Справа № 275/1181/24
26 грудня 2024 року с-ще Брусилів
Суддя Брусилівського районного суду Житомирської області Миколайчук П.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП у Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою по АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
з участю захисника Штундюка О.А.,
До Брусилівського районного суду Житомирської області з ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП у Житомирській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа № 275/1182/24.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 156001 від 22.10.2024, 21.10.2024 близько 21 години 35 хвилин в с. Хомутець по вул. Івана Франка,1, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху в результаті чого здійснив наїзд на перешкоду у вигляді дерева, що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу, чим порушив п.12.1 ПДР України. Згідно протоколу, своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Також, до Брусилівського районного суду Житомирської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа № 275/1181/24.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 156005 від 22.10.2024, 21.10.2024 близько 21 години 35 хвилин в с. Хомутець по вул. Івана Франка, 14, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 вчинив наїзд на перешкоду у вигляді дерева, після чого залишив місце ДТП, чим порушив п.2.10-А ПДР України. Згідно протоколу, своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
На підставі ст. 36 КУпАП, вказані справи суд об'єднує для спільного розгляду.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, його інтереси представляє адвокат Штундюк О.А., який подав клопотання про закриття провадження. Вказав, що матеріали справи не місять підпису водія, згідно відеозапису, протоколи не складались з участю особи, поліцейські зайшли до будинку ОСОБА_1 та після незгоди того з вчиненими правопорушеннями покинули домоволодіння, вказавши, що протоколи складуть без нього. Вказане є грубим порушенням вимог ст. 254, 256 КУпАП, що неодноразово підтверджувалось практикою суду апеляційної інстанції в остаточних рішення по справам. Також вказав, що оскільки пасажир авто, згідно матеріалів, отримав тілесні ушкодження, то і на підстав ст. 253 КУпАП провадження у справах слід закрити, так як наявні ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, що не було належним чином оцінено відповідними правоохоронними органами.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно судової практики ЄСПЛ, «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України».
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Оцінюючи докази в їх сукупності суд зауважує наступне.
Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього рухуправил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
В судове засідання неодноразово викликалась особа, яка склала протокол - поліцейський СРПП № 1 ВП №2 Житомирського РУП ГУНП Яковчук Р.С. та свідок ОСОБА_2 , однак з невідомих суду причин останні на розгляд справи не з'являлися.
В частині оцінки доказів у справах, то суд враховує, що згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_2 , 21.10.2024 останній перебував у автомобілі, під керуванням ОСОБА_1 , вони їхали в с. Хомутець по вул. Івана Франка та ОСОБА_3 здійснив наїзд на дерево. Після чого ОСОБА_2 виліз з пасажирського сидіння, а ОСОБА_3 - зник.
Згідно довідки № 100, з 21.10.2024 ОСОБА_2 знаходиться на стаціонарному лікуванні в КНП «Брусилівська лікарня» з діагнозом: вивих голівки лівої стегнової кістки.
Тобто вбачається, зо за наслідками ДТП, яка сталася, згідно протоколу, з вини ОСОБА_1 21.10.2024, є потерпілий ОСОБА_2 , який отримав тілесні ушкодження. При цьому водій був п'яний та залишив і місце ДТП та потерпілого з тілесними ушкодженнями, отриманими внаслідок ДТП.
У випадках, якщо порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом спричинило потерпілому середньої тяжкості, або заподіяло тяжке тілесне ушкодження, ст.286 КК України передбачена кримінальна відповідальність.
Також, ст. 135 КК України передбачено кримінальну відповідальність за завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
Статтею 242 КПК України передбачено, що слідчий або прокурор зобов'язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень.
Експертиза в кримінальному провадженні з метою визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень проводиться відповідно до Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я № 6 від 17 січня 1995 року.
Встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень принципово необхідно для розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності, а відсутність відповідного висновку унеможливлює розгляд матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, ступінь тяжкості отриманих тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_2 (не віднесення їх до категорії середньої тажкості чи тяжких) повинна бути встановлена не на підставі суб'єктивної оцінки зазначених факторів поліцейським, яким складений протокол про адміністративне правопорушення через кілька годин після ДТП чи судом, а виключно висновком судово-медичної експертизи. І лише після належної оцінки дій ОСОБА_2 21.10.2024 в контексті наявності складів кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 286, чи 135 КК України можливо виключити наявність в діях особи складу кримінального правопорушення та, як наслідок, вирішувати питання про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Проте, матеріали справи не містять відомостей про проведення слідчим досудового розслідування за фактом отримання потерпілим ОСОБА_2 тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відомостей щодо прийняття відповідного процесуального рішення та щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також про проведення судово-медичної експертизи з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень та відомостей про закриття кримінального провадження в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286, 135 КК України.
Відповідно до положень ст.253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.
З огляду на це, враховуючи, що така стадія кримінального провадження як досудове розслідування територіальним органом поліції розпочата не була, згідно з вимогами КПК України саме на прокурора покладено обов'язок перевірки законності й обґрунтованості кожного процесуального рішення у кримінальному провадженні, існують підстави у передачі матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 до органу прокуратури.
При цьому, направляючи справу прокурору, суддя заздалегідь не вирішує питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, а також про правову кваліфікацію його дій, оскільки з'ясування всіх обставин у справі, зокрема щодо наявності умислу, вини, причинно-наслідкового зв'язку та надання правильної кваліфікації дій можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового розслідування.
Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне передати матеріали справи № 275/1181/24 керівнику Коростишівської окружної прокуратури в Житомирській області на підставі ст. 253 КУпАП.
Окремо суд вважає за необхідне вказати, що всі три протоколи було складено не на місці події та, як вбачається з відеозапису - без участі ОСОБА_1 , якому поліцейським лише було повідомлено про подальше складання протоколів щодо нього.
Вказаний недолік є грубим порушенням вимог глави 19 КУпАП.
За змістом статті 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, особа має безумовне право ознайомитися зі змістом протоколу, а також зі своїми правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.
Суд зазначає, що не можна вважати факт доведеності вчинення правопорушень за тієї обставини, що оскільки ОСОБА_1 наперед відмовився підписувати будь-які документи, то він самоусунувся від надання пояснень, ознайомлення зі змістом правопорушення, яке йому інкримінується, та з іншими процесуальними документами. Вимоги статей 254, 256, 259, 260 КУпАП категорично обумовлюють обов'язкову присутність особи при складенні відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення (у разі коли таку особу було встановлено), та надають можливість уповноваженим особам у випадку ухилення від своїх процесуальних обов'язків осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, доставляти їх, зокрема, до поліцейського відділку для складення протоколу.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що працівниками поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були порушенні вимоги КУпАП, за яких цей протокол не можна визнати належним та допустимим доказом.
Суд при оцінці цих обставин також враховує відповідну практику оцінки аналогічних обставин справ Житомирським апеляційним судом, рішення у яких є остаточними у даній категорії справ, зокрема - справи № 279/4059/23, № 275/628/23, № 279/1441/23, № 275/1515/23, 279/1547/24, 274/6222/24, 296/1983/24.
Оскільки дані порушення порядку складання матеріалів є непоодинокими та призводять до закриття провадження у справах, пов'язаних з керуванням транспортними засобами у стані сп'яніння, виключно з даних підстав, суд вважає за необхідне постановити окрему ухвалу у даній справі.
Керуючись ст. ст. 1, 7, 8, 9, 23, 173, 245, 247, 253, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Об'єднати матеріали справ № 275/1182/24, 275/1181/24 в одне провадження, якому присвоїти номер 275/1181/24.
Матеріали справи № 275/1181/24 про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, 122-4 КУпАП відносно ОСОБА_1 - передати до Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області на підставі ст. 253 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області.
Суддя Миколайчук П.В.