначено про долучення копії супровідного листа приватного нотаріуса Крістової В.В. з матеріалами нотаріальних справ, зведених за наслідками укладення договорів дарування, при цьому, відсутній перелік, долучених документів, вони неналежної якості, що унеможливлює їх читання та встановити їх зміст, а також у тексті позовної заяви повідомлено суд, що позивач має в наявності оригінали письмових доказів, копії яких додано до заяви, що не відповідає дійсності, з урахуванням способу отримання долучених до позову доказів на підтвердження заявлених вимог про визнання договорів недійсними, без клопотання про його витребовування;
заявляючи вимогу про покладання на відповідачів понесені судові витрати за зверненням до суду з даним позовом, у порушення пункту 9 частини третьої статті 175 ЦПК України, у позовній заяві відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Крім цього, у порушення частини четвертої статті 177 ЦПК України, а також статей 4, 6 Закону України «Про судовий збір», позивач (представник), об'єднавши в одну позовну вимогу під пунктом 2 прохальної частини позову, дві вимоги немайнового характеру про визнання недійсними двох різних договорів, а також у пункті 3 прохальної частини - три вимоги немайнового характеру, долучив до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору за одну немайнову вимогу у розмірі 1211,20 грн.
У пунктах 10, 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 за №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Згідно з частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2023 у справі за №758/5118/21 провадження №61-5554сво23 - з точки зору забезпечення правової визначеності для осіб, що опинилися в аналогічних правових ситуаціях, доцільно виходити зі сталості підходів та вважати самостійними вимоги щодо кожного із відповідачів. Можливість пред'явлення кількох окремих позовів є одним з аргументів, який дозволяє виснувати, що у цій справі має місце не одна вимога, а кілька вимог щодо різних відповідачів. Водночас, ані ЦПК України, ані Закон України «Про судовий збір» не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об'єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові. Навпаки, підкреслюється, що судовий збір має бути сплачений за кожну немайнову вимогу окремо, якщо заявлено декілька немайнових вимог (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»). Поряд із цим, національне законодавство не містить жодних інших випадків, коли б пільги щодо сплати судового збору пов'язувалися б із об'єднанням або роз'єднанням позовних вимог. Таким чином, при тлумаченні поняття «вимога» у цьому випадку має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб'єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Відтак, навіть за умови пред'явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватись окремо.
Таким чином, заявляючи немайнові вимоги до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсними двох різних договорів, а також вимоги про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 щодо трьох об'єктів, позивач, при зверненні до суду мав би сплатити судовий збір за п'ять вимог немайнового характеру, проте сплатив лише за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 1211,20 грн.
Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір ще за чотири позовних вимог немайнового характеру у розмірі 4844,80 грн.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з недотриманням вимог, встановлених статями 175, 177 ЦПК України, які є імперативними нормами закону та мають вичерпний перелік вимог щодо належного оформлення позовної заяви.
Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву
ОСОБА_1 , без руху та надати позивачу (представнику) строк для усунення її недоліків, зазначених у цій ухвалі, шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції, з урахуванням положень частини першої статті 177 ЦПК України, додавши документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Крістова Вікторія Вікторівна, про визнання договорів недійсними, - залишити без руху та надати позивачу (представнику) строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу (представнику), що у разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лукач