Справа № 276/2657/24
Провадження по справі 1-кс/276/407/24
23 грудня 2024 року с-ще Хорошів
Слідчий суддя Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника заявника - адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 на постанову дізнавача СД відділення поліції №4 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2024 з №12024065460000041 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, -
У грудні 2024 року до слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_4 , в інтересах якої діє представник - адвокат ОСОБА_3 , на постанову дізнавача СД ВП № 4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 від 26.09.2024 про закриття кримінального провадження № 12024065460000041, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
Вважає, що постанова дізнавача про закриття кримінального провадження не може вважатись законною та обґрунтованою, а проведене досудове розслідування повним та об'єктивним, оскільки наразі заборгованість складає 93280,00 гривень, в результаті чого малолітня дитина не отримує належного матеріального забезпечення з боку батька.
У судовому засіданні представник заявника - адвокат ОСОБА_3 просила задовольнити скаргу з вищезазначених підстав та провести засідання без участі заявника.
Дізнавач в судове засідання не з'явився, до суду подав письмову заяву про розгляд скарги без її участі.
Згідно з ч.3 ст.306 КПК України відсутність дізнавача не є перешкодою для розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, а тому слідчий суддя, з'ясувавши думку учасників справи, ухвалив провести судове засідання без участі дізнавача.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, а також матеріали кримінального провадження №12024065460000041, заслухавши доводи представника заявника, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Встановлено, що 21.03.2024 за фактом ухилення ОСОБА_7 від сплати аліментів на утримання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, та присвоєно номер кримінального провадження №12024065460000041.
Постановою дізнавача СД ВП № 4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 від 26.09.2024 вищевказане кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України.
В обгрунтування постанови про закриття провадження дізнавачем зазначено, що було опитано ОСОБА_7 , який пояснив, що після розлучення в 2017 році він почав сплачувати щомісячно кошти в сумі 1000 гривень на банківську картку колишньої дружини, при цьому, в графі призначення платежу не вказував, що це аліменти, а тому і виникла заборгованість. На підтвердження вказаного останній надав копії квитанцій про сплату коштів.
Крім того, станом на 29.04.2024 боржником самостійно сплачено аліменти в сумі 29476,11 гривень, проте не вказано в квитанціях «призначення платежу». Дізнавачем зазначено, що ОСОБА_7 не повідомлений належним чином виконавчою службою про кримінальну відповідальність за ст. 164 ККУ за злісне ухилення від сплати аліментів, а також, що встановлені в ході досудового розслідування встановлено систематичну сплату аліментів ОСОБА_7 та відсутністю складу кримінального правопорушення.
У судовому засіданні досліджено матеріали кримінального провадження №12024065460000041 за ч.1 ст.164 КК України, відповідно до яких Володарсько-Волинським районним судом Житомирської області 03.04.2018 ОСОБА_4 видано виконавчий лист про стягнення, починаючи з 23.10.2017, з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн, щомісячно.
Відповідно до розрахунку заборгованості, сформованого начальником Хорошівського ВДВС ОСОБА_9 , загальна сума заборгованості станом на 01.05.2024 складає 90608,50 гривень. Починаючи з жовтня 2017 року ОСОБА_7 двічі сплатив аліменти: у листопаді 2023 року - 2000 грн та у квітні 2024р. - 2000 грн.
30.03.2024 ОСОБА_7 надав дізнавачу пояснення, згідно з якими він не ухиляється від сплати аліментів, а з 2017 року сплачував кошти на банківську картку колишньої дружини, при цьому, в графі призначення платежу не вказував, що це аліменти, а тому і виникла заборгованість.
29.04.2024 дізнавачем допитано як свідка ОСОБА_10 , начальника Хорошівського ВДВС, який повідомив, що 15.05.2018 відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа від 03.04.2018 за заяваою ОСОБА_4 про стягнення аліментів з ОСОБА_7 . Боржнику було надано номер карткового рахунку стягувача ОСОБА_4 , на який необхідно сплачувати аліменти. На даний рахунок боржником було самостійно сплачено аліменти в сумі 29476,11 грн, однак в графі «призначення платежу» вказано «переказ власних коштів». Стягувач ОСОБА_4 подала заяву, в якій просить не враховувати вказані квитанції, оскільки не вказувалось, що гроші сплачувались в рахунок аліментів.
