Справа № 279/7341/24 провадження №3/279/2824/24
10 грудня 2024 року
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Волкова Н.Я., розглянувши справу про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , за ст.126 ч.3, 122-4, 124, 130 ч.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 17.11.2024 року о 15-30 год. в м.Коростень, вул.Білокоровицьке шосе, 31, здійснюючи керування транспортним засобом" Опель Кадет" д.н.з. НОМЕР_2 не вибрав безпечної швидкості руху та не впорався з керуванням транспортного засобу здійснив наїзд на металеві ворота гаража, що розташовані по вул.Білокоровицьке шосе,31 в м.Коростені, унаслідок чого автомобіль зазнав механічні пошкодження та пошкоджено металеві ворта гаражу, чим порушив п.13.1 ПДР України, чим вчинив правопорушення передбачене ст.124 КУпАП, після чого вжив алкогольні напої, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив пункт 2.10 Є Правил Дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст.130,ч.4 КУпАП, місце пригоди залишив, чим порушив п.2.10 а ПДР України, чим вчинив правопорушення передбачене ст.122-4 КУпАП, при цьому керував автомобілем, коли було встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами постановою від 23.07.2024 року ВП №12474684 Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської област, чим порушив ст.15 ЗУ "Про дорожній рух", та вчинив правопорушення, передбачене ст.126,ч.3 КУпАП. За правилами ст.36 ч.2 КУпАП при вчиненні особою кількох адміністративних правопорушень ,справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом(посадовою особою), стягнення має накладатись в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, що передбачає винесення однієї постанови. У судовому засіданні ОСОБА_1 суду пояснив, що свою вину не визнає за ст.126 ч.3 КУпАП, оскільки про обмеження прав керування транспортними засобами йому стало відомо лише в суді; вину за ст.124 КУпАП визнає, та пояснив, що дійсно наїхав на ворота гаража, однак він нікуди не втікав, пропонували пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння, однак він відмовився, оскільки після ДТП вжив алкоголь, бо сильно вдарився головою та має дві контузії.
Щодо вчинення правопорушення за ст.126 ч.3 КУпАП:
Згідно вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, протоколом про вилучення речей та документів та іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно вимог ч.3 ст.126 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення наступає за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Об'єктивна сторона даного правопорушення виражається у керуванні транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містять відомостей, які би вказували на наявність умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, а саме про те, що ОСОБА_1 знав про накладене на нього обмеження, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 отримав постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, винесену Коростенським відділом державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрльного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Київ).
Враховуючи, що матеріали справи не містять належних, достовірних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.126 ч.3 КУпАП, провадження підлягає закриттю на підставі ст.247 п.1 КУпАП.
Щодо вчинення правопорушення з ст.124 КУпАП.
Зі змісту ст.124 КУпАП слідує, що об'єктивною стороною цього правопорушення є порушення правил дорожнього руху, яке привело до пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, диспозиція ст. 124 КУпАП є бланкетною, оскільки містить посилання на правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти правил дорожнього руху були порушені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та у чому полягали такі порушення.
Виходячи зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , в ньому зазначено порушення останнім вимог п.13.1 ПДР, що призвело до настання ДТП.
Згідно п.13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1№175935 від 17.11.2024 року , схемі місця ДТП від 17.11.2024 року, поясненнях свідка ОСОБА_2 зазначено про обставини вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Крім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував, що саме він здійснив наїзд на ворота.
Аналізуючи наявні докази та пояснення свідка ОСОБА_2 , суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ст.124 КУпАП, оскільки він порушив вищезазначені вимоги чинного законодавства України.
Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП суд зазначає наступне.
Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
В протоколі серії ЕПР 1 №175941 від 17.112024 року дії ОСОБА_1 кваліфіковано як порушення п. 2.10 а ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.
Відповідно до п. 2.10 а ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №175941 від 17.112024, копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №175935 року про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Отже, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ознаками правопорушення, які передбачені ст. 122-4 КУпАП, як залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.
Щодо вчинення правопорушення за ст.130 ч.4 КУпАП.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють ПДР. Особи, які порушили ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно правової позиції ЄСПЛ у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до змісту ст.266 КУпАП особи, які керують траспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння чи під дією лікарських засобів, підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводится за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Зі змісту п.2.10 Є ПДР України до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Вина особи, що притягується до відповідальності, доводиться протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР 1№175923 від 17.11.2024 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спецальних технічних засобів, рапортами працівників поліції, та відеозаписом події, з якого вбачається, що працівник поліції повідомляє, що ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп'яніння та пропонує пройти освідування на стан алкогольного сп'яннія за допомогою приладу "Драгер", однак він відмовився, та повідомив, що вжив алкоголь після ДТП.
Пояснення та зміст відеофайлів підтверджують факт його відмови від проходження огляду як на місці зупинки, так і слідувати до медичного закладу для проходження відповідного огляду.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що фіксування відмови ОСОБА_1 від проходждення огляду на стан алкогольного сп'яніння було проведено з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, факт відмови пройти відповідний огляд водієм не заперечувалось. Працівником поліції було доведено до його відома про існування підозри в керуванні транспортним засобом у стані сп'яніння, вказано на конкретні ознаки такого стану та роз'яснено підстави для проведення відповідного огляду.
Обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, відсутні. Правопорушник раніше до адміністративної відповідальності не притягувався.
На підставі викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу того, хто його вчинив, ступінь його вини, майновий стан, керуючись ст.122-4, 124, 126 ч.3, 130 ч.4, 221, 283-284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, 124, 130 ч.4 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення за ст.122-4 КУпАП у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень; за ст.124 КУпАП у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень; за ст.130 ч.4 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
На підставі статті 36 КУпАП визначити остаточне адміністративне стягнення в межах санкції ч.4 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст. 126 ч.3 КУпАП закрити.
Стягнути з ОСОБА_1 605,60 грн. судового збору.
Штраф підлягає стягненню на розрахунковий рахунок: Отримувач коштів ГУК у Житомир обл/Житомир обл/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ)37976485, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA368999980313060149000006001, Код класифікації доходів бюджету 21081300, Найменування коду класифікації доходів бюджету Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Судовий збір підлягає стягненню на розрахунковий рахунок: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги і може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, перебіг яких зупиняється в разі оскарження постанови до розгляду скарги (подання прокурора).
У разі несплати правопорушником штрафу протягом 15-и днів з дня отримання постанови, а в разі її оскарження (внесення подання) - протягом 15-и днів з дня отримання повідомлення про залишення скарги (подання) без задоволення, постанова підлягає примусовому виконанню, у порядку якого з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір зазначеного у постанові штрафу та витрати на облік правопорушення.
Суддя