Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/3393/24
Провадження № 1-кп/935/268/24
Іменем України
25 грудня 2024 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засіданні ОСОБА_2 , розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі суду в місті Коростишів кримінальне провадження №12024065420000148, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Терпіння Мелітопольського району Запорізької області, громадянки України, з неповною середньою освітою, одружена, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працює, депутатом та особою з обмеженими можливостями не є, не судима, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
установив:
Органом досудового розслідування встановлені наступні фактичні обставини кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.
05.09.2024, близько 22 год. 00 хв., ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прийшла до місця проживання свого сина ОСОБА_4 , який являється інвалідом І групи, що розташоване по АДРЕСА_1 , з метою провідати останнього.
Того ж дня, близько 23 год. 00 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем проживання свого сина, почула зі спальної кімнати словесний конфлікт, який виник між її сином ОСОБА_4 та невісткою ОСОБА_3 , під час якого її син прохав ОСОБА_3 віддати йому регульовану металеву тростину без якої він не може самостійно пересуватися.
У подальшому, без розриву в часі, ОСОБА_6 зайшла до спальної кімнати та попросила свою невістку ОСОБА_3 віддати регульовану металеву тростину її сину, однак остання відмовилася. Після цього, між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник словесний конфлікт з приводу відібрання металевої тростини у ОСОБА_4 , під час якого у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, направлений на умисне заподіяння тілесних ушкоджень свекрусі ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій протиправний умисел, діючи з метою заподіяння тілесних ушкоджень, будучи байдужою до наслідків своїх дій, ОСОБА_3 , тримаючи в руках регульовану металеву тростину, наблизилася до свекрухи ОСОБА_6 та нанесла останній вказаною металевою тростиною один удар в область правої молочної залози, після чого ОСОБА_6 відчула фізичний біль та впала на розташований позаду неї дерев'яний стіл.
У результаті протиправних дій ОСОБА_3 , ОСОБА_6 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синців у виличній ділянці справа, на правому передпліччі, а також обширного синця на правій молочній залозі, які згідно висновку судово-медичного експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта додано письмову заяву ОСОБА_3 , складену в присутності захисника ОСОБА_7 , щодо беззастережного її визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні. Також до обвинувального акта додано заяву потерпілої ОСОБА_6 щодо розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні.
За результатами спрощеного провадження встановлено, що обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акту їх письмові заяви.
Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_3 у заяві про визнання винуватості, в присутності захисника ОСОБА_7 , беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті, обвинуваченій роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також, те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлений права оскаржувати вирок у апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, та останньою надано згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні, суд розглядає обвинувальний акт , відповідно до вимог ч.2 ст.382 КПК України.
Таким чином, за сукупністю встановлених органом досудового розслідування обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України доведена та її дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України, як умисні дії, які виразились у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження,що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого останньою кримінального проступку, особу винуватої та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Вивченням особи обвинуваченої встановлено, що ОСОБА_3 одружена, має на утриманні неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працює, не судима, за місцем проживання характеризується посередньо.
Щире каяття є обставиною, яка пом'якшує покарання.
Вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та щодо іншої особи, з якою винна перебуває у сімейних стосунках є обставинами, які обтяжують покарання.
Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
Відповідно до вимог ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених,а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_3 слід призначити покарання у межах санкції статті Кримінального Закону у виді штрафу.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 у кримінальному провадженні не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Арешт на майно обвинуваченої ОСОБА_3 у кримінальному провадженні не накладався.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. 369, 370, 373-374, 381, 382, 395 КПК України,
ухвалив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме у сумі 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його отримання, в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області, з урахуванням вимог, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1