У подальшому, на запит дізнавача Хорошівським ВДВС повідомлено, що боржник попереджався про відповідальність за невиконання рішення про стягнення аліментів.
В матеріалах кримінального провадження також наявні копії квитанцій про перерахунок коштів, що в сумі складає понад 30000,00 гривень.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до вимог ст. 284 КПК України прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Отже, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки доказів, які стосуються цього провадження, в їх сукупності.
Об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, є право неповнолітніх дітей на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток. Відповідно до статей 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Україною, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН, частинами 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини, тим більше, при захисті одного з основних прав дитини - права на утримання.
З об'єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України, може бути вчинене у формі злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів). Під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості зі сплати таких коштів у розмірі, що сукупно становить суму виплат за три місяці відповідних платежів.
При цьому діяння можуть бути виражені як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду у даній категорії справ свідчить, що предметом доказування винуватості платника аліментів може бути бути відсутність офіційного працевлаштування, не вжиття заходів для офіційного працевлаштування, не перебування на обліку у центрі зайнятості, приховування від органів державної виконавчої служби інформації про працевлаштування або зміну роботи, зміни місця проживання.
Варто зауважити, що скрутне матеріальне становище, відсутність коштів, та наявність інших утриманців не звільняє особу від виконання батьківських обов'язків щодо утримання всіх його неповнолітніх дітей, а отже не дають йому підстав протягом тривалого часу (більше трьох місяців) не сплачувати аліменти, які призначені рішенням суду.
При доведенні злісного ухилення від сплати аліментів, необхідно також встановити чи реагував боржник на виклики та попередження державного виконавця про необхідність виконання обов'язку по сплаті аліментів та можливість притягнення до кримінальної відповідальності. Чи вживалися державним виконавцем всі заходи для примусового стягнення аліментів.
Разом з цим, дізнавачем не перевірено в повному обсязі зазначені обставини. Також, дізнавачем не надано оцінки сукупному розміру заборгованості ОСОБА_7 зі сплати аліментів за 2017-2024 роки, враховуючи лише часткову сплату ним коштів. Крім цього, в ході досудового розслідування не було встановлено, які саме доходи мав боржник у період несплати ним аліментів, чи придбавав у власність (мав у власності) нерухоме та рухоме майно. У свою чергу, в матеріалах справи наявні відомості про перерахування з особового рахунку ОСОБА_7 на картковий рахунок ОСОБА_4 коштів, а тому дізнавачем може бути перевірено надходження (витрати) коштів по рахунку боржника.
У свою чергу, ОСОБА_7 не перебуває на обліку в центрі зайнятості, не отримує жодних видів державних соціальних допомог та компенсацій, що, з урахуванням фактичного розміру заборгованості по аліментам, може свідчити про його бездіяльність по утриманню неповнолітньої дочки.
За таких обставин, доводи скарги про неповноту досудового розслідування та порушення органом досудового слідства у даному кримінальному провадженні прав потерпілої знайшли своє підтвердження в ході розгляду даної скарги, дізнавачем не досліджено у повному обсязі всі обставини кримінального провадження, а тому слідчий суддя приходить до висновку про передчасність та необґрунтованість постанови дізнавача про закриття кримінального провадження та необхідність її скасування з направленням матеріалів для продовження досудового розслідування.
Керуючись ст. 9, 22, 26, 110, 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Cкасувати постанову дізнавача СД відділення поліції №4 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 від 26 вересня 2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2024 з №12024065460000041 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Матеріали кримінального провадження №12024065460000041 повернути начальнику СД ВП №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області.
Повний текст ухвали оголошено 26.12.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